Слухати

Різанина в Батурині стала переломною в долі Мазепи і України, — Ольга Ковалевська / Програми на Громадському радіо
Автор: Håkan Henriksson (Narking) - Власна робота, CC BY 3.0, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=13941523 / Скачати зображення

Різанина в Батурині стала переломною в долі Мазепи і України, — Ольга Ковалевська

03 листопада 2017 - 12:03
Facebook Twitter Google+
Говоримо про річницю Батуринської трагедії 1708 року і знищення міста Батурина московськими військами

olga_kovalevska.jpg

Ольга Ковалевська // Фото: Громадське радіо
Ольга Ковалевська
Фото: Громадське радіо

Гостя ефіру — докторка історичних наук, провідна наукова співробітниця Інституту історії України НАН України Ольга Ковалевська.

Василь Шандро: В якій геополітичній ситуації перебувала тогочасна територія України?

Ольга Ковалевська: На той момент тривала Північна війна. Все те, що сталося в Батурині, є одним з фрагментів тієї страшної війни. Саме того, що сталося, хотів уникнути гетьман Іван Мазепа. Напередодні у гетьмана Мазепи була розмова з Петром I. Спочатку була особиста розмова, потім вони листувалися, в листуванні так само виникало питання про захист України на випадок, якщо шведський король поверне на територію України. Коли Мазепа запитував, чи може Петро I надати йому допомогу, то Петро I йому сказав, що не може надати навіть 10 людей, «обороняйся сам». Це означало, що протектор відмовляється виконувати свої безпосередні обов’язки, васал повинен якось рятуватися сам. В такій ситуації васал мав право звільнитися від обов’язків і вибрати собі іншого протектора. Мазепа, розуміючи, що Україна може стати театром військових дій, починає шукати тих шляхів, які зможуть захистити території і населення від того, щоб на цих територіях тривали військові дії, щоб територію грабували, нищили, ґвалтували населення. Тому він починає переговори і з польським королем, і з самим Карлом XII. Закінчується все тим, що 25 жовтня 1708 року він приймає рішення про перехід на бік Карла XII.

Разом зі своїм почтом він вирушає, щоб зустріти короля і надати йому можливість розквартирувати свої війська, зокрема бути в самому Батурині.

Василь Шандро: Переходимо до 2 листопада 1708 року. Що трапилося у Батурині? Чи є зрадництво в цій ситуації основною причиною того, що трапилося?

Ольга Ковалевська: Очевидно, так. Поки Мазепа зустрічався з Карлом, весь його гарнізон залишався в межах фортеці. Мазепа був спокійний і свідомий того, що там чекає захист. Після того, як пройшли перші перемовини, була розмова про те, щоб безпосередньо повернути до Батурина. Батурин в цей час уже залишався в небезпечній ситуації, тобто Меншиков, дізнавшись про те, що гетьмана немає в Батурині, запідозрив, що щось негаразд. Він відправив туди свої війська. Вони могли б відстрілюватися і захищати свою територію доволі довго, тому що фортеця була укріплена. Хоч фортеця була стара, Мазепа її сильно укріплював.

Полковник Іван Ніс провів ходом, який існував у Воскресенській церкві, московські війська прямо у саме серце фортеці, у запілля тих, хто оборонявся.. Сталося так, що вони фактично почали стріляти козакам в спину. Ті навіть не підозрювали, що в цей момент у них за спиною знаходиться ворог.

Василь Шандро: Що трапилося? З українського боку події описуються так, що все населення було знищено в найжорстокіший спосіб, спалені церкви. З цим погоджуються всі історики?

Ольга Ковалевська: Тут треба завжди пояснювати пересічній людині, яким чином треба читати історичні джерела. Якщо ідеться про оповіді очевидців, про людину, яка від когось почула, не знаючи обставин, можна зробити неправильні висновки або неправильно тлумачити ситуацію. Коли війська Меншикова увірвалися до міста, їм треба було, передусім, знищити гарнізон, по-друге, треба було знищити матеріальні цінності, які б дозволяли певний час цьому гарнізону проіснувати. Меншиков розумів, куди подівся Мазепа, кого він приведе. Тепер в цій фортеці, де вони хотіли перезимувати і підкріпитися, нічого не повинно було залишитися.

«Петро Перший був боягузом», — Тарас Чухліб

Звичайно, в таких ситуаціях населення намагається захиститися в найбільш захищеній частині фортеці, тобто це дитинець або Литовський замок у випадку Батурина. Як показують матеріали археології, ми там бачимо і роздроблені дитячі черепи, і кістяки дітей 45 років, кістяки молодих дівчат, які були побиті і, очевидно, зґвалтовані. Все це було перевірено і перепоховано. 

Василь Шандро: Що сталося з Носом?

Ольга Ковалевська: Чому не посадили? Це у нас XVIII століття. Не могли на той момент швидко, в ситуації, коли Мазепа розумів, що він програв, з’ясувати. Тим більше, треба пам᾿ятати, що зрадник залишився на боці Петра. Його не лише не покарали, а навпаки – винагородили. Коли він прийшов під Батурин і побачив там згарище, то впав на коліна, розплакався (є така цитата) і зрозумів, що подальша ситуація розіграна. Це був переломний момент, він зрозумів, що Україна за ним далі не піде. Петро зробив все для того, щоб залякати населення. Мазепа до останнього моменту не розповідав розповідав нікому, зокрема старшині, що відбувається. Його найближче оточення нічого не знало, знав тільки Пилип Орлик. Старшині гетьман відкрився вже дорогою на зустріч до Карла. Тоді він зупинився і пояснив, що відбувається. 

Андрій Куликов: Серед військ Меншикова були українці?

Ольга Ковалевська: У нас ситуацію після Батурина, особливо ситуацію під Полтавою, дуже часто називають трагедією України саме через те, що ми там маємо компонент громадянської війни. 

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.