Слухати

«Громадське радіо» / Скачати зображення

Санкціями США вдарили по «Газпрому» і будівельниках Керченського мосту

04 вересня 2016 - 08:02 482
Facebook Twitter Google+
Яка мета нових санкцій США проти 20 юридичних і 17 физичних осіб? Про це говоримо з аналітиком Інституту світової політики

Політолог-міжнародник, аналітик Інституту світової політики Микола Бєлєсков розповідає про значення, мету і вплив нових санкцій.

Сергій Стуканов: Про що свідчить те, що санкції були запроваждені напередодні саміту G20, в якому братиме участь РФ?

Микола Бєлєсков: Я б безпосередньо з самітом G20 це не пов’язував. В заяві, яка була опублікована міністерством фінансів США, чітко сказано про дві цілі запровадження санкцій. Перша — ліквідувати будь-які прогалини, тому що у компаній, які вже знаходяться під санкціями, є дочірні компанії, які можуть залучати фінансування, технології і т.д. Інша ціль — чітка заява сприяти дипломатичному врегулюванню конфлікту в Україні.

Хотів би прівернути увагу до того факту, що в заяві було сказано про виконання Мінських домовленостей, але не було згадано про вибори. Там сказано про перемир’я, відведення озброєння, виведення його за межі України, відновлення контролю над кордоном. Формально мова про вибори не йде. Це можна розглядати як певний сигнал Володимиру Путіну.

У серпні була роздута ситуація з диверсійно-розвидувальною групою. Путін, напевно, вважав, що проведе ескалацію хоча б на словах, тому західні лідери підуть на поступки. Але вони чітко продемонструвалі свою позицію. Міністерство фінансів США — новими санкціями щодо 37 юридичних і фізичних осіб. А Європа — словами Ангели Меркель, де було сказано, що жодних санкцій до повного виконання Мінських угод не буде.

Можна сказати, що Путіну послали чіткий сигнал: того, що він хотів, не буде.

Тетяна Трощинська: Чи можна сказати, що скупчення військ на непідконтрольних Україні територіях — це спроба шантажувати світ перед самітом «Великої двадцятки»?

Микола Бєлєсков: Звичайно, але я б поставив це в ширший контекст. Ми бачимо кризу російського інструментарію зовнішньої політики. Вони фактично загнали себе в рамки агресією, де на сьогоднішній день у них є єдиний інструмент — погроза застосування сили. Коли ескалації на лінії зіткнення не спрацьовують, їм необхідно демонструвати більшу рішучість. Можна розглядати це як сигнал. Насправді перевірка бойової готовності була безпрецидентною за останні 18 місяців. Питання було не в чисельності, а в перевірці здатності російської армії перекидати сили. Це те, що повинна вміти сучасна армія. Мова йде не просто про перекидання сил, а про концентрацію сил трьох з чотирьох військових округів в південно-західному стратегічному напрямку — в напрямку України.

Сергій Стуканов: Санкції запроваждено проти 20 організацій та проти 17 фізичних осіб. Під санкції потрапили компанії, пов’язані з «Газпромом» та будівництвом Керченського мосту.

Микола Бєлєсков: Хотів би зосередитись на санкціях, пов’язаних з Газпромом. В російських ЗМІ після проголошення санкцій почалася хвиля коментарів про те, що вони нам ні до чого, санкції стосуються тільки афілійованих компаній, але російські ЗМІ трошки обмовилися. Було чітко сказано, що тепер санкції стосуються основних підприємств видобування і обслуговування, тобто мова йде про важливі дочірні компанії. На сьогоднішний день можна говорити, що ті санкції, які були запроваджені раніше щодо «Газпрому», вони стосувалися виключно видобутку нафти, вже мали значення.

Ми можемо подивитися, які запозичення здійснювала компанія «Газпром» протягом періоду иснування санкцій. У 2013 році, останньому передвоєнному році, «Газмпрому» вдалося залучити 7 позиками 1,7 мільярда доларів, 3 мільярда євро і ще 500 мільйонів швейцарських франків. За 2,5 роки конфлікту їм вдалося залучити всього 1,75 мільярдів євро і 500 мільйонів швейцарських франків. І взяла всього три позики. Крім того, є позика, яка була надана державним банком, банком Китаю. Держава повністю бере на себе всі ризики. В березні цього року було надано 2,2 мільярда євро. Гіпотетично «Газпром» може виходити на ринок запозичень і брати кредити в доларах. Але фінансові установи, які можуть надавати капітал, вже відмовляються кредитувати, тому що розуміють ризики. Тому що більшість установ мають свої відділення в Америці. Навіть китайські комерційні банки бояться надавати кредити, тому що мають представницва в США.

