Слухати

Що відбувається з пенсійною реформою? Детальне пояснення експерта

28 травня 2017 - 08:03 2262
Facebook Twitter Google+
В Україні завершила роботу місія МВФ. На які реформи слід очікувати найближчим часом, запитаємо фінансиста Тараса Козака

Тарас Козак: Пенсійна реформа є нараз в пріоритеті, і час, який нам дали на її впровадження, вже дано закінчився — ще до кінця квітня Верховна Рада повинна була ухвалити цей законопроект. На жаль, цього не склалося.

І от 18 травня нам була презентована концепція пенсійної реформи, яка, на мій погляд, не є пенсійною реформою. Це просто підтягування солідарного рівня виплати пенсій, збільшення частково деяким прошаркам пенсіонерів пенсій за рахунок інших наших громадян.

Цей законопроект не був погоджений Міжнародний валютним фондом, про що прийшла вчора відповідна заява, де зазначається, що потрібна ще технічна робота над законопроектом.

На жаль, партнером нашого уряду є не український народ, а МВФ, тому ми вирішили працювати незалежно від уряду і пропонувати якісь свої ідеї. Ми — це експерти і представники Верховної Ради, де створилася група людей, які теж задалися питанням, як зробити пенсійну систему сталою та надійною.

Вчора був круглий стіл у Верховній Раді в комітеті з питань фінансової і банківської діяльності, де обговорювалася найважливіша, на мій погляд, складова пенсійної реформи — накопичувальної її частини.

Адже те, що пропонує уряд, — це виключно солідарний рівень, а його ніколи не вистачить на те, щоб пенсія була гідна. Він в собі приховує конфлікт поколінь — покоління, яке працює, повинно виплачувати тим, хто на пенсії. Скільки забрати грошей у працюючого, щоб віддати пенсіонеру? Це неправильний підхід в умовах, коли економіка дуже слабка, а вона в нас буде дуже слабкою ще десятиліття.

Нам потрібно вводити накопичувальну систему, коли кожен сам собі збирає на пенсію. Адже чим більше пенсіонерів, чим більше пенсійний вік, чим довше вони живуть, тим більше працюючі повинні сплачувати, щоб забезпечити їм якийсь певний рівень.

З іншого боку, чим менше працюючий віддає пенсіонеру, тим більше він залишає для своєї родини та на своє життя. Тому людина намагається не віддавати гроші, враховуючи, що немає залежності, скільки ти сплачуватимеш зараз і скільки ти отримуватимеш на пенсії потім.

Те, що пропонує уряд, — це виключно солідарний рівень, а його ніколи не вистачить на те, щоб пенсія була гідна

Василь Шандро: Зараз в Україні працює солідарна система?

Тарас Козак: Зараз в Україні номінально є трирівнева система: солідарна, обов’язково накопичувальна та добровільно накопичувальна. Але це лише номінально. Насправді, другого обов’язкового накопичувального рівня немає, нас не змушує держава відкладати гроші. Трохи працює третій рівень — добровільний, тобто, хто хоче, може щось там відкладати, але це невеликий відсоток громадян.

В пропозиції уряду немає обов’язкового накопичувального рівня. А така реформа не є реформою.

Василь Шандро: А що є натомість?

Тарас Козак: В нас 8 мільйонів пенсіонерів живуть на 1300 гривень пенсії, і звісно, цю пенсію треба було підвищити. Уряд її підвищив вже з жовтня, і не на 5%, а на 500-700 гривень. Це важливий крок, але це не є реформою.

Другий крок говорить про те, що буде осучаснення — пенсійна індексація на 50% зростання інфляції щороку, і на 50% зростання середньої заплати. Це вже не сподобалось МВФ, адже вони одразу запитують, звідки на це кошти. Вони не мають наміру давати нам кошти, яким би ми платили пенсіонерам.

Крім того, МВФ не подобається впровадження накопичувального рівня, і це велика біда. Вони кажуть, що це непогано, але спочатку треба вирішити питання на солідарному рівні. Мені здається, що МВФ до цього підходить некваліфіковано. Тому, запроваджуючи реформи, ми повинні бачити весь дизайн цієї реформи — як це буде в майбутньому. Нам не потрібна реформа на рік.

