Слухати

«Громадське радіо» / Скачати зображення

Що робити, якщо сумніваєтеся, чи вітати із 8 Березня?

08 березня 2017 - 07:06 193
Facebook Twitter Google+
Українському суспільству потрібно як мінімум років 10 для того, щоб ці гендерні стереотипи перестали бути такими значимими і сильними, — каже філософиня Тамара Злобіна

У студії «Громадського радіо» філософиня та мистецтвознавиця Тамара Злобіна.

Любомир Ференс: Було багато дискусій про святкування 8 Березня. Тамаро, після Майдану, чи відбулися якісь зміни в українському суспільстві?

Тамара Злобіна: Звичайно, вони є, інакше ми б не говорили стільки про гендерну рівність, фемінізм та емансипацію. Ми бачимо, що українські громадяни і громадянки все більше цікавляться цією тематикою. Якщо говорити про 8 Березня — ми виросли у певній традиції. Мали квіти і привітання хлопчиків для дівчаток із самого дитинства, так само, як і навпаки — 23 лютого. Є надія, що ми відійдемо від того формату, що є день чоловіків і жінок, в який ми даруємо подарунки.

 

 

Сергій Стуканов:  Чому жінки на однакових посадах заробляють на третину чи чверть менше за чоловіків?

Тамара Злобіна: Справді, така прикра ситуація є і вона має кілька пояснень. Перше із них — упереджене ставлення до жінок на ринку праці як до таких, котрі дбатимуть більше про сім’ю і приділятимуть менше часу роботі. З іншого боку у працівниць із дітьми менше вибору. Вони не можуть кинути роботу, яка їм не подобається, і піти шукати іншу, тому що ймовірність того, що їх візьмуть на цю іншу роботу, доволі мала. Також є гендерний стереотип, що жінка має бути милою, а ділові переговори вимагають жорсткості.

Сергій Стуканов: Чи справді є суто чоловічі і жіночі професії?

Тетяна Злобіна: Дуже часто, коли ми вживаємо слово «традиція», маємо на увазі свої міфологізовані уявлення про те, як воно було в минулому, а не те, як було насправді. Наприклад, якщо ми говоримо про таку професію як шахтар, яка у нашій уяві є абсолютно чоловічою (а жінкам в Україні законодавчо заборонена), то варто розглянути деталі. На Донбасі зараз є багато нелегальних шахт-копанок, де працюють жінки. Другий факт — професія шахтаря стала забороненою в Радянському Союзі у 50-их роках. А в 40-их, коли йшла війна, — був брак робочої сили і жінки працювали у шахтах так, що аж гай гудів. Так само і в ХІХ ст. ніхто питаннями жінок не переймався. Тому якщо ми вважаємо традицію якоюсь історичною тяглістю, то професія шахтаря є абсолютно жіночою.

Сергій Стуканов: Скільки потрібно часу, аби залишити в минулому ці стереотипи?

Тетяна Злобіна: Це залежить від нас самих, від нашого бажання та мотивації. Українському суспільству потрібно як мінімум років 10 для того, щоб ці гендерні стереотипи перестали бути такими значимими і сильними.

Любомир Ференс: Тамаро, що порадите завтра чоловікам — вітати жінок, не вітати?

Тамара Злобіна: Думаю, що українському суспільству дуже бракує культури згоди. Можна зробити просто і не гадати, а запитати жінку, чого вона хоче, як саме вона хотіла б провести цей день. Такі обговорення навіть в межах колективу також дуже цілющі. Вони допомагають порозумітися.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.