Слухати

Проголошення Карпатської України - спроба утворити незалежну Велику Україну, - історик Олександр Пагіря

16 березня 2018 - 09:23
Facebook Twitter Google+
15 березня відзначають річницю створення Карпатської України. Її незалежність проголосили у 1939 році у Хусті на Закарпатті. Як про ці події писала західна преса?

У студії Громадського радіо говоримо про це з кандидатом історичних наук, дослідником Національно-визвольного руху України першої половини ХХ ст Олександром Пагірею. Його стаття «Як західна преса та дипломати писали про Карпатську Україну» вийшла на Історичній правді

Василь Шандро: Як відбувалося проголошення Карпатської України?

oleksandr_pagirya.jpg

Олександр Пагіря // Громадське радіо
Олександр Пагіря
Громадське радіо

Олександр Пагіря: Напередодні, 14 березня, Словаччина проголосила незалежність. Це стало вирішальним чинником у долі Карпатської України, що була у складі Чехословацької республіки як автономна одиниця протягом 5 місяців.

14 березня о 18:00 проголосили незалежність Карпатської України. Наступного дня о 16:00 в Хусті скликали засідання Сойму, його обрали згідно із Чехословацьким законодавством у лютому 1939 року. На це скликання попередньо отримали дозвіл президента Чехословаччини, усе відбувалося в законодавчому полі. Там визначили і ознаки нової держави з її українським характером, тризубом, синьо-жовтим прапор. Президентом обрали Августина Волошина.

Тетяна Трощинська: Довго тривав процес підготовки до проголошення незалежності?

Олександр Пагіря: Дехто у оголошенні незалежності Карпатської України вбачав перший етап у розбудові Великої України. Волошин, як політик місцевого рівня, розглядав цю незалежність крізь призму інтересів власного народу, тобто того населення, яке уповноважило його відображати їхні інтереси. Він говорив, що доля Карпатської України багато в чому залежить від долі Чехословаччини. Тому до останнього не наважувався на цей акт. І лише коли Словаччина оголосила незалежність, то Карпатська Україна зрозуміла, що не може далі існувати іпідтримувати зв’язки з центральним урядом. Тому змушена була піти на цей крок.

Василь Шандро: Що писали про утворення Карпатської  України на Закарпатті, за його межами?

Олександр Пагіря: Говорили про те, що Карпатська Україна може стати трампліном, який дасть можливість спрямувати агресію Гітлера на Схід. У самому Хусті до цього ставилися обережно. В західній же пресі розгорнулася ціла кампанія. До кінця 1938 року з’явилося близько однієї тисячі статтей у британській пресі, у Франції – 300. Писали про те, як Карпатська Україна сприятиме планам Гітлера щодо створення Великої України. Знаємо, що, насправді, Гітлер таких планів не переслідував і жодних заяв на підтримку Карпатської України не робив.

Карпатська Україна стала зв’язком, який дав можливість пов’язати історії про маленьку автономну державу за Карпатами і Велику Україну, яка має утворитися і вразити СРСР. Саме Карпатська Україна стала магнітом для притягування уваги усього українського вільного світу.

Її розглядали, як третю спробу утворення незалежної України. Передували їй спроби Наддніпрянської України та ЗУНР.

Василь Шандро: Що сталося з учасниками, керівництвом Карпатської України?

Олександр Пагіря: Декого з них чекала страшна доля. На території окупованого краю угорці здійснювали масштабні репресії, говоримо про цифру у півтори тисячі людей. Частина еліти, на чолі з Августином Волошиним, приїхала до Праги, Братислави. 

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.