Слухати

Що передбачає декомунізація Збройних сил України?

06 липня 2018 - 10:41
Facebook Twitter Google+
Пояснює Сергій Рябенко - юрист УІНП, співавтор закону про декомунізацію армії
Що передбачає декомунізація Збройних сил України? / Програми на Громадському радіо

Начальник Генерального штабу Віктор Муженко підписав наказ про виконання закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» у Збройних силах.

 

Анастасія Багаліка: Що таке декомунізація армії і як так сталося, що до Збройних сил дійшов цей процес? Я так розумію, вже є підпис Муженка щодо того, що процес починається?

Сергій Рябенко: Не скажу, що процес починається — скоріше, це ще один етап того процесу, який був започаткований у 2015 році з прийняттям так званого пакету законів про декомунізацію. Просто зараз на рівні керівництва Генерального штабу вирішили певним чином формалізувати певні процеси, які вже відбуваються в армії, щоб у командирів військових частин, з’єднань збройних сил поменшало певних питань щодо того, яким чином втілювати закон у Збройних силах.

Сергій Стуканов: Тобто поволі це відбувалося ще з 2015 року?

Сергій Рябенко: Це точково відбувалося ще й до 2015, але в 2015 процес отримав поштовх, тому що ВР ухвалила пакет законів із декомунізації. Можемо згадати достатньо активні процеси, коли ще в 2016 році президентом України було внесено зміни до відповідного указу, який визначав так звані почесні найменування багатьох наших військових частин. В 2016-17 дуже активно відбувався процес присвоєння нових почесних назв нашим військовим частинам, і цей процес буде тривати.

Сергій Стуканов: Ви сказали про позбавлення радянських реліктів у назвах, я тут можу згадати про перенесення дня десантника, прикордонника, заміну частин обмундирування. Що ще передбачає декомунізація армії?

Сергій Рябенко: Якщо говорити про процес декомунізації загалом – це зміна свідомості. Я думаю, армія тут не є виключенням. Єдине – армія є достатньо консервативною структурою за своїми характеристиками. Дуже часто для того, щоб у армії щось змінилося, недостатньо прийняття якогось закону – треба те саме, що написано в законі, переписати — можливо, тими ж словами, але надати цьому форму певного наказу. Тоді, як показує практика, дуже часто ці процеси прискорюються або значно ефективніше починають втілюватися в життя. Можливо, це й було однією з підстав, чому Генеральний штаб вирішив видати цей наказ – і видав у тій формі, в якій він був підписаний паном Муженком.

Анастасія Багаліка: І йдеться про військові звання?

Сергій Рябенко: Військові звання теж є однією зі складових того, щоб українська армія зрештою не тільки зовні, але й внутрішньо набула українського змісту.

Ми знаємо, що та система військових звань, яка існує в Збройних силах, значною мірою теж спадок тієї радянської армії, з якої в 1991 році почали створювати Збройні сили незалежної України. Очевидно, із цим теж потрібно буде щось робити. Я думаю, рано чи пізно руки у ВР дійдуть і до того, щоб внести зміни в низку законодавчих актів, які визначають перелік військових звань. Тут недостатньо директиви чи наказу керівника Генштабу, міністра оборони чи навіть закону про декомунізацію.

Я знаю, що відповідні проекти законів уже зареєстровані у ВР, якщо не помиляюся, один із них поданий президентом України, щось розроблялося на рівні уряду, були ініціативи від народних депутатів. Думаю, певним чином із цих законопроектів вдасться зробити консолідований, який має шанси пройти через ВР.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.