Слухати

Росія виштовхує Туреччину з НАТО, — Олесь Кульчинський

12 грудня 2016 - 07:54 265
Facebook Twitter Google+
Бачимо катастрофічне дистанціювання Туреччини від Заходу, — пояснює сходознавець та тюрколог

Сходознавець, тюрколог Олесь Кульчинський розповідає про ситуацію в Туреччині, де нещодавно стався теракт.

Євген Павлюковський: Чому, на вашу думку, теракти стали частими в Туреччині? Наскільки правильним є крок Туреччини, яка в рамках міжнародної коаліції почала воювати проти ІДІЛ?

Олесь Кульчинський: Звичайно, що це питання тісно пов’язане із Сирією. Мені здається, що потрібно подивитися на наслідки цих терактів — бачимо катастрофічне дистанціювання Туреччини від Заходу. Західні туристи налякані, Туреччина перестає бути туристичною країною, це вже має вплив на притоки західного капіталу. Це і потоки біженців, які безперечно впливатимуть на політичну ситуацію в країн, оскільки вже значна частина із них починає отримувати громадянство. Тобто відбувається такий зсув, коли Туреччину якась сила постійно намагається дистанціювати від Заходу.

При чому на цю точку в самій Туреччині не дивляться. Коли розмовляєш з турецькими колегами і пояснюєш, що ось є хронологія терактів. Виходить, що ІДІЛ влаштовує проти вас теракти й РПК «Соколи свободи Курдистану». Де логіка: чому дві сили, які між собою конфліктують, раптом взялися за вас синхронно?

Євген Павлюковський: Офіційна Туреччина не висловлює намірів відділитися від Європи?

Олесь Кульчинський: Туреччина не висловлює, але ми вже маємо конфлікти, які відбулися з Німеччиною з питання біженців. Ми маємо Ахмета Давутоглу, котрий був прихильником європейського вектору і який був змушений піти у відставку. Але тут навіть не питання дистанції від Європи. Питання в тому, що Туреччина намагалася просунути унікальний проект толерантності до ісламізму. Він передбачав примирення на релігійному ґрунті  і відповідно це можливість притягнути до Туреччини сфери колишнього впливу, попри їхню іншу релігійність.

Євген Павлюковський: Остаточно поховав цей проект останній військовий заколот?

Олесь Кульчинський: Можна сказати так, що цей заколот варто розглядати в контексті терактів. Коли ІДІЛ фактично співпрацює з курдами, плюс військовий заколот, на кого валиться провина в середині турецького суспільства? Передусім, на Америку. Хоча Захід навпаки зацікавлений у проекті толерації.

Наталя Соколенко: Що призвело до такої ситуації?

Олесь Кульчинський: Думаю, що відповідь Ердогана після останнього теракту десь перегукується із тезою, що «як тільки ми намагаємося піднятися, це невигідно і треба нам перешкодити». Хочу підкреслити, що в турецькому суспільстві провину за все це покладають на Захід. Хоча мені здається, що якщо дивитися на сирійську ситуацію, провина має бути на зовсім іншій стороні.

Євген Павлюковський: Як спрацьовує фактор підтримки курдських загонів самооборони в Сирії?

Олесь Кульчинський: В принципі, ще задовго до 2015 року, з якого почалися всі ці події, були прогнози, що 2015 рік стане роком Курдистану, а 2016 маємо як його продовження. Власне, в Туреччині сприймають курдську діяльність як таку, що підбурюється і Заходом, і Росією. Безперечно, відбувається якась своя гра, яку чітко окреслити не зможе жоден політолог.

Наталя Соколенко: Що це все означає для України?

Олесь Кульчинський: Тут є кілька аспектів. По-перше, це сирійська проблема — вона буде відтягувати увагу від України, як не крути. Вектор мілітаристичної потужності Росії буде відвернутий на цю сторону.

Євген Павлюковський: Туреччина підпадає під певний вплив Росії чи розглядається нею як ще один майданчик, на якому Росія може вільно впроваджувати якісь свої політичні інтереси?

Олесь Кульчинський: Як сказав Дугін і Жириновський, їх мета — поступовий вихід Туреччини з НАТО. І до цих божевільних іноді варто прислухатися. Відбувається те, про що ми говорили на початку. Росія намагається витіснити Туреччину із сфери західного впливу. Це основний її проект, хоча при цьому конфлікт у Сирії базується і на історичному ґрунті, і на етнічному, і вони тут ніколи не зможуть зійтися. Така парадоксальна ситуація, коли з одного боку Росія веде гібридну війну, а з іншого — хоче торгувати. 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.