Слухати

Радянська влада фізично знищувала лірників, — братчик Кобзарського цеху

02 квітня 2016 - 08:10 351
Facebook Twitter Google+
Ліра була поширена по всій території України. Однак, з приходом радянської влади майже усі лірники і кобзарі були знищені

yurko_avdyeyev_0_0_0_0_0_0.jpg

Юрко Авдєєв // «Громадське радіо»
Юрко Авдєєв
«Громадське радіо»

Спілкуємося з лірником, братчиком Київського кобзарського цеху Юрком Авдєєвим та слухаємо пісні у його виконанні під акомпанемент ліри.

Василь Шандро: Скільки людей сьогодні в Україні грають на лірі?

Юрко Авдєєв: Гадаю, десь десятків до двох.

Василь Шандро: З чим це пов’язано? Складно грати чи з великою вартістю інструмента?

Юрко Авдєєв: Просто це не досить поширене, популярне мистецтво.

Гра на лірі — це, можна сказати, елітарне, непопсове мистецтво. Такі речі не притаманні широким масам.

Василь Шандро: Яка є лірницька традиція України?

Юрко Авдєєв: Багато до нас тих традицій не дійшло, чи вони змінилися, зараз лірництво більше притаманне монахам.

Було таке явище, коли люди мандрували з музичними інструментами, розповідали під акомпанемент ліри історії. Зараз же найпершим елементом традицій залишається репертуар, а також коли і для кого він виконується.

Василь Шандро: Є якийсь конкретний лірницький репертуар?

Юрко Авдєєв: Взагалі він тотожний для кобзи і бандури, але деякі речі краще звучать на лірі.

Василь Шандро: Що трапилося з лірниками в 1920-30-х роках? Якщо говорити про розстріл українських кобзарів, наскільки це явище мало місце на початку радянської влади?

Юрко Авдєєв: Є свідчення очевидців, що дійсно радянська влада усіляко боролася з будь-якими проявами народної культури, супротиву, ідей, знищувала фізично людей, які були їх носіями. Є розстрільні документи тих людей і лірників в тому числі.

Їх репертуар того часу говорить сам за себе: «Ні корови, ні свині, тільки Сталін на стіні» чи «В 33-му году їли люди лободу». Вони про все це говорили відкрито.

lira.jpg

Ліра // Громадське радіо
Ліра
Громадське радіо

Кобзарі були божими людьми, дуже шанованими в народі. Коли кобзар приходив у село, то було за велику честь, якщо він до когось зайде в гості. Якщо кобзаря запрошували в хату, а він не заходив, то був знак, що щось там недобре.

Також кобзарі були не стільки музикантами, скільки мали більше релігійні та соціальні функції, розносили інформацію.

Василь Шандро: Розкажіть трохи про Київський кобзарський цех.

Юрко Авдєєв: Цех — це форма об’єднання майстрів, яка була в ходу ще до Індустріальної революції.Суть його така, що навчання відбувається безпосередньо від майстра до учня, немає такого собі конвеєру.

Василь Шандро: Наскільки можлива імпровізація на лірі?

Юрко Авдєєв: За канонами імпровізація при грі на лірі має бути мінімальною. Звичайно, на лірі можна грати й рок, але це вже не буде кобзарством.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.