Слухати

Реформи та бюджет-2018: коментує міністр фінансів Данилюк

31 жовтня 2017 - 09:56
Facebook Twitter Google+
Велике інтерв’ю з міністром фінансів Олександром Данилюком: говоримо про бюджет на 2018 рік у контексті прийнятих реформ
Олександр Данилюк // Громадське радіо

Як гроші «ходитимуть» за пацієнтом в системі охорони здоров’я? Чи дочекаємось ми вдумливого розгляду бюджету на 2018 рік? Що думає міністр фінансів про ринок криптовалют?

Ірина Славінська: Слухачі на сторінці Громадського радіо пишуть запитання, чи такі теракти (мається на увазі напад на Аміну Окуєву і Адама Осмаєва) впливають на довіру інвесторів до України? Це взагалі пов’язано між собою?

Олександр Данилюк: В сучасному світі все пов’язано. Будь-яка дестабілізація впливає на враження не тільки інвесторів — всі дивляться на Україну. Зараз весь світ орієнтується на медіа. А так сталося, що ЗМІ більше поширюють негативні новини, чим викликають більшу зацікавленість. Це, звичайно, впливає негативно. Коли говориш про цей теракт, думаєш не стільки про імідж, скільки про людей, про людину, яка загинула, бо людське життя не має ціни, нема нічого важливішого. Якщо подивитися, що відбувалося, ці теракти — це, звичайно, негатив. Це свідчить про те, що треба кардинально підсилювати роботу контррозвідувальної служби СБУ, бо це їхня ключова сфера. Я розумію, що зараз непросто працювати, стільки викликів. І зараз треба максимально підсилювати роботу цієї служби, бо саме вони борються з такими терактами.

Лариса Денисенко: Ви в кількох свіжих інтерв’ю серед проблем, які існують в Україні, зазначили низьку якість освіти й низьку продуктивність праці. Як ви вважаєте, чи дійсно ці дві проблеми впливають на інвестиційний клімат і на розвиток фінансів? І як саме?

Олександр Данилюк: Це глобальне питання, про яке зараз думає весь світ. Я багато років чую, що наша освіта найкраща, ми взагалі унікальні, чомусь ніхто нас не цінує. Тільки дати нам можливість — всі нас зрозуміють і почнуть цінувати. Насправді, це певна наша містечковість. У ХХІ ст. не можна собі дозволяти думати з огляду на те, де ти живеш: містечко, місто чи навіть країна. Світ зараз глобальний, виклики глобальні. Якщо в якійсь країні відбувається економічне зростання, нормальні умови для ведення бізнесу, то неминуче таланти з інших країн туди притягуються, вони там можуть себе зреалізувати. Так ми маємо мислити в Україні.

Читайте також: Мова, 12-річка, звільнення вчителів: Гриневич коментує проголосовану освітню реформу

Я вважаю, що в нас була дуже сильна освіта, вона і зараз сильна, але ми її з кожним роком втрачаємо. Тут ключове — розуміти, що ж ми хочемо отримати від освіти. Освіта готує людей до дорослого життя. В дорослому житті люди працюють. Вони отримують освіту для того, щоб працювати. Це дуже просто.

Ми партнери всім, хто хоче змін. І тому зараз вдається багато робити в нашому уряді, бо в нас робочі стосунки з багатьма міністерствами і ми багато що робимо разом

Ірина Славінська: Можливо, треба продовжити цей ланцюжок: люди працюють, щоб платити податки, платити в Пенсійний фонд.

Олександр Данилюк: Абсолютно. І я вважаю, що частиною освітою є також підготовка людей до дорослого життя, щоб вони працювали, потім у них були правильні цінності, щоб вони сплачували податки, відповідально ставилися до виборів, людей, яких вони обирають, щоб змінювати і розвивати країну. Все починається з правильної освіти.

Мені дуже подобається, що в деяких розвинутих країнах йде фокус у самому дитинстві на розвиток критичного мислення. Насправді, на Заході, наприклад у Великобританії, США вчать з малого віку, що треба завжди ставити питання: чому саме так? Тоді виростають активні люди, які завжди хочуть знайти правильну відповідь.

Ірина Славінська: Ви почали говорити про критичне мислення і про те, яка корисна освіта. Якщо почати з реформи системи освіти, ця тема для розмови може допомогти зрозуміти, до чого тут взагалі Мінфін. Я пам’ятаю фразу «гроші ходять за дитиною». Як вони ходять?

