Слухати

Реакція підприємців на введення касових апаратів буде жорсткою

02 липня 2015 - 12:08 76
Facebook Twitter Google+

Олександр КрамаренкоУ середу Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає, що підприємці, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування і матимуть доход до 1 млн.грн, зможуть працювати без касових апаратів. Як це позначиться на малому і середньому бізнесі, а також про доречність паралелей між Україною та Грецією «Громадській хвилі» розповів головний редактор журналу і інтернет-видання «Деньги.UA» Олександр Крамаренко. 

Олександр Крамаренко: Я хотів би нагадати, що вся друга група Єдиного податку мала право працювати без касових апаратів до кінця грудня сьогодні року. Друга група — це до 1,5 млн. доходу на рік, а не 1 млн, як зараз встановлено межу. Це перша цікава історія. А друга цікава історія полягає в тому, що Держфіскслужбі дано доручення щодо того, щоб вона розробила методику оцінки оборотів підприємців. Це має бути зроблено до 1 вересня. Я не дуже розумію, як це буде відбуватися без касових апаратів. Тобто, ми будемо мати досить серйозні скандали, коли ця методика буде, по-перше, опублікована, а по-друге, буде втілюватися в життя. Взагалі ця проблема полягає в зовсім іншій площині: чи може контролюючий орган приходити до дрібного підприємця і лізти до нього, вибачте в штани… Зараз знищується дрібний бізнес і це все в той самий час, коли є фінансова криза в країні і є безробіття, і не тільки з економічних причин: ми маємо мільйони людей, котрі знімаються з місця, їдуть на захід країни і вони мають знайти собі місце в цьому житті, тобто потрібні робочі місця. А цей утиск на малий бізнес звужує можливість їх утворення.

Тетяна Трощинська: Прихильники введення касових апаратів наводять аргумент, що це дасть можливість вивести чорну готівку з тіні. Наскільки цей аргумент має право на життя?

Олександр Крамаренко: Це класний аргумент, дуже правильний. Він виведе цю готівку в кишені корупціонерів, які будуть приходити і вимагати хабаря. По-перше, потрібно сказати чому саме залишили без касових апаратів підприємців, які на єдиному податку, — тому що дуже жорсткі умови контролю, вони просто тиранічні. П’ятикратний штраф щодо порушення до обсягу продажу за минулий період і таке інше. За найменші якісь навіть несвідомі порушення дуже жорсткі санкції. І люди, щоби уникнути цих санкцій, платять ці хабарі.

Тетяна Трощинська: Ми можемо говорити про те, що кількість людей, яка повинна встановити касові апарати збільшилася?

Олександр Крамаренко:  Це десятки тисяч нових власників касових апаратів і там є кілька проблем. По-перше, звісно, придбати його. Це не всі легко можуть зробити. Далі. Обслуговування цього касового апарату — це сума, яку можна порівняти з сумою єдиного податку для молодших груп. Це сотні гривень на місяць. Є ще такі штуки як обслуговування, заміна, пломбування, багато чого. Депутати тішаться, що вони там щось змінили. Я думаю, що ми через тиждень, найбільше – через два-три, побачимо реакцію від підприємців, вона буде дуже жорсткою.

Василь Шандро: А станом на сьогодні яка ситуація?

Олександр Крамаренко: Якщо юридично на це все дивитися, він почне діяти після того, як побачить світ у якомусь з офіційних видань. Це може бути щонайшвидше у понеділок чи вівторок наступного тижня…

Тетяна Трощинська: Чи можливий варіант, що переглянуть це рішення і не треба буде цього робити?

Олександр Крамаренко: Я думаю, що законодавство щодо цього буде доопрацьовуватися і сподіваюсь, що восени, коли будуть місцеві вибори, на котрі дуже сильно впливає позиція малого і середнього бізнесу, який підтримує або не підтримує місцеву владу в певних місцях, це може бути чинником лібералізації.

Тетяна Трощинська: Якщо закон переглянуть і не треба буде обов’язково вводити ці касові апарати. Все ж таки якийсь відсоток людей ці касові апарати вже купили…

Олександр Крамаренко: Це взагалі страшна історія. Це просто покарали тих, хто був найбільш дисциплінованим. Це звичайна реакція нашої влади – тягнути до останнього, а коли її припруть до стіни, тоді вже починати щось робити. Дуже поспіхом робили цей закон, там дуже багато юридичних проблем. Я думаю, його будуть ще не один і не два рази переробляти.

Василь Шандро: Ви можете зараз дати якісь поради, якщо нас слухають представники малого і середнього бізнесу, як діяти зараз, протягом наступного тижня.

Олександр Крамаренко: Я не можу дати поради. Я можу сказати, що я б особисто зачинив би двері і дочекався би виходу цього закону. Це, звісно, втрати, все інше. Але це краще, ніж у цей тиждень отримати штраф, котрий потім ніхто з мене не зніме. Це моя особиста думка. Я б особисто так робив. Можливо люди більш сміливі, ніж я, вони б робили по-іншому.

Василь Шандро: Яким чином ситуація в Греції може позначитись на Україні чи взагалі можна якісь паралелі проводити, бо дуже часто кажуть, що нас теж саме очікує?

Олександр Крамаренко: На мій погляд, паралель може бути лише одна – держава має все ж таки трошки розуміти на що вона може розраховувати в своїх соціальних експериментах. Соціалізм закінчується там, де закінчуються гроші. Греція багато років жила дуже сильно на субсидіях Євросоюзу. Це правда, але не вся. Вони казали так: ми об’єднались в ЄС, у нас є країни  з різним рівнем розвитку, давайте допоможемо тим, хто трошки відстає наздоганяти, давайте будемо їх кредитувати, щоб вони виробництво розвивали в себе і таке інше. Але ж ми розуміємо, що можна отримати гроші і або пропити їх, або збудувати майстерню, або поїхати кудись відпочивати. В Греції відбувалось все. Дуже великі соціальні видатки, котрі були не по кишені цій країні. Це по-перше. По-друге, там відбувалась історія дуже схожа на українську 2012 р. пам’ятаєте як у нас будували аеропорт, котрий було зрозуміло, що він ніколи не буде завантажений повністю. І так само аеропорт в Афінах, побудований до Олімпіади… Щодо соціальних стандартів, пенсій, усього іншого. Ну, як це не прикро казати, але ми насправді можемо витрачати лише те, що заробляємо. Є у нас певна обставина, яка нас трошки вибачає у дисбалансу витрат і того, що ми заробляємо – це війна. Вона прийшла не тому, що ми такі дурні, або погані. Ми опинились між Росією і Заходом. І ми зараз є таким собі певним форпостом. Чи є в історії подібні прецеденти? Є. Є Ізраїль, який був полігоном протистоянні між СРСР і Західним світом. І Західний світ трошки утримував Ізраїль. Але чому? Тому що там була прозора система витрат. Їм було зрозуміло, куди ці гроші йдуть, там не було стільки корупції. Якщо Україна буде показувати певний рівень прозорості і відсутності корупції, ми отримаємо субсидії, підтримку, і грошову також. Але грецький урок має бути завжди в пам’яті. 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.