Слухати

Рішення Єврокомісії на користь «Газпрому» було неминучим, — Д. Марунич

07 листопада 2016 - 07:27
FacebookTwitterGoogle+
Єврокомісія дозволила «Газпрому» використовувати більші потужності німецького газопроводу OPAL. Що це означає? Пояснює Дмитро Марунич, співголова Фонду енергетичних стратегій

marunych_dmytro.jpg

Дмитро Марунич // «Громадське радіо»
Дмитро Марунич
«Громадське радіо»

Таке рішення дозволить росіянам постачати більше газу через «Північний потік» і менше — через українську газотранспортну систему (ГТС).

Сергій Стуканов: Ми знаємо, що останніми роками Європейський Союз намагався обмежити монополію «Газпрому». Що означає таке рішення?

Дмитро Марунич: Єврокомісія вела відповідні переговори вже впродовж 3-4 років. Газпром міг би цей результат до себе наблизити, якби пішов на певні поступки. Те, що вимагала Єврокомісія — перейти на торгівлю на спотовому ринку в обсязі 3 млрд кубів газу (для Газпрому це зовсім мало). Якби Газпром раніше пішов на проведення таких конкурсів, відмовився від частини продажів за контрактом — це б наблизило рішення по OPAL. Якщо компанії працюють за певними правилами — вони мають підстави для вільної конкуренції. OPAL зараз половиною за Газпромом, інша — виставлена на конкурс. Мені незрозуміло, чому Газпром раніше не пішов на поступки Єврокомісії. Дійсно, ситуація не дуже втішна для України. Говорити про те, що Європа могла заборонити використовувати OPAL — повністю не відповідає як духу, так і букві Третього енергопакету і договору про Енергохартію. Це рано чи пізно сталося б, питання — коли?

Сергій Стуканов: Яких збитків ми можемо зазнати внаслідок цього?

Дмитро Марунич: Пан Коболєв, керівник Нафтогазу, сказав, що це близько 400 млн доларів на рік у поточних цінах виручки від транзиту.

Наталя Соколенко: З одного боку ми часто в ефірах говоримо про енергозберігаючі заходи, технології, рішення урядів Європейського Союзу. З іншого — ви кажете, що закупівлі російського газу з боку країн ЄС збільшуються. Як це можна пояснити?

Дмитро Марунич: Так, експорт російського газу в країни ЄС збільшився на 10%. Пояснюю чому. За контрактами ціни, прив’язані до нафти, формуються таким чином, що вони є нижчими, ніж спотові ціни на біржах Євросоюзу. Зараз формули грають навпаки: російський газ дешевший і тому його активніше споживають.

Сергій Стуканов: Стосовно Північного потоку-2: які у нього є шанси на те, щоб бути реалізованим?

Дмитро Марунич: Це питання пов’зане із енергетичним діалогом між Москвою і Брюсселем. Поки що з боку Єврокомісії не артикульовано жорсткої позиції. Є позиція уряду Німеччини і німецького бізнесу з приводу того, щоб розглядати цей проект як економічний і зовсім не політичний. Тому перша партія труб вже є і, якщо нічого не зміниться, трубопровід почнуть будувати.

Наталя Соколенко: І ще одна важлива тема: до кінця листопада  має бути створено нового оператора газотранспортної системи України — Магістральні газопроводи України.

Дмитро Марунич: Є урядова постанова, в якій розписана вся етапність реформування Нафтогазу і створення нового оператора. Згідно із нею, реформування Нафтогазу мало здійснитися після рішення Стокгольмського арбітражу. Це не буде швидко: на папері створять і оператора, і два публічних акціонерних товариства, але по факту всі чекатимуть рішення Стокгольмського арбітражу.

Сергій Стуканов: Одне публічне акціонерне товариство ми назвали — це Магістральні газопроводи України, а інше?

Дмитро Марунич: ПАТ «Підземні сховища газу України»

Сергій Стуканов: Як ви оцінюєте той спосіб реструктуризації, який уряд взяв за орієнтир?

Дмитро Марунич: Важке питання. Точно скажу, що Третій енергопакет не вимагає відділяти труби від сховищ. Інше питання, що розділення — це, ймовірно, мова про часткову приватизацію. Бо навіщо ці два ПАТ? Там 49% має отримати якийсь іноземний інвестор. Тому це не дуже добре для ГТС України, Укртрансгазу і функціонування цього як єдиного народногосподарського комплексу. Але у поточних реаліях може статися так, що частина цього майна буде більш цікава, а інша — менш. Це поганий, але вихід із ситуації, яка складається наразі.

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.