Слухати

Ромські спільноти починають активніше захищати свої права, — Ольга Жмурко

04 липня 2016 - 16:51 299
Facebook Twitter Google+
Ольга Жмурко розповідає про реформи у правозахисному та освітньому полі ромських спільнот, які, долаючи дискримінацію, намагаються влитися в сучасне життя суспільства

Нещодавно закінчився освітній захід для ромських правозахисників, які вчаться відстоювати права своєї громади. А тим часом в Берліні відкривається Європейський ромський інститут — масштабна міжнародна ініціатива, яка започаткує новий підхід до включення ромської тематики через академічний, дослідницький підхід. У студії «Громадського радіо» коментує останні новини із життя ромської спільноти директорка Ромської програмної ініціативи Фонду Відродження Ольга Жмурко.

Ольга Веснянка: Розкажіть про освіту для ромських правозахисників.

dsc02444.jpg

Ольга Жмурко // «Громадське радіо»
Ольга Жмурко
«Громадське радіо»

Ольга Жмурко: Ромські захисники, а також проромські активісти, люди які відстоюють права ромів, збиралися декілька днів тому в Києві, щоб обговорити питання своєї подальшої роботи в ромських громадах. Мова йде про юристів ромського походження, які надають безкоштовну правову допомогу в частині паспортизації, супроводу в соціальних питаннях та загальної допомоги ромським громадам. На мою думку, ми вже маємо перші успіхи у цій сфері діяльності.

За останніми дослідженнями Всесвітньої організації охорони здоров’я, майже 90% ромів заявили про те, що вони мають ідентифікаційні документи. Поки що мова йде лише про 8 регіонів, які, на мою думку, найбільш громадсько активні, але все одно це надзвичайний прорив. А для нас це окремий знак, який свідчить про те, що ми маємо розширювати свою роботу і в інших регіонах.

Ольга Веснянка: А які це міста?

Ольга Жмурко: Опитування проводилося в Закарпатті, в Рівненській, Черкаській, Харківській областях та інших регіонах.

Сергій Стуканов: Олю, це наслідок роботи громадських активістів із місцевою владою чи це наслідок роботи місцевої влади із представниками ромської меншини, яку спонукають до отримання документів?

Ольга Жмурко: Це хороше запитання. Я багато розмірковую про причинно-наслідкові зв’язки в цьому відношенні, що є первинним в цих активностях. Перше, що варто відмітити — це значний поступ в ромських громадах.

Люди дозріли до того, щоб робити самостійні кроки, принаймні в частині звернення по допомогу та консультацію до юристів.

Ольга Веснянка: Тобто самі люди зрозуміли, що потрібно робити документи? Адже тоді буде освіта, робота.

Ольга Жмурко: Велику роль, звичайно, відіграє лідерство в громадах, яке за моїми спостереженнями дійсно розвивається. Варто також наголосити на серйозній участі ромських соціально-медичних посередників, фокус роботи яких зосереджується не лише на медичній сфері.

Ольга Веснянка: Одним з позитивних прикладів роботи правозахисників є історія з хлопцем на Харківщині, якого незаконно засудили на два роки, але правозахисники допомогли. Розкажіть більше про цю справу.

Ольга Жмурко: Це приклад дійсно хорошої результативної співпраці ромських громадських активістів разом з Чугуївською правозахисною групою, представники якої не є ромами. Сам випадок, на думку адвоката, який його захищав, є кричущим з точки зору дискримінаційного ставлення по відношенню до представників ромської національної меншини. Наслідки, які могли б бути надзвичайно трагічні. Ми дуже щасливі, що завдяки правозахисникам нам вдалося змінити вирок суду на користь хлопця.

Сергій Стуканов: Ви згадували про соціальних медичних посередників. А чи є для них, можливо, якісь освітні програми?

Ольга Жмуркої: Тут має бути комплексний підхід, як і до представників будь-якої групи, виключеної з мейнстрімного процесу. Я говорю зараз про компактні поселення, які у великій кількості представлені на Закарпатті та в Одеській області. Там величезна проблема відвідуваності шкіл, однією з причин якої є  трудова міграція.

Зараз ми намагаємось розбудувати певну модель вчителів-помічників для ромських учнів, яка полягає в тому, що вчитель матиме помічника, який приділятиме додаткову увагу цим дітям. Ми не є новаторами. Ця модель вже успішно працює в Словаччині.