Ще зовсім нещодавно і Гройсман, і Рева погоджувались на систему накопичування пенсій, Розенко навіть наполягав на ній, отже ми сподівались, що уряд запропонує це накопичення для пенсій. На жаль, цього не сталося. Для того, щоб легше пройти погодження МВФ, уряд викинув накопичувальну систему, але навіть з викинутою накопичувальною системою МВФ шлагбаум не підняв. Тому чекаємо далі.

Нам потрібно вводити накопичувальну систему, коли кожен сам собі збирає на пенсію

Тетяна Трощинська: Але ж солідарна система не стимулює виводити з тіні свої доходи. І люди часто говорять, що немає сенсу платити податки, якщо все одно невідомо, чи доживеш до пенсії, та невідомо, кому ця пенсія піде. Про це ж не говориться в публічному полі?

Тарас Козак: Уряд тільки почав це робити і враховувати. Згідно з пропозиціями, які поки що не пройшли, є намагання прив’язати більше сплати внесків до розміру пенсій. Причому хитрим чином. Якщо ви сплачували внески 35 років, тоді ви маєте право виходити на пенсію в 60 років. Якщо ви сплачували менше, ніж 35 років, але більше, ніж 25, ви виходитимете на пенсію в 63 роки. Якщо більше, ніж 15, але менше, ніж 25, то право виходу на пенсію є в 65 років. Якщо ви сплачували менше, ніж 15 років, тоді ви не отримуєте пенсію взагалі.

На сьогодні правила значно м’якіші: в 60 років всі виходять на пенсію, просто, якщо ти не отримав достатнього стажу, то тобі дотягується до мінімальної пенсії.

Наскільки я зрозумів слайди по законопроекту, тому що тексту я не бачив, там пропонується: якщо немає 15-ти років стажу, в цьому випадку будуть дивитися, які у людини активи. Якщо у людини є квартира, машина тощо, то — до побачення. І тільки, 0,2% громадян будуть отримувати від держави допомогу при виході на пенсію, інші не отримуватимусь нічого.

МВФ не подобається впровадження накопичувального рівня, і це велика біда

Василь Шандро: Якщо ми залишаємось в рамках солідарної системи, то чи не означає підвищення пенсій те, що тепер з людей, які працюють, будуть стягувати більше грошей?

Тарас Козак: Ні, це не означає. На сьогодні люди нічого не платять в пенсійний фонд, ЄСВ платить роботодавець. І ці внески ЄСВ розраховані на те, що ми виходимо на пенсію в 60 років. Якщо хтось виходить в 55, як шахтар, хто має сплачувати йому ці 5 років? На сьогодні пенсійний фонд виплачує цьому шахтарю, потім звертається до шахти, на якій він працював, щоб вона повернула йому ці кошти, виплачені пенсіонеру. І якщо шахта «жива», то вона відшкодовує. А якщо шахта збанкрутувала чи знаходиться на непідконтрольній території, то нічого не відшкодовується. І тому ми своїми внесками фактично сплачуємо можливість виходити на дострокову пенсію шахтарям. А при цьому вигоду від його праці отримали не ми, а олігарх, в чиїй власності та шахта чи завод.

Василь Шандро: Людей, які виходять на пенсію, хвилює, чи підвищиться пенсії, а людей, які працюють, турбує, хто заплатить за це підвищення пенсій.

Тарас Козак: Простіше сказати, хто не заплатить. Чи заплатять платники податків Німеччини? Ні. Чи заплатить МВФ? Теж ні. Виключно українська економіка. В нас немає інших джерел, ніж зростання української економіки для того, щоб підняти пенсії українцям. І в нас немає інших варіантів.

На сьогодні ми маємо джерела в Україні — минулого і цього року відбулося невеличке зростання економіки, яке дозволило трохи піднімати пенсії. Цього року при збільшення пенсій з 1 жовтня знадобиться приблизно 12 мільярдів гривень. Уряд вже знайшов ці гроші на цей рік. Але є питання на наступний рік. Тому що на наступний рік знадобиться значно більше коштів, і поки що незрозуміло, звідки вони візьмуться.

Але ніхто нам ніяких грошей на пенсійні видатки не дасть, треба розвивати нашу економіку. Дерегуляція, приватизація, земельна реформа — це те, що пожвавлюватиме економіку, що врешті решт підніме пенсії наших громадян. Тому я закликаю наших пенсіонерів підтримувати ці реформи.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.