Слухати

Щоб досягти 100% обліку газу в Україні, потрібно ще 5 млн. лічильників, — Яковлєва

18 травня 2017 - 06:30 196
Facebook Twitter Google+
Народні депутати «завалили» законопроект про комерційний облік та законопроект про житлово-комунальні послуги. В чому важливість цих законопроектів?

У студії Громадського радіо — членкиня колегії Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Марія Яковлєва.

Ірина Соломко: Вчора депутати розглядали 2 важливі законопроекти. Це законопроект про комерційний облік та законопроект про житлово-комунальні послуги. Обидва законопроекти були провалені. Законопроект про комерційний облік, який лобіювали громадські організації та просто користувачі послуг, на жаль, недоотримав одного голосу. Його, як і законопроект про житлово-комунальні послуги, направили на повторний розгляд до комітетів. Як ви можете оцінити те, що вчора відбулося у Верховній Раді?

Марія Яковлєва: Я вважаю, що вчора відбулася жахлива подія. Певна група депутатів просто обманювали наших громадян. Вони спотворювали норми. Була велика спроба маніпуляції свідомістю людей.

Про що йдеться? Україна анонсувала створення ринку житлово-комунальних послуг. Для того, щоб створити такий ринок, потрібно, щоб був 100-відсотковий облік. Сьогодні в нашій платі за тепло, за воду є кошти на встановлення лічильників. Але ми на ці кошти не можемо ніяк вплинути. Тобто ми ці кошти платимо, але обрати собі тип лічильника, обрати виконавця послуги встановлення ми не можемо, не маємо права. Ця послуга на сьогодні монополізована.

Ірина Соломко: Ким?

Марія Яковлєва: Постачальником. В законодавстві. Цей закон повинен був зруйнувати цю монополію. Ці кошти були б вийняті з тарифу. Ми б уповноважили голову ОСББ або управителя збирати кошти на лічильник, який потрібно встановити. Ми б провели невеликий тендер, обрали б собі фірму, яка виконувала б роботи з проектування та встановлення, а потім і обслуговування. Так ми б розуміли, скільки це коштує. От тоді був би ринок.

Серед аргументів, які наводили депутати, був такий: «Так що ви хочете, покласти ці витрати на споживачів?» Шановні депутати, сьогодні ці витрати лежать саме на споживачах.

Ми платимо кошти, а вплинути на якість послуги ніяк не можемо.

А монополіст себе чудово почуває. Можу навести приклад по газовим лічильникам. Монополіст «Облгаз» у місті Києві нещодавно встановлював газові лічильники по 4-5 тисяч гривень, тоді як лічильник коштує 1 тисячу гривень. У моєї знайомої є маленька «готелька» — 22 м2. Їй запропонували встановлення газового лічильника за 10 тисяч гривень.

І вони провалили такий закон. Я думаю, що треба переглянути весь список депутатів, які не голосували за цей закон. Я думаю, що їх не треба обирати наступного разу.

Любомир Ферес: Деякі нардепи говорили про те, що ці закони грають на руку олігархам і великим монополістам. Це маніпуляція?

Марія Яковлєва: Так. Тому що не було доказів. На сьогоднішній день вже достатньо сказати, що це грає на руку олігархам і монополістам. А де пояснення? Де докази? Їх немає.

Якщо країна хоче швидко встановити 100-відсотковий облік, то я думаю, що треба було б застосувати інший механізм. Треба було б зробити окрему державну програму, встановити лічильники і забути вже про це. Ми маємо сьогодні унікальний шанс — встановити лічильники, які працюватимуть на нас мінімум 10 років. Європа на сьогоднішній день такої можливості не має. Вони встановили лічильники раніше. Вони розуміють, що є термін окупності, тому змінювати ці лічильники на більш нові — це великі кошти. А ми маємо сьогодні таку можливість.

Ірина Соломко: А який термін окупності?

Марія Яковлєва: Термін окупності залежить від тарифу, який ми сьогодні не знаємо. В середньому — від 3 до 7 років.

Ірина Соломко: Законопроект про комерційний облік стосуватиметься всіх лічильників?

Марія Яковлєва: Ні. Законопроект про комерційний облік стосується виключно лічильників на тепло і на воду. По газовим лічильникам є окремий чинний закон з застарілими нормами, які не відповідають нашим реаліям. По електричним лічильникам так само є окремий закон.

