Слухати

Пророцтва Жуля Верна мають здатність до самовідтворення, — А. Санченко

09 лютого 2016 - 08:30
FacebookTwitterGoogle+
З одного боку, він передбачав, з іншого — саме тому, що він написав, це і відбулося

Письменник Антон Санченко розповідає про творчість основоположника наукової фантастики Жуля Верна, день народження якого припав саме на 8 лютого. Говоримо про його передбачення, що реально збулися і посіли чільне місце у нашому житті.

sanchenko.jpg

Антон Санченко / «Громадське радіо»
Антон Санченко
«Громадське радіо»

Антон Санченко: Жуль Верн вражає своїми пророцтвами, що самі відтворюються. Перший американський човен з ядерною силовою установкою, який був здатний обплисти довкола світу під водою називався «Наутілус». Але він називався так саме тому, що про це написав Жуль Верн. Тобто з одного боку передбачення, з іншого — американці, вочевидь, віддали йому належне.

Більш свіжа новина — Європейська космічна агенція свій перший вантажний корабель, який полетів до міжнародної космічної станції, назвала «Жуль Верн». Тобто, з одного боку, він це передбачив, з іншого — саме тому, що він написав, це і відбулося.

Лариса Денисенко: Я не думаю, що він намагався спроектувати цю дійсність саме таким чином?…

Антон Санченко: Якщо вірити бібліографістам Жуль Верна, він дуже уважно слідкував за останніми досягненнями науки. У нього була картотека, в яку він виписував всі нові винаходи. Тоді ще не було такого валу наукових відкриттів, як зараз, і він думав, як все це застосувати. Так він спрогнозував використання електродвигунів, коли писав про «Наутілус». За його прогнозами стоїть ретельний розрахунок і намагання спроектувати чим обернуться ті чи інші наукові досягнення.

У 2014 році я укладав серію книжок про морські пригоди і включив до неї книжку «Подорожі та пригоди капітана Гаттераса» Жуля Верна. Коли він писав цю книжку, ще не були відкриті ні Південний, ні Північний полюси. І те, що він там напророкував, нібито не відповідає дійсності. У нього на полюсі є острів, на ньому — вулкан, ми знаємо, що це не справдилося. А я, коли готував цю книжку, звернув увагу, як ця книжка відтворювала те, як насправді відкривали полярні області. Через тридцять-сорок років після її виходу людство стерло останні білі плями з карти світу. Якось так миттєво виникла міжнародна генерація полярних дослідників і я подумав, чому до того людство не могло тисячі років цього відкрити, а потім зрозумів, що це виросли хлопчики, які читали про капітана Гаттераса.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.