Слухати

Тренінг для ветеранок: чому не всі питання можна обговорити з побратимами?

12 червня 2018 - 12:49
Facebook Twitter Google+
Івона Костина та Аліна Вяткіна розповідають про тренінг для ветеранок щодо роботи з шоковим досвідом та запобіганням розвитку посттравматичного стресового розладу

У студії Громадського радіо — заступниця голови громадської організації «Побратими» Івона Костина та ветеранка Аліна Вяткіна.

kostyna.jpg

Фото: Громадське радіо
Івона Костина
Фото: Громадське радіо

Івона Костина: Ми познайомилися з Аліною на Майдані. Потім вона воювала в АТО, була там медиком, після повернення вона потрапила на наш тренінг. Потім вона прийшла до організації і почала активно розповідати про те, що для жінок-ветеранів потрібен окремий тренінг, бо є питання, які не можна порушити в чоловічій спільноті.

Більша частина роботи організації «Побратими» побудована на методиці «бодинаміка» — це тілесно орієнтована терапія, яка була розроблена в Данії у 1968 році і потім адаптована під потреби ветеранів.

У 2014 році надійшла пропозиція від однієї із засновників цієї методики (вона доопрацьовувала її саме для потреб ветеранів) адаптувати її в Україні і почати проводити для ветеранів. За такою методикою було проведено 4 тренінги. Один з них був для дружин ветеранів. Це пілотний проект, який виявився дуже успішним. Після того, як Аліна вийшла до нас з пропозицією зробити окремі послуги, ми вирішили сконцентруватися і спробувати знайти фінансування і підтримку на окремий тренінг для ветеранок. Більша частина нашої роботи побудована на принципі «рівний рівному». Сам тренінг для ветеранок є втіленням цього підходу, тому що його запропонувала Аліна, більшість документації була підготовлена нею.

Ірина Славінська: Які особливі частини, складові, теми для розмови присутні на першому тренінгу, який направлений на ветеранок?

Аліна Вяткіна: У моїй уяві те, що буде відбуватися на тренінгу, буде більшою мірою залежати від потреб учасниць. Єдине, чим він може відрізнятися, це темами, які ми будемо порушувати.

Івона Костина: Сам тренінг складатиметься з 4-х сесій від 3 до 5 днів кожна. Вони мають певну тематику. Спочатку ми сходимося на спільній термінології, пояснюємо причини певних явищ. До третього етапу ми заглиблюємося в травматичні події, які відбувалися. Ближче до 4-го етапу ми знаходимо вихід. Між етапами має бути перерва щонайменше місяць. Зазвичай ми намагаємося розтягувати тренінг на 6 місяців.

Важливим аспектом, який Аліна додала в цей тренінг, є групи підтримки.

vyatkina.jpg

Фото: Громадське радіо
Аліна Вяткіна
Фото: Громадське радіо

Аліна Вяткіна: Це будуть окремі зустрічі між самими модулями тренінгу і після останнього модуля. На цих зустрічах ми зможемо йти трохи більше в особисту роботу з учасницями, трохи більше знаходити контакт.

На тренінгу, який я проходила, мені хотілося порушувати тему контакту з іншими чоловіками на війні і після війни. Наскільки ми можемо бути рівноцінним елементом чоловічої ветеранської спільноти? Наскільки нам необхідні свої локальні жіночі спільноти? Не можна обійтися без біологічних особливостей. Важко пояснити чоловіку, чому тобі складно бути 7 днів без душу взимку, наприклад.

Івона Костина: Такі питання порушувалися і в тих інтерв’ю, які ми проводили. Побутове питання часто викликає певний дискомфорт. Представникам різної статі доволі складно обговорювати його відверто, особливо коли ти в меншості. Міжнародний досвід також показує, що для ветеранок потрібні окремі послуги.

Аліна Вяткіна: Тут важко обійтися без образу ветерана і того, які стереотипи існують відносно жінок загалом та конкретно жінок-ветеранок. На ґрунті цих стереотипів мені особисто було важко поєднати роль жінки і роль ветерана. Я постійно кидалася в крайнощі, казала, що я тільки «свій пацан» або тільки жінка.

Ірина Славінська: У контексті війни мало говорять про тему насильства. У цієї теми є багато вимірів. Чи може вона бути важливим запитанням для жінок, які воювали?

Аліна Вяткіна: Це може бути важливим запитання. Особисто мені пощастило, у мене такого досвіду не було. Певною мірою я вдячна за це людям, які були поруч зі мною на війні, і змогли в певний момент мене вберегти від чогось.

Івона Костина: Я б тут додала дещо з міжнародного досвіду. За кордоном проводиться більше досліджень. За кордоном, зокрема в США, виявили, що насильство в армії є не лише відносно жінок. Його дуже багато відносно інших чоловіків. Його інколи у відсотковому співвідношенні більше, про нього набагато менше говорять, ця тема табуйована, вона закривається.

Анкету для участі у тренінгу ветеранки можуть заповнювати до 18 червня за посиланням. Більше інформації про проект шукайте на сторінці організації «Побратими» у Фейсбуці. Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.