Слухати

Рухаємося чи буксуємо: як оцінити діалог з ЄС на 5-му саміті Східного партнерства?

25 листопада 2017 - 08:16
Facebook Twitter Google+
Обговорюємо результати 5-го саміту Східного партнерства з керівником Українського інституту міжнародної політики Ростиславом Томенчуком

17.00rostyslav_tomenchuk_0.jpg

Ростислав Томенчук // Громадське радіо
Ростислав Томенчук
Громадське радіо

Гість ефіру – Ростислав Томенчук, політолог, керівник Українського інституту міжнародної політики. Обговорюємо результати 5-го саміту Східного партнерства, що пройшов у Брюсселі. 

Анастасія Багаліка: Сьогодні, згідно останніх заяв, Україна вже знає, що отримає наступного року макродопомогу від ЄС. Це те, що нас «тішить», але можна цю заяву трактувати і по-іншому. Пане Ростиславе, що бачите ви?

Ростислав Томенчук: По-перше, це важливий захід для України. Він проводиться раз в два роки. Якщо порівнювати – то цей саміт має робочий формат, він є кращим, ніж попередній саміт, який був у Ризі, для нас він має нові треки, тобто ми просуваємось в нашій дискусії. Залишається питання по боротьбі з корупцією, залишається питання ряду реформ, але самий порядок денний модифікується і це приємно.

Сергій Стуканов: Президент України спробував задати новий порядок денний, він сказав, що настав час визначати нові цілі, і наш саміт міг би стати новою точкою відліку в цьому сенсі, він закликав Європейські країни бути сміливими. Чи стане цей саміт новою точкою відліку? Напередодні говорили про те, що, можливо, буде якийсь новий формат «Східне партнерство +». Чи ми щось таке побачимо?

Ростислав Томенчук: Я думаю, що ми вже його бачимо, на практиці він існує. Тобто є три країни, які мають Угоду про асоціацію, є три країни, які мають безвізовий режим, є три країни, які хочуть сильно інтегруватися в Європейський Союз, інтегруватися в НАТО. На практиці – це і є той формат, про який ми говоримо, наприклад, «Східне партнерство +», тобто питання стояло в тому, щоб його, можливо, якось закріпити документально, щоб не просто залишилася та кількість країн, які були раніше, і три з них мають один темп, а інші – інший темп. Тому йшла мова, щоб затвердити це. Дуже важливо, що це пройшло через Європарламент – це важливий орган, це важливий крок в міжнародній дипломатії. Те, що цього пункту немає в тексті спільної декларації за результатами саміту – можна було очікувати. І тут питання стояло не тільки в тому, що не хотіли піти на пропозицію наших трьох країн, а різні країни ЄС виходили з того міркування, що не варто зараз розділяти самий формат Східного партнерства. Одним країнам, які, можливо, знаходяться в турбулентності з нашої точки зору, з їхньої точки зору – звичайно, що ні, тобто щоб не розмежовувати: ці добрі, а ці погані, щоб не посилювати конфронтацію.

Сергій Стуканов: Якщо судити за поведінкою лідерів тих самих країн, то тут стає очевидним – хто хоче, а хто не хоче. Лукашенка, наприклад, запросили на саміт, а він за власним бажанням не поїхав.  

Ростислав Томенчук: Якщо подивитися на це зі сторони Європейського Союзу, то звичайно, що значна кількість політиків захочуть тримати баланс. Всі, очевидно, розуміють позицію Білорусі, всі розуміють ситуацію в Азербайджані, Вірменії. Якщо ми всі це добре розуміємо, і якщо знаходимось на різних треках, на різних етапах – для чого це ще підтверджувати письмово, таким чином розмежовуючи і обмежуючи шанс для тих країн, яким зараз не вдалось інтегруватися наскільки сильно по різних питаннях – політичних, зовнішніх. Мова йде про те, чи виграємо ми від цього? Чи виграє Європейський Союз від цього. Очевидно, що для України це був би значний крок – що дійсно наші три країни знаходяться на новому етапі, і це такий наступний крок, який характеризує те, що ми наближаємось до членства.

Сергій Стуканов: Але в спільній декларації було лишень визнано наші прагнення і наш європейський вибір, але не було визнано нашу європейську перспективу членства.

Ростислав Томенчук: Це дуже хороший результат, він компромісний. Потрібно сказати про те, що я радий цим позиціям, тому що вони вартували не одного дня, і не одного місяця переговорів на дипломатичному рівні.

Анастасія Багаліка: Я пам’ятаю як рік чи два тому дискусії точилися щодо того, що Європа у якійсь черговій заяві не визнавала українських європейських перспектив і прагнень. Там не було рядку про те, що Європа не визнає. Але там не було рядку про те, що вона визнає, інформація просочилася у ЗМІ, і розгорівся невеличкий скандальчик.

Ростислав Томенчук: Плюс до цього, якщо ви пригадуєте ситуацію, чим закінчився наш референдум в Нідерландах, то після того було рішення, яке підтримали країни Європейського Союзу – що Угода про асоціацію з Україною не передбачає членства, і там були такі застереження, які підтримали інші країни на прохання Нідерландів для того, щоб закрити цю тему з референдумом.

Анастасія Багаліка: У поясненнях тоді представники країн Євросоюзу акцентували увагу на тому, що це зроблено для уникнення конфронтацій з Нідерландами. Але все одно референдум відбувся і не на користь України, тобто були марні ці зусилля.

