Слухати

Ризиковано продовжувати експлуатацію старих АЕС, — Ребекка Гармз

27 квітня 2016 - 08:15 470
Facebook Twitter Google+
Вкладання коштів в побудову нових атомних блоків та в підтримку старих — це вибір минулого. Україна має обрати технології майбутнього

21.15rebekka_garms.jpg

Ребекка Гармз // «Громадське радіо»
Ребекка Гармз
«Громадське радіо»

Співголова фракції «Зелених» в Європарламенті і депутатка Бундестагу Ребекка Гармз та незалежний експерт з атомної енергетики Майкл Шнайдер обговорюють гостру потребу України в розвитку відновлювальної енергетики.

Ольга Веснянка: Пані Ребекко, ви давно в антиатомному русі і допомогли зробити такий переворот в Німеччині, тому скажіть зі свого досвіду, ось в Україні є плани добудувати нові атомні блоки, чи потрібно це робити?

21.15maykl_shnayder.jpg

Майкл Шнайдер // «Громадське радіо»
Майкл Шнайдер
«Громадське радіо»

Ребекка Гармз: Гадаю, що це неправильний шлях. Особливо беручи до уваги аварію на ЧАЕС. Продовжувати будувати нові атомні блоки — це не винести з Чорнобилю ніяких уроків. Адже навіть Німеччина навчилася на цій катастрофі, а Україна, виходить, відмовляється навчатись.

Ольга Веснянка: Яке є ваше рішення для України? Для відновлювальної енергетики потрібні інвестиції, а інвестиційний клімат в Україні зараз несприятливий через війну.

Ребекка Гармз: Ядерні програми також не є безкоштовними, дорого будувати нові блоки і ризиковано продовжувати експлуатацію старих АЕС. Український уряд має оцінити свій досвід з ядерною енергетикою. Я була сьогодні в зоні відчуження, і люди вважають, що новий саркофаг зможе приховати проблеми, але це неправильно. В даному випадку краще вирішити на користь низькоризикових рішень, аніж високих, як ядерна енергетика. В Україні є величезний потенціал розвитку відновлювальної енергетики, і урядові потрібно вирішити, як це почати втілювати.

Ольга Веснянка: Ви зустрічалися з депутатами та урядовцями. Вони бачать такий шлях?

Ребекка Гармз: Цей перехід потребує часу, і гадаю, що в Раді та в громадянському суспільстві України є молоді люди, які достатньо кваліфіковані, щоб це втілювати.

Ольга Веснянка: Пане Шнайдер, ви сьогодні давали в КПІ лекцію. Що ви бачите в тих молодих людях, які будуть працювати в цій галузі?

Майкл Шнайдер: Я побачив, що ці люди готові діяти, вони ставили практичні питання: як це зробити, як буде виглядати таке майбутнє, чи буде воно відповідати реальності в інших країнах. Але шокувало, що на зустріч прийшло дуже небагато людей. Проте ми бачимо в цих людях величезний потенціал до змін.

Ольга Веснянка: Сьогодні, 26 квітня, відбувся мітинг працівників «Енергоатому», чиї рахунки заарештовані. І голова його профспілки сказав, що якщо «Енергоатом» не буде працювати, то Україна буде змушена купувати електроенергію в Росії. Чи дійсно це так?

Майкл Шнайдер: Знаєте, мене завжди дивували українські рішення, що стосуються залежності від Росії в енергетичній галузі. В ядерному секторі України все російське: технології, конструкції, ремонт, обслуговування, паливо, тому не розумію, який там є чинник незалежності.

Зараз потрібно прагнути змін, я працював радником в деяких країнах і зрозумів, що людям потрібні не кіловат-години, а тепло взимку, охолодження влітку, їм потрібно готувати їжу, світло, користуватися засобами комунікації, мобільність. Їм потрібні засадничі послуги, і ядерна енергія — це лише один з безлічі способів, яким можна кип’ятити воду. Є інші дешеві та швидкі шляхи це зробити, які також є і доступними.

Ольга Веснянка: Пані Ребекко, ви говорили, що Євросоюзу потрібно підписати нову угоду щодо відновлювальної енергетики. Чи тут є варіант для співпраці України та ЄС?

Ребекка Гармз: Ядерна технологія і тверде паливо — це минуле. Засновчі документи ЄС базувалися на тому, щоб запровадити на ринок атомну енергетику, також були договори про вугілля та сталь, але це все договори з минулого. Нам потрібні договори про відновлювальні джерела енергії та їх використання. Чим раніше вони будуть прийняті, тим краще для громадян, безпеки та клімату.

Україна знаходиться в особливій ситуації, коли їй потрібно багато інновацій та інвестицій в енергетичний сектор. Зараз Україна має обрати технології майбутнього, і ЄС має її підтримати. Замість фінансування «російської» Запорізької АЕС, ми маємо робити інвестиції в майбутнє, а не в продовження ядерних ризиків.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.