Якщо держава ставить перед собою задачу реально зробити 100-відсотковий облік, то треба зробити дві речі. По-перше, через державну прозору програму за один-два роки треба завантажити наших виробників. По-друге, треба створити такі умови, щоб створювалися спільні підприємства. Якщо наша країна ще не виробляє сучасні лічильники, яких ми потребуємо, то треба створити умови, за яких інвестори прийдуть до нас і створять тут підприємства.

Ірина Соломко: Скільки лічильників потрібно?

Марія Яковлєва: Щоб досягти 100-відсоткового обліку, нам потрібно близько 5 мільйонів газових індивідуальних лічильників. Що стосується теплових лічильників, на початку 2017 року уряд констатував, що у нас 51-відсоткова забезпеченість. Тобто нам потрібна ще половина.

Любомир Ференс: 5 мільйонів — це ще потрібно чи на загал для України потрібно по газу?

Марія Яковлєва: Нам ще потрібно 5 мільйонів індивідуальних лічильників. Коли в нас буде 100-відсотковий індивідуальний облік, обов’язково треба буде встановлювати прибудинкові газові лічильники. Для чого? Для контролю витрат газу. Для того, щоб запобігати аварійному стану внутрішньо-будинкових мереж.

Любомир Ференс: А хто зараз виробляє ці лічильники?

Марія Яковлєва: У нас всього 4 виробника. За даними НКРЕКП, в рік встановлюється близько 300 000 лічильників на газ. Якщо нам потрібно 5 мільйонів лічильників, то такими темпами ми встановлюватимемо їх щонайменше 16-17 років. Кожна країна, яка б хотіла це зробити за 1-2 роки, розуміє, що треба збільшити потужності. Для того, щоб виробляти десь мільйон, треба було б залучити іноземних інвесторів. Але створити підприємства треба у нас — так, щоб 80% комплектуючих виготовлялося всередині країни.

На руку олігархам тільки невстановлення лічильників.

Ірина Соломко: Давайте перейдемо до законопроекту про житлово-комунальні послуги, який також було провалено. В чому тут були застереження?

Марія Яковлєва: Тут все так само. Це люди, які не хочуть, щоб утворився ринок житлово-комунальних послуг. У законопроекті чітко пояснюється, що є житлово-комунальною послугою, які взаємовідносини, де відповідальність постачальника, а де відповідальність співвласників будинку.

Наведу приклад. Ми всі знаємо, що наші внутрішньо-будинкові мережі належать нам. А ми знаємо, що ми можемо на них заробляти? Ні. Яким чином? Сьогодні «Київенерго» говорить: «Ми вам постачаємо тепло до будинку». Так само говорить «Київгаз». Що робити з внутрішньо-будинковими мережами? Треба обслуговувати. Це значить, що треба платити кошти. Але ж всі забувають сказати про те, що ми надаємо доступ таким постачальникам до своїх осель. Вони ж насправді дають нам воду, тепло, газ не до будинку, а до наших осель. Тобто тут є взаємні відносини. І за доступ ми могли би брати кошти.

Ірина Соломко: Чи є якась комунікація з ОСББ?

Марія Яковлєва: Так. Голови ОСББ приходять і у Верховну Раду, і в Кабмін. Вони спілкуються між собою, вони спілкуються з експертами. Тобто ця інформація є.

Звичайно, хотілося б, щоб не тільки голови ОСББ розуміли, про що йдеться. Хочеться, щоб кожен споживач, який сплачує кошти за житлово-комунальну послугу, розумів, з чого вона складається.

Сьогодні тариф один. З одного боку, це зручно. З іншого боку, ми ніяк не можемо вплинути на цю якість. Треба виймати всі послуги з тарифу. Товар — в одну сторону. Всі послуги — в іншу сторону. Треба розділяти і дивитися, хто конкурує між собою. Таким чином ми досягнемо ефективності. Ми розумітимемо, за що ми платимо кошти. А люди будуть мати роботу і змагатимуться за нас.

Ірина Соломко: Чи можна цей закон назвати невеликою революцією у сфері житлово-комунальних послуг?

Марія Яковлєва: Так. Він надпрогресивний.

Любомир Ференс: Чому у Верховній Раді ці закони ніяк не можуть бути прийняті? Через незнання депутатів чи лобізм чиїхось інтересів через голоси депутатів?

Марія Яковлєва: Простих відповідей не буде. Я думаю, що тут має місце поєднання цих двох факторів. Можемо посидіти, поговорити і ще 5-6 знайти. Але це ніяким чином їх не виправдовує. Треба переписати депутатів, які завалили ці законопроекти, повісити десь собі цей перелік і на наступних виборах їх просто не обирати.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.