Ростислав Томенчук: Референдумом справа не закінчилась. Після того треба було виносити на парламент, потім приймати це на рівні прем’єр-міністра, потім вони захотіли виносити це на Раду ЄС. Там взагалі йшла мова про те, щоб внести зміни в текст Угоди про асоціацію, і тоді обмежились пропозицію про те, що дійсно Угода про асоціацію не передбачає прямого членства або зв’язку з можливим членством. З цих позицій звичайно, що треба ставити планку максимально високо, і в цьому пункті було зроблено все, що можна було зробити в цій ситуації.

Сергій Стуканов:  Один з конкретних результатів – це макрофінансова допомога. Ще один – це саміт Східного партнерства ухвалив створити спільний авіапростір з Україною. Що ще з конкретного позитивного нас може очікувати?

Ростислав Томенчук: Там ще стояло таке вважливе питання для України – по можливій присутності ЄС у вирішенні конфліктних питань на території країн Східного партнерства. Під цим ми трактуємо, що це наближає нас до подальшого розвертання цієї дискусії по можливій підтримці і місії ЄС на Донбасі. Це перші кроки для подальшого розгортання цієї теми.

Сергій Стуканов: Тобто нехай і не дуже чітко, але ЄС погодився, що він за певних обставин може брати участь у миротворчій місії?

Ростислав Томенчук: Так. Це дуже обережно прописано. Не йде мова, що приїдуть озброєні поліцейські чи військові формування ЄС. Тут про можливості участі Європейського Союзу. Це важливо для того, щоб далі просуватися на переговорах на різних майданчиках. Було важливо зачепитися у декларації по Східному партнерстві про можливість такого сценарію, а далі він уже буде розвертатися по ситуації.

Анастасія Багаліка: Які очікувані заяви не пролунали сьогодні?

Ростислав Томенчук: Ви знаєте нашу ситуацію по закону про освіту, про заяву, про позицію Угорщини та ряду інших країн, тому теоретично можна було собі уявити, що Угорщина може займати якусь особливу позицію. Я думаю, що дуже добре, що ми змогли знайти компроміс для трактування цієї статті, і не було якихось негативних заяв. Все пройшло якісно, і всі країни підтримали.

Сергій Стуканов: Виглядає на те, що Україна готова рухатися далі. у нас є асоціація, безвізовий режим. Президент, зокрема, України сьогодні окреслив чотири можливі напрямки роботи або ділянки, де можна зближуватись – це енергетичний союз, Митний союз, асоціації з Шенгенською зоною та єдиний цифровий ринок. Що з цих чотирьох напрямків, на ваш погляд, є найбільш швидким для реалізації?

Ростислав Томенчук: Звичайно, що це енергетичне співтовариство по якому у нас є багато ефективних кроків, і не залежить від того, чи згадується про це в саміті чи не згадується. Цей напрямок у нас рухається якісно. Хороший блок по цифровому простору, немає політичних моментів.

Сергій Стуканов: Що мається на увазі піж єдиним цифровим простором?

Ростислав Томенчук: Я думаю, починаючи від мобільного зв’язку, питання роумінгу, і далі вже йде мова про включення в різні цифрові бази, доєднання України до цього цифрового простору в різних напрямках, де ми, не будучи членом Європейського Союзу, можемо користуватися і бути доєднаними до баз даних і до розвитку простору. 

Сергій Стуканов: У листопаді, наприклад, Україну запросили приєднатися до єдиної телефонної європейської лінії служби розшуку дітей. Це, мабуть, один з прикладів, де ми можемо поступово інтегруватися в різні європейські спільноти.

Ростислав Томенчук: Так, і використання сучасних, комп’ютеризованих цифрових систем у різних сферах в Україні, починаючи від надання послуг і синхронізації з різними базами.

Що стосується Шенгенської угоди – я думаю, тут буде досить складно. Бо сама Шенгенська угода перебуває не в простій ситуації, пов’язаній з мігрантами, тому я не думаю, що тут є якісь зрушення, але про це потрібно говорити. Чим більше ми будемо про це говорити, тим більше будемо наближатись до цих речей, і тим більше ця тема ставатиме зрозумілою і звичною для наших партнерів в Європейському Союзі.

По Митному союзу є багато інформації. І в експертних і політичних колах обговорюють, наскільки це ефективний інструмент, тобто наскільки митний союз є цікавим кейсом для того,щоб Україна його брала, як то кажуть, за прапор, і з ним рухалася. Тому я думаю, що спочатку тут буде питання по виконанню зони вільної торгівлі, цих стандартів, ми до цього підійдемо. Я не думаю, що це буде політичне рішення, хоча про це теж треба говорити.  

Анастасія Багаліка: Якщо говорити про гроші, і про ті 600 мільйонів євро, які ми не отримуємо з третього траншу попередньої макрофінансової допомоги. Ми не отримуємо їх тому, що не виконали деякі умови Євросоюзу. Що тут можна сказати?

Ростислав Томенчук: З 2018 року передбачається нова макрофінансова допомога, яка буде складатися з трьох траншів, тому я думаю, що теоретично можна собі уявити, що оця сума в 600 мільйонів не втратиться, а просто перейде з одного треку в інший, але залишиться принцип виконання певних умов, виконання реформ. 

Повну розмову можна прослухати у доданому звуковому файлі. 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.