Слухати

Росія вже адаптувалася до санкцій за анексію Криму, - аналітик Українського інституту майбутнього

19 червня 2018 - 10:54
Facebook Twitter Google+
Рада Європи на рік продовжила «кримські» санкції, які пов’язані з анексією Криму
Росія вже адаптувалася до санкцій за анексію Криму, - аналітик Українського інституту майбутнього / Програми на Громадському радіо

Це сталося невдовзі після того, як були запроваджені нові санкції за проведення на території Криму незаконних «виборів» президента Російської Федерації.

Наскільки послідовно Євросоюз впроваджує санкції проти Росії за окупацію Криму і наскільки ці санкції дієві? Ми запитали в аналітика Українського інституту майбутнього Ігоря Тишкевича, який пояснив логіку і суперечності політики ЄС щодо Росії.

Андрій Куликов: Наскільки така політика санкцій є послідовною, а наскільки відгукується на політичну кон’юнктуру?

Ігор Тишкевич: Тут два аспекти. Перший – щодо послідовності: Європейський Союз не скасує так звані «кримські» санкції, поки Крим є під російською окупацією. Бо це офіційна позиція, яка була озвучена після анексії Криму.

Друге – щодо впливу на РФ саме кримського пакета санкцій: станом на сьогодні Російська Федерація вже адаптувалася до тих санкцій. Були засновані декілька банків, які працюють  лише з Кримом, там своя платіжна система. Там є свої фірми-«прокладки», які займаються постачанням товарів, в тому числі, вироблених в ЄС, на територію Криму і навпаки.

Для самої Росії саме кримський пакет санкцій не є важливим

Політична кон’юнктура в чомусь теж є. Проте відкритим залишається питання, наскільки насправді ці санкції в довгостроковій перспективі зможуть спонукати Росію повернути Крим. Наприклад, американські санкції і за кібератаки, і за Крим, і за сирійський конфлікт значно більш потужніші. Європейський Союз же працює наступним чином: ми подаємо сигнал – обриваємо політичне спілкування, обмежуємо в’їзд на територію ЄС певних осіб, які були залучені до виборів або до анексії Криму, але при тому ми залишаємо велику площину для торгівлі. Американські санкції потужніші, бо б’ють саме по економічних засадах.

Анастасія Багаліка: Але все ж таки ці санкції продовжують вже четвертий рік, і це означає, що політика ЄС послідовна в питанні обмежень

Ігор Тишкевич: В питанні обмежень – так, політика послідовна, але для самої Росії саме кримський пакет санкцій не є важливим. Для РФ більш важливим є вихід з наступних пакетів: донецький пакет, що був введений після збитого Боїнга, це санкційні пакети, які були введені Сполученими Штатами. І тут, на жаль, путінська тактика «разделяй мух и котлеты» може спрацювати, бо на теренах ЄС дуже полюбляють слово «прогрес», яке означає, що було гірше, а стало краще.

Я наведу два приклади, які сталися за останні чотири роки. Перший – Білорусь, де Лукашенко вийшов з-під санкцій, не виконавши жодного з пунктів, які були озвучені ЄС. Так, задля сигналу, він випустив шістьох політичних зневолених, проте не всіх. А після цього посадив ще. Друге – Судан. Аль-Башир звинувачується в геноциді, на ньому кров трьохсот тисяч мешканців держави, і на нього є орден на арешт, виданий Міжнародним судом ООН. Але в регіоні знайшли нафту та газ, і санкції на сьогодні не діють.

Аль-Башир звинувачується в геноциді, на ньому кров трьохсот тисяч мешканців держави, і на нього є орден на арешт, виданий Міжнародним судом ООН. Але в регіоні знайшли нафту та газ, і санкції на сьогодні не діють

Європейський Союз може як увести, так і призупинити санкції. Формально вони можуть сказати, що ми залишаємося на позиції наших цінностей, ми санкції не скасовуємо, але призупиняємо. Проте жодних з умов держави, які перебувають під санкціями, не виконують. Вони лише демонструють той самий прогрес – бажання спілкуватися, і подають деякі сигнали.

Анастасія Багаліка: Наразі те, що санкції Європейського Союзу щодо Криму продовжено, не грає ніякої дипломатичної ролі у тому, що відбувається між Україною і Росією?

Ігор Тишкевич: З точки зору дипломатії, грає. Бо продовження санкцій – це рішення, рішення офіційне. І тут вже ініціатива має йти від українського боку. Ми маємо використовувати всі такі сигнали і події. Зараз санкції продовжено, ми маємо проміжну доповідь по MH-17, ми маємо зафіксований факт міжнародною слідчою групою, що кадрові російські військові на кадровій російській техніці з місця розташування на території РФ приїхали на Донбас, зробили постріл і поїхали. Це перший зафіксований міжнародною групою факт присутності кадрових російських військових саме на Донбасі. Це означає, що в тому ж самому ПАРЕ українці можуть ставити питання, що якщо на території України були кадрові українські військові, ми можемо говорити про участь Росії в окупації тих територій. Поки що слова «окупація» ніде в міжнародних документах не проходить.

Наступний крок – друга фіксація на рівні ООН. Якщо є фіксація на рівні ООН, тоді ми вже можемо обговорювати питання миротворчого контингенту в форматі, де Росія буде учасником конфлікту. А поки Росія у міжнародних документах не є учасником конфлікту. А якщо сьогодні ми будемо підписувати мандат про миротворчу місію, ми змушені будемо його підписувати з «ДНР» та «ЛНР».

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звковому файлі. 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.