Слухати

Росія продовжує гібридну війну засобами, до яких ми ще не готові, — експерт

03 березня 2016 - 08:30
Facebook Twitter Google+
Росія зараз зробила паузу у військових діях на Донбасі та у Сирії і перейшла до вирішення економічних питань, — Олексій Їжак
Росія продовжує гібридну війну засобами, до яких ми ще не готові, — експерт / Програми на Громадському радіо

Експерт «Національного інституту стратегічних досліджень» Олексій Їжак висловлює власні припущення щодо загрози захоплення України Росією через банківську систему, у зв’язку зі значною експансією російського капіталу в цю сферу і у сферу медіа.

o-00 001 306-a-00 000 359_0.jpg

Олексій Їжак / Фото сайту iwp.org.ua
Олексій Їжак
Фото сайту iwp.org.ua

Наталя Соколенко: В чому полягає небезпека, що російський банк «Внєшекономбанк» очолив випускник академії ФСБ?

Олексій Їжак: Небезпека не у тому, що ця людина з ФСБ. Останнім часом він займався українською проблематикою, зокрема «Сбербанку», а це і борги українські, і те, що пов’язано із санкціями. І от ця людина приходить керувати «Внєшекономбанком». Банк дуже проблемний, це взагалі не банк, а російська фінансова корпорація, яка займається кредитуванням великих проектів, зокрема Сочинської олімпіади. Корпорація купувала у свій час «Індустріальний союз Донбаса», займається керуванням пенсійними фондами. І вони за свою політичну діяльність набрали величезних боргів — на 2% ВВП Росії. Тобто це фінансова установа, за якою стоїть така гібридна політична присутність. Ось у цьому небезпека, а не втому, що людина з ФСБ.

Наталя Соколенко: Розкажіть у якій залежності від цього банку перебуває наш «Промінвестбанк» і відповідно українські підприємства?

Олексій Їжак: «Промінвестбанк» був куплений «Внєшекономбанком» у 2009 році при чому у проблемному стані, з такими боргами, які мали великі юридичні особи. І був банк куплений не просто так, а щоб ці борги у жорсткій формі вимагати назад. І от ми бачимо це зараз не лише з боку «Промінвестбанку», а і з боку «Сбербанку». Спочатку ми з боку «Сбербанку» бачили навалу на КП «Південне» і «Укравтодор».  Потім була проблема з «Промінвестбанком» у «Черкаського азоту».

Наталя Соколенко: Тобто вимагали терміново повернути надані кредити?

Олексій Їжак: Не терміново. Схема трохи делікатніша. Беручи кредити, українські установи не знали, що через рік або два Крим буде анексовано Росією, а на Донбасі буде війна. А той, хто давав кредити, міг це знати. В цьому і полягає гібридна загроза. Багато наших підприємств взяли такий «отруйний кредит» і не можуть повернути. В них вимагають повернення кредиту через власність. Поки що уряд відстояв лише КП «Південне» і «Укравтодор». Був накладений мораторій і «Сбербанк» був змушений піти на реструктуризацію. Але меншим підприємствам, таким як ФК «Чорноморець», «АВК», «АвтоКраз», «Северодонецький Азот» і «Черкаський Азот» — буде гірше. Це є певна тенденція, за якою можна побачити продовження гібридної війни.

Можна сказати, що Росія зараз зробила паузу у військових діях на Донбасі та у Сирії і перейшла до вирішення економічних питань. З іншого боку Росія продовжує гібридну війну проти України засобами, до яких ми, можливо, ще не готові.

Наталя Соколенко: Що можна було б вдіяти на законодавчому рівні з огляду на те, що Росія офіційно визнана державою-агресором?

Олексій Їжак: Уряд зміг відстояти КП «Південний» і «Укравтодор» від такої навали. Ми бачимо, що ті компанії, що належать групі “Приват”, страхуються за допомогою позовів у міжнародних арбітражах, тобто вони створюють переговорну позицію, коли там внаслідок втрат інвестицій на Донбасі і в Криму, є розгляд певної справи. На них «наїхати» у такому разі дуже складно. Тобто треба шукати підтримку уряду, створювати контрвимоги судові і координувати свої дії. Ставка робиться на те, що українські бізнес-групи розділені і не зможуть об’єднатися, щоб ефективно протидіяти гібридній загрозі.

Андрій Гарасим: Якої стратегії має притримуватись держава щодо російських банків? Гонтарева нещодавно заявила, що у держави зараз немає 50 мільярдів гривень, щоб відшкодувати громадянам зобов’язання цих банків.

Олексій Їжак: Треба виходити не з національної приналежності, а з іншого боку. Українські суди приймають рішення на користь «Промінвестбанку» і «Сбербанку» у більшості випадків. У таких випадках, як різка зміна обставин, як бойові дії на Донбасі, де багато цих підприємств мають бізнес і втрати інвестицій у Криму, інвестор мав би піти на реструктуризацію боргу. Але український суд приймає рішення на користь жорсткої вимоги виплати боргу. Ці випадки мають розглядатися. І ті банки, які так вчиняють з українськими підприємствами, мають отримати жорсткі заходи з боку держави. Але говорити, що всі російські банки мають піти — це йти на падіння інвестиційної привабливості.

Андрій Гарасим: А чи могла б поліпшити ситуацію можливість підприємств перекредитуватися в інших банках?

Олексій Їжак: Всі українські банки мають збільшити свій статутний капітал. Для наших банків — це проблема. А для російських — ні. Російські банки просто отримують кредити від своєї материнської установи. Цей кредит конвертується в статутний фонд. Це складна ситуація. Але нам треба захищати окремі підприємства і розглядати кожен окремий випадок. 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.