Слухати

Появу Музею Революції Гідності гальмує відсутність рішення Київради про землевідведення

25 січня 2017 - 08:10 41
Facebook Twitter Google+
Про це говоримо із директором музею Революції Гідності Ігорем Пошивайлом

Анастасія Багаліка: Сьогодні ви звітували про рік роботи. Чи можете на загал сказати, коли з’являться видимі результати роботи музею? Фізично поки що немає приміщення, то коли він виникне?

Ігор Пошивайло: Якраз результати і є. Цьому була присвячена конференція. Дійсно, немає приміщення, немає фізичного простору, не сформований меморіальний простір. Але є певні досягення. Це не річниця мого директорства, а це річниця самого музею. Тому що технічно зареєструвати музей повинен директор. Тому, по суті, за два дні ми зареєстрували музей. Це третій музей на моєму рахунку.

Динаміка у нас досить потужна. І це залежить не лише від команди, а й від самої теми, від її актуальності і сподівань суспільства. І саме тому, ті результати, які ми сьогодні презентували, це результати за останні чотири місяці. Бо музей почав повноцінно функціонувати із липня місяця, коли ми відкрили фінансування і почали формувати команду. І якраз знакові події – це надання статусу музею національного 12 квітня, який дозволив запустити формальні процеси.

Від тоді до сьогодні ми маємо низку результатів у різних сферах. По-перше, організацію-функціональна структура налагоджена. Ми продумали структуру музею у відповідності до його завдань та очікувань суспільства і це, по суті, три основні напрямки нашої роботи: місце пам’яті – сам музей із експозиційною функцією та фондосховищем; умовний дім свободи – це та громадська платформа, якої, на жаль, немає у центрі Києва і яка буде активізувати громадянські ініціативи, які з’явилися на Майдані.

Анастасія Багаліка: Я б хотіла повернутися до питання місця музею. Він буде знаходитися на тій ділянці вулиці Інститутська, яка зараз незаповнена є. Чи можете ви пояснити бекґраунд цієї незаповненої ділянки?

Ігор Пошивайло: Ця ділянка має сумну історію. Оскільки там знаходилася галерея, де Національний художній музей якраз планував розмістити свої галереї, присвячені мистецтву 20 століття та сучасному. Мені здається, за кілька ночей це все було зруйновано незаконно, не погоджено із музеєм, і потім ця ділянка була перепродана кілька разів попередньою міською владою. І якраз після Майдану, коли те місце уже було визначено історично під музей Революції Гідності, виявилася ця історія і невизначеність юридичного статусу, оскільки на цій ділянці був арешт Генпрокуратури і сама ділянка знаходилася у судовому міжнародному центрі з інвестиційних позовів. Рік із першого дня ми подавали клопотання, бо сама ця ділянка визначена не музеєм, зокрема,а експертним середовищем родинами героїв Небесної Сотні, активістами майдану, суспільством. Зокрема, це підтверджено Міжнародним конкурсом “Територій Гідності”.

Анастасія Багаліка: За ось ці останні місяці, поки ви вже офіційно і після конкурсу є директором, чи вдалося розробити механізм знаходження коштів на побудову цього музею? Чи про кошти ще не йдеться, бо із ділянкою ще не все ясно?

Ігор Пошивайло: Це паралельні процеси. Оскільки механізм створення подібного музею разом із політичною волею був озвучений Президентом України 21 листопада до Дня Гідності та Свободи. Такий музей уже не є громадською ініціативою. Він народився із громадської ініціативи і це державний проект. Подібний комплекс все ж таки має бути під опікою держави. Тут держава повинна брати на себе певну відповідальність. І ті кошти, які сьогодні витрачаються на право і на ліво, попри умови війни, попри заклинання, що у держави немає коштів, але по великому рахунку – це інвестиції у майбутнє. Створення подібного простору: і меморіального, і громадського. І саме тому президент запропонував, розуміючи дещо краще за нас економічну ситуацію, таку модель, що як відбувався Майдан, то так і буде створюватися цей музей громадськими потугами. І ми працюємо у напрямку створення фонду цільового призначення.

Любомир Ференс: Скільки може коштувати такий комплекс?

Ігор Пошивайло: В середньому закордоном такі проекти коштують близько 100 мільйона доларів. У поляків, наприклад, 300-400 мільйонів злотих. Мене здивувало, але у них майже всі нові музеї – це музеї історії.

Анастасія Багаліка: Коли будете реєструвати фонд, який дозволить почати збирати гроші?

Ігор Пошивайло: Зараз займаємося статутною діяльністю. В принципі музей ніякого відношення до фонду не мусить мати. Ми тільки ініціюємо.

Анастасія Багаліка: Тобто, все може відбуватися паралельно? Запуститься фонд, почнеться фандрайзинг, а потім, чи під час цього, музей як юридична особа може оголошувати конкурс на архітектурне втілення. Чи як?

Ігор Пошивайло: Ми розробили своєрідну дорожню карту і алгоритм дій. І от якраз створення форми і архітектурний конкурс – це кроки номер 3,4,5. Перше питання – це земельна ділянка. Бо та приємна новина, яка якраз була дарунком до річниці музею, що постійна комісія Київської міської ради з питань містобудування, архітектури  та землекористування надала дозвіл на розробку проекту на землевідведення. Але це ще не гарантія, що земля буде відведена під музейний комплекс. Загалом, ця процедура триває близько року. Тобто, розробляється проект, він проходить експертизу, дається дозвіл і приймається рішення Київської міської ради. А збирати кошти і займатися фандрайзингом варто на конкретний проект.

Анастасія Багаліка: Ви все ж таки хочете дочекатися рішення Київради і тоді вже починати і конкурс, і фандрайзинг?

Ігор Пошивайло: Ми вже маємо один конкурс, який закінчився поки що нічим. Це “Територія Гідності”. Море зусиль, море позитивного досвіду, але немає фіналу.

Анастасія Багаліка: Рішення Київради по землевідведенню, коли воно може потенційно виникнути за цей рік, який дається законодавством?

Ігор Пошивайло: Згідно офіційним листам Департаменту земельних ресурсів такий процес триває близько року. Але ми розуміємо, що зараз Київрада намагається теж знайти шляхи прискорити цей процес у юридичній площині, тому чекаємо на їхнє рішення.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.