Щоб підняти престиж професії вчитель має отримувати 50-60 тис. грн, - Касьянов

03 жовтня 2016 - 07:52
FacebookTwitterGoogle+
Говоримо про реформу освіти та чинники, що впливають на престижність професії у цій сфері.

У студії громадського кандидат філологічних наук, доцент та Голова ГО Фонд “Європа ХХІ” Галина Усатенко. До розмови скайпом долучається директор Інституту розвитку освіти Георгій Касьянов.

Євген Павлюковський: В Україні багато говорять про реформи освіти, але менше — про самих освітян. Які зміни несуть реформи в освіті для них?

Галина Усатенко: Зараз на часі реформа загальної і середньої освіти. Якщо узагальнити кожну з цих реформ, то я би назвала дві ключові речі: академічна свобода учителя і зорієнтованість на дитину Передбачається, що в рамках нової української школи освітні стандарти будуть писатися від першої особи, тобто, учня. Такий стандарт освіти закладає посутньо нові підходи, нові змісти у цