Слухати

Що стоятиме на місці пам'ятника Леніна? Відповідь можуть знати художники!

04 листопада 2015 - 08:14 126
Facebook Twitter Google+
Проект творчих резиденцій може допомогти процесу декомунізації

Коментують Леонід Марущак (куратор мистецького напрямку «Українського кризового медіа-центру» й ініціатор проекту резиденцій) та Ольга Гончар (асистент мистецького напрямку «Українського кризового медіа-центру»). За їхніми словами, такі творчі резиденції можуть стимулювати діалог у містах. Проект вирушає в Слов’янськ та інші міста Сходу України.

leonid_marushchak_olga_gonar_1_of_1.jpg

Леонід Марущак та Ольга Гончар
Леонід Марущак та Ольга Гончар

Леонід Марущак: Ми провели культурно-мистецьку резиденцію у Вінниці із критичною назвою «Над Богом». Ще раз повторюся, що ніякого відношення до Бога, про якого всі подумали, немає. Мова йде про історичну назву річки «Південний Буг». Коли ми починали цей проект, він базувався у колишньому кінотеатрі із прозаїчною назвою «Росія», де створили публічний простір із програмою, яку кожен міг відвідати. Буквально на перших етапах реалізації цієї резиденції ми зрозуміли, що в Україні забулося або не було розуміння того, що ж таке публічний простір і що з ним робити.

В нас була насичена програма із великою кількістю експертів та митців, але люди не знали, як цим користуватися, і як мистецтво може бути дотичним до декомунізації. Тому, коли ми формували програму поїздки на Схід, наголосили на тому, що потрібно відновлювати чи створювати публічний простір, створювати умови для діалогу. Мистецтво може стати хорошим інструментом для налагодження цього діалогу.

Ірина Славінська: Яким чином мистецтво може сприяти декомунізації?

Леонід Марущак: Художники та митці — це такі самі громадяни України, які можуть долучатися до процесу декомунізації. Нам так не вистачає художнього мислення, креативного підходу у всьому, що відбувається в Україні. Якщо не виходить щось змінити, то, може, варто звернутися до інших підходів, до інших людей та їхнього бачення цього процесу.

Ірина Славінська:  Що стоятиме на місці Леніна?

Ольга Гончар: Ми ніколи не знаємо до кінця, що митці будуть робити. Як це було у Вінниці? Приїхали резиденти і їхнім завданням було вивчити локальний контекст міста, погуляти по ньому і зрозуміти, якими будуть проекти. Наприклад, Євген Нікіфоров, фотограф з Києва, відзняв усі мозаїки й продемонстрував вінничанам, як багато їх є та які вони гарні й, можливо, їх не варто декомунізувати. Також провели «Барахолку», де художники закликали вінничан принести непотрібні речі, які вони хотіли обміняти. І це були речі радянського періоду.

Леонід Марущак: Це була арт-інсталяція, одна з найбільш інтегрованих в тему. Річ у тому, що на території кінотеатру «Росія», колись був ринок. А оскільки декомунізація — повернення до історичної справедливості, то проведення такого обміну речами — це спосіб проінформувати населення про те, що було на цьому місці до побудови кінотеатру.

Ольга Гончар: Коли ми проводили проект у Вінниці, отримували багато запитів зі східних міст про запрошення відвідати й реалізувати цей проект там. Після того, як повернемося зі Сходу, плануємо провести у Києві підсумок наших напрацювань.

Повний варіант розмови слухайте у звуковому записі.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.