Ольга Веснянка: Ми часто чуємо від освітян, що ромські діти мають вчитися окремо, бо вчителі не знають, як з ними працювати. То якраз для цього і потрібні помічники?

Ольга Жмурко: Так, ви абсолютно праві. Сегрегація абсолютно не допустима в жодній сфері нашого життя, бо це є шлях в нікуди. Суспільство не розвиватиметься, якщо відокремлюватиме тих, хто, на його думку, є якимось іншим за різними параметрами. Навіть відділення дітей з особливими потребами шкодить як і здоровим дітям, так і суспільству в цілому. Адже ці люди можуть стати повноцінними членами суспільства і внести свій вклад в його розвиток.

Сергій Стуканов: Ви говорили про шкільну середню освіту, а чи існує освіта для більш дорослих людей?

Ольга Жмурко: В Україні працює спеціальна благодійна програма Ромського освітнього фонду, який базується в Будапешті. Вона покриває своєю діяльністю велику частину країн Європи. І ми дуже раді, що більше 10 років входимо в цю програму. Фонд надає стипендії ромським людям (вік значення не має). Програма називається «Право і гуманітарні дисципліни» і допомогає оплачувати контракт та передбачає певну фінансову підтримку протягом навчального року. Починаючи з минулого року, у нас вже є справжній конкурс. Всі аплікати проходять спеціальний відбір.

Ольга Веснянка: Ви зараз ще проводите семінари з відповідального лідерства, зокрема для молоді, які ще плани влітку-восени щодо цього?

Ольга Жмурко: Це семінари для молоді. Програма навчання полягає в тому, щоб спілкуватися з ромською молоддю на тему фундамантальних прав людини, дискримінації і, звичайно, для заохочення небайдужих чи активних представників до громадської діяльності у своїх містах і селах.

Ольга Веснянка: Так, і ми знаємо, що ці випускники і випускниці роблять важливу роботу. Зокрема, у нас було інтерв’ю з Віолою Попенко, молодою дівчиною, яка започаткувала перший ромський молодіжний портал.

Сергій Стуканов: Моя колега згадувала, що в Берліні відкривається Європейський ромський інститут. Пані Олю, розкажіть, що це за інститут, та як він з Берліну допомагатиме нам в Україні?

Ольга Жмурко: Це нова важлива міжнародна ініціатива, підтримана Радою Європи. Вона була ініційована групою ромських інтелектуалів, які вже давно працюють на європейських теренах. Ідея проекту полягає в розвитку досліджень, підтримці різних культурних проектів, які мають під собою не лише фольклор, а дещо більше. В Берліні буде знаходитись центральний офіс, а сам Ромський інститут матиме декілька осередків.

Вони мають на меті провести якісні зміни у сприйнятті ромського народу.

Ольга Веснянка: От, наприклад, в Ужгородському університеті започаткували ромські студії. Можливо, Ромський інститут передбачає щось для розвитку знань тих викладачів і викладачок?

Ольга Жмурко: Так, зараз у нас вже є кілька освітніх програм, які впроваджуватимуться в Ужгородському національному університеті для широкого університетського загалу.

Ольга Веснянка: Можливо, варто і в інших містах запровадити такі програми, де є велика ромська громада?

Ольга Жмурко: Наразі ми обговорюємо подібну ініціативу з Одеським і Чернігівським педагогічним університетом. Ромський європейський інститут якраз і може стати тою опорою, яка дозволить продовжити науковцям свою освітньо-дослідницьку діяльність.

Ольга Веснянка: Я знаю, що до ромських національних меншин,  як і щодо інших меншин в Україні, у нашому суспільстві часто досить різке ставлення. Чим ви зараз обурені, які випадки привертають вашу увагу?

Ольга Жмурко: Насправді, на мою думку, це дуже серйозна проблема. Наприклад, на сьогоднішній день в Києві є декілька стихійних поселень ромів-мігрантів, які прибули до нас із Закарпаття в пошуках роботи. І, очевидно, таке сусідство когось не влаштовує, адже на сайті Київської міської державної адміністрації в розділі «Петиції» з’явилось відповідне звернення, яке містить мову ворожнечі по відношенню до ромів.

Ольга Веснянка: Що треба зробити?

Ольга Жмурко: Ромськими правозахисниками вже було направлене відповідне звернення до КМДА. Але, на жаль, петиція і досі там. Я гадаю, нам не треба зупинятися. З однієї сторони ми маємо робити просвітницькі кроки, а з іншої — бути більш рішучими у своїх зверненнях.

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.