Коли запроваджувалися перші серйозні санкції щодо енергетики, була таємна домовленість між США та ЄС, що питання транспортування і забезпечення Європи газом і нафтою не буде зачіпатися. Але американських санкцій вистачає.

Тетяна Трощинська: Про які механізми і впливи «Великої двадцятки» ідеться? Яке значення мають рішення цих країн?

Микола Бєлєсков: Там не пріймається ніяких рішень. Це консультації. Цей механізм був створений на рівні глав держав у 2008 році, коли почалася криза. Це механізм глобального управління. Збираються провідні держави, основні економіки світу. Насправді відбулася певна еволюція. Якщо у 2008 — 2009 роках глави держав і урядів обговорювали виключно економічні питання, то на сьогоднішній день обговорюється цілий спектр питань. Фактично вони пройшлі таку саму еволюцію, як «Велика сімка», яка теж створювалася як механізм для економічного управління.

Максимально можна очікувати певних консультацій, тому що будуть декларації. У «Великій двадцятці» є Росія, тому мі не можемо очікувати таких заяв, які були зроблені «Великою сімкою». Максимально Україна, це була ініціатива Адміністрації президента, хотіла в рамках цього саміту провести консультації на рівні нормандського формату. Це було б зручно, тому що глави держав не збиралися майже рік. Це небезпечна ситуація. Але російська сторона фактично торпедувала. Росія вважала, що, підписавши пакет домовленостей «Мінськ — 2», змусить Україну прийняти вимоги. Але ці домовленості їх зв’язують. Мінський формат вже не подобається Росії.

Пастка, яку готували для України, виявилася пасткою для РФ.

Сергій Стуканов: Для Росії Керченський міст є дуже важливим. США завдають удар саме по тих компаніях, які його будують.

Микола Бєлєсков: Поки є ресурси в РФ, проект будуть далі реалізовувати. Інше питання у тому, наскільки ефективно будуть освоюватися ці гроші. Ми знаємо приклади, як російські афілійовані компанії із наближеними до Путіна людьми освоюють ці гроші. Я думаю, що основний сенс санкцій був в тому, щоб показати, що США не забули про Крим. Я думаю, що їм це вдалося. Для цього запроваджувалися санкції, які не матимуть безпосереднього впливу, на військові компанії, розташовані в Криму. Це судоверф «Море», де вже закладено малий ракетний корабель, і на компанію «Звездочка», яка має представництво в Севастополі, ця компанія ремонтує всю лінійку російських підводних атомних човнів. Це символічно, хоча поки в російському бюджеті на них будуть гроші, санкції на ці компанії не вплинуть.

Сергій Стуканов: Яким чином цього разу обирали «мішені» серед фізичних осіб?

Микола Бєлєсков: Питання було максимально збильшити кількість. Якщо в людини немає рахунків за кордоном, то санкції на неї не вплинуть. Вони будуть використовуватися цими особами для самопіару, розрахованого на внутрішнє споживання в Росії.

Сергій Стуканов: Можливо, санкціями проти фізичних осіб, які беруть участь в окупації Донбасу і Криму, підкреслюється, що про Крим і Донбас не забули?

Микола Бєлєсков: Я переконаний, що після завершення ситуації, а це станеться на користь України і міжнародного права, всіх цих осіб будуть судити. Вони постануть перед відповідними трибуналами. Для цих людей дороги назад немає.

Тетяна Трощинська: Чи можна говорити про те, що це може сприяти «демонтажу» режиму Путіна в Росії?

Микола Бєлєсков: Американський дипломат Деніел Фрід, який займається санкціями в державному департаменті, в інтерв’ю сказав, що без санкцій було б гірше. Мова йде про можливу подальшу ескалацію. Щодо демонтажу режиму, то я не був би такий радикальний. Крах Росії не вигідний Заходу. Причиною цього є питання енергопостачання, безпеки ядерних матеріалів, які знаходяться на території РФ.

Санкційний режим розрахований на довгострокову перспективу. В одному дослідженні було прослідкованого, що з 2018 — 2019 років без західних технологій видобування нафти в РФ почне падати. Хоча для України очікування — це людські жертви.

Сергій Стуканов: У переліку компаній, котрі потрапили під санкції, є також чеська автомобілебудівна компанія «Шкода». Яким чином вона туди потрапила?

Микола Бєлєсков: Питання в тому, що вони мають спільні підприємства. Вони виробляють продукцію, яку може використовувати РФ. Чеські технології стоять навіть на заводі в Удмуртії, який виробляє лінійку міжконтинентальних балістичних ракет.

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.