Олександр Данилюк: Згідно законодавства у Мінфіну є глобальна функція — забезпечити ефективне використання грошей платників податків, державних грошей, на всіх етапах. Іноді навіть колеги запитують: а до чого ж тут Мінфін? А їм повторюю: ви не свої гроші витрачаєте (і це до речі не гроші Мінфіну). Це гроші платників податків, і я маю право поставити питання: а чому саме так? Можливо, є інші моделі, які більш ефективно би використали гроші. Якщо запитати платників податків, як мають бути використані їхні гроші, вони теж би захотіли почути варіанти.

Якщо говорити про освіту, то загальна проблема — не вирішувати питання, а просто збільшувати фінансування. Це найпростіше, що можна зробити. Україна тут не одна, багато хто так робить. Щоб вирішити проблему, треба мати бачення, рішучість і можливість це зробити.

Ірина Славінська: А як бачення і рішучість перекласти мовою процесів?

Олександр Данилюк: Є якась ситуація — наприклад, медицина. Ми сідаємо і обговорюємо, які є проблеми,  потім — як вони мають вирішуватись. Це і є відповідь.

Лариса Денисенко: За всіма реформами так чи інакше стоїть Мінфін, бо це потребує стратегування, розумного витрачання або вкладання грошей. Наскільки ваші колеги, на ваш погляд, дослухаються до вас, коли реформують?

Олександр Данилюк: Я буду відвертим: дуже багато хто навіть бореться з нами. Якщо подивитися, що врешті-решт стає успіхом, це ті міністерства, з якими ми плідно співпрацюємо, і в тих ініціативах, де в нас спільне бачення.

Наприклад, Міністерство охорони здоров’я. Ми їх максимально підтримали, тому що ключовим моментом реформи є зміна фінансування і там гроші ходять за пацієнтом. Коли в нас спільна позиція, ми спільно продумуємо, потім воно працює. Коли ні — в майбутньому воно зупиниться, навіть якщо знайдуть можливість притиснути Мінфін або недослухатись. Якщо щось не підтверджується ресурсом, логічно неправильне, ми його не підтримаємо на наступному етапі.

Дзвінок слухача. Олександр, Київ. Пане міністре, може, ви будете лобіювати, що грошей не вистачає субсидії і щоб швидше була монетизація? І скажіть, по вас уже закрита справа?

Олександр Данилюк: Ніхто не має хвилюватися — це відповідальна політика уряду. Міністерство фінансів все зробить для того, щоб все по субсидіях було вчасно і профінансовано в необхідному об’ємі.

Стосовно монетизації, це дуже цікаве питання. Цю монетизацію субсидій і рухає Міністерство фінансів. Ми вважаємо, що це крок, який повністю поміняє відносини в газовому секторі, які досить непрозорі, викликають багато питань, іноді навіть експерти не можуть розібратися, що там відбувається. Тому що в нас дуже складний механізм розрахунків, взаємозаліків. Такий механізм не може бути постійним, бо він є непрозорим. Ми вже розробили відповідний акт, постанову Кабміну, яка мала місяць обговорюватись. Наступного тижня ми будемо її приймати, максимум — через тиждень. Це дозволить перевести ці взаєморахунки на реальні гроші, тут ніхто ніде не сховається. Ми розуміємо, що в сфері субсидій є багато зловживань, але довести і скоротити це можемо виключно системно  помінявши механізми розрахунків.

Монетизація — це дуже правильний крок, Міністерство фінансів подає відповідний акт найближчим часом на Кабмін

А справа щодо мене була закрита досить швидко, бо було зрозуміло, що це були надумані звинувачення. Міністерство фінансів і я як міністр досить активно наступаємо декому «на хвіст», тому дуже часто отримуємо зворотну реакцію, але це нас не зупиняє, ми продовжуємо боротися зі схемами. Остання битва, яку ми розпочали, стосується «скруток», коли гроші мільярдами крадуться з бюджету. Це коли в систему адміністрування ПДВ вкидається фіктивний ПДВ. Це давня тема, великий бізнес, який треба припинити. Ми зараз це зупиняємо і є шалений тиск, щоб нам завадити, але ми рухаємося далі і нас нічого не зупинить.

Дзвінок слухача. Андрій, Лубни. Я хотів запитати вашу думку стосовно ринку криптовалют.

Олександр Данилюк: Питання криптовалюти включає дуже багато елементів. Насправді, це якась нова реальність, яка розвивається з кожним місяцем. Тому питання не в тому купувати чи не купувати, а, наприклад, як це має регулюватися. Різні країни підходять до цього по-різному.

Ірина Славінська: Наприклад, в Україні ми бачимо, що можуть прийти «маски-шоу» до так званих «майнерів».

Олександр Данилюк: Це відбувається і не тільки в Україні. «Маски-шоу» стосувалися людей, які займалися так званим майнінгом —видобутком біткоінів. У нас це питання неврегульоване, але це абсолютно не означає, що воно незаконне.

Інше питання: купувати чи ні. В мене ще нема чіткої позиції, її нема в принципі в світі. Я цікавився цим питанням, коли був у Вашингтоні, це питання обговорювалось. Я вважаю, що за криптовалютою є майбутнє. Не треба перебільшувати роль держави в цьому. Криптовалюта відбудована так, що вона буде сама розвиватися. Моє бачення, що за цим майбутнє, але яким воно буде я ще не знаю. Думаю, ніхто в світі не знає.

Дзвінок слухача. Ростислав. Львів. Чому досі в незалежній Україні виплачуються спеціальні пенсії (тобто в десятки разів більші, ніж середньостатистичним громадянам) московським окупантам, які прийшли в обозі радянської армії: КДБ-істам, компартійній номенклатурі, прокуратурі, судам. Доки це все триватиме?

Олександр Данилюк: Бачу, що ви неуважно читаєте закони, які приймаються ВРУ. Почитайте закон про підвищення пенсій, пенсійну реформу, який був прийнятий, — там скасовуються всі спеціальні пенсії.

Читайте також: Експерт розповів про плюси і мінуси закону про підвищення пенсій

Дзвінок слухача. Юрій, Чернігівська область. У моего сына заработная плата около пяти тысяч, он киевлянин, дочке надо делать операцию, которая стоит около четырех тысяч долларов. У меня пенсия около двух тысяч. Уже взяли кредит на десять тысяч. Где мне взять такие деньги, чтобы сделать операцию?

Олександр Данилюк: Складно говорити про окремі випадки. Але я більше хочу поговорити про медичну реформу. В багатьох країнах реалізована правильна комбінація, що медицина і соціальна допомога — це поріднені сфери. Охорона здоров’я має фінансуватися державою з позиції, що ми маємо платити за тих, хто не може собі дозволити таку високу платню. У нас медична сфера платна, що зараз було сказано, і це реальність, з якою зіштовхуються всі громадяни.

Коли реформа реалізована і держава відповідальна наш слухач не повинен мати проблем з тим, щоб онука пройшла через цю операцію і він не має шукати гроші — держава повинна на себе це взяти. Але це означає, що в таких ситуаціях, особливо, які стосуються спеціалізованої допомоги, держава має підтримувати тих, у кого грошей нема. За цим стоїть принцип «гроші ходять за пацієнтом». Є певні хвороби, уряд і МОЗ мають розрахувати, скільки коштує таке лікування, потім підтримувати. Є частина, яку повністю сплачує держава, а є частина, яка не може сплачуватись державою. Але для тих, у кого нема грошей, ми все рівно будемо це брати на себе. Але на всіх грошей не може вистачити.

Ірина Славінська: Саме тому критики часто називають цю реформу «реформою для багатих».

Олександр Данилюк: Це категорично неправильно. Тому що державні гроші мають платитися тим, хто не має можливості заплатити. Соціальна допомога і охорона здоров’я — це поріднені сфери, з чого я й почав. І в деяких країнах за це відповідає єдине міністерство. Ті, хто можуть заплатити, мають заплатити, тим, хто не може, держава має допомогти. Якщо говорити про медичне страхування, воно такі видатки дозволяє якось згладити.

Страхування робиться для того, щоб кожен платив невелику суму, а коли щось станеться, страхова компанія сплачує за це. В принципі механізм медичного страхування також має бути впроваджений, він допоможе багатьом людям, зокрема в такому випадку, який ми чули.

Лариса Денисенко: Один із слухачів ставить питання: чому на державне фінансування партій виділено 513 мільйонів, хоча мало бути виділено більше, ніж один мільярд? Чому таке істотне скорочення?

Олександр Данилюк: Я не можу дати детальну відповідь, чому на цей момент саме 513 мільйонів. Там є чіткі критерії, хто може отримати це фінансування. Думаю, саме через це вийшла така сума.

Ірина Славінська: Після приходу нової команди Суспільного мовлення, не було дотримано обіцяних відсотків з бюджету і не додано майже 300 мільйонів гривень дофінансування того, що має бути. Чи можна пояснити принцип, чому була обіцянка з боку уряду і вона не здійснилась?

Олександр Данилюк: Моя позиція, що Суспільне телебачення і радіо мають фінансуватися повністю, бо Суспільне мовлення дорівнює демократії. Саме тому в проекті бюджету, який подало Міністерство фінансів, було передбачена повна сума. Так сталося, що потім після обговорень сума була скорочена.

Але моя принципова позиція, що ми будемо робити все можливе, щоб відновити цю суму. Я впевнений, що прем’єр-міністр повністю це підтримає. Тому будемо працювати над тим, щоб повернути цю суму.

Дзвінок слухача. Василь, Закарпаття. Мене цікавить додаткова дотація місцевим бюджетам, вона в помісячному розписі є з вересня, але на . сьогоднішній день її нема, але вкрай необхідно. Коли вона вже буде?

Олександр Данилюк: Я так розумію, мова йде про стабілізаційну дотацію. Дійсно, в нас у бюджеті було передбачено 14,9 мільярдів гривень, щоб підтримувати райони, де не вистачає фінансування. Зараз ми бачимо ситуацію на місцях, де це є потрібним. Тому почнемо в листопаді і врегулюємо це питання.

Лариса Денисенко: Незабаром у парламенті відбудеться розгляд бюджету. Як ви вважаєте, чи вийдете ви на новий рівень комунікації з парламентарями та парламентарками. Чи дочекаємось ми більш плавного і вдумливого розгляду бюджету? Як часто до Міністерства звертаються з консультативними питаннями?

Олександр Данилюк: Звертаються. Я взагалі вважаю, що вже другий рік поспіль в нас якісно відрізняється бюджетний процес. Ми подаємо бюджет вчасно, у всіх зацікавлених є можливість з ним ознайомитись і поставити питання. Ми спеціально виділили цей час, щоб провести консультації, бо альтернатива, яка була до цього, — коли проект бюджету подається прямо перед новим роком і навіть нема часу для обговорення. Ми вже другий рік поспіль зробили це вчасно, в нас йдуть консультації, інколи досить в запеклій дискусії.

Наприклад, ми зустрічалися з мерами великих міст, і в них є багато запитань. Я кажу: давайте погодимось з тим, що в нас є що обговорювати, ми очікували це запитання — ось наші відповіді, але сам цей діалог відбудовує певну довіру. І ми не боїмось подавати бюджет вчасно і готові до таких дискусій. Може, є інші варіанти або ж ми доведемо свою точку зору — ми відкриті до цього.

Я вважаю, нема нічого кращого, ніж діалог, в якому відбудовується довіра

У цьому році ми ще більш підготовлено підійшли до процесу, бо ще в червні подали бюджетну декларацію на три роки, де прописали, що ми як уряд бачимо на наступні три роки і як це буде підкріплено фінансово. Ми максимально прозорі і очікуємо конструктивної дискусії. 

Лариса Денисенко: Стосовно конструктивної дискусії, мери просо говорять, що потрібно більше грошей чи аргументують це в якийсь спосіб?

Олександр Данилюк: Звичайно, у них є свої аргументи, в нас є свої. Ключове питання, чому взагалі дискусія виникає, бо в мерів з’явився ресурс — гроші. В 2014 році була розпочата фінансова децентралізація, міста і громади отримали реальні гроші. Але децентралізація і країна живе далі. Ми проводимо реформу освіти, охорони здоров’я. І ці реформи міняють взаємовідносини з регіоном: щось оплачує центр, щось — місцева влада, але є ключові принципи. Немає грошей центральних, місцевих — це так звані публічні фінанси, гроші платників податків. Просто частиною грошей керує місцева влада, частиною — центральна влада. А відповідальність в нас спільна.

Ірина Славінська: Щойно під нашою відеотрансляцією надійшло питання від Анни Новосад, голови департаменту міжнародних зв’язків та євроінтеграції в МОН: «Чому пан міністр блокує всі документи МОН»?

Олександр Данилюк: Щоб міністерство фінансів щось блокувало, особливо, всі документи — я вважаю, треба думати, щоб ставити такі питання. У нас досить плідна співпраця з Міністерством освіти. Від самого початку роботи на посаді я чітко сказав, що буду максимально підтримувати освіту. У нас є плідна співпраця, багато чого треба зробити. Інколи в нас відрізняються позиції, наприклад, у вищій освіті, але врешті-решт ми робимо спільну справу і бачимо результати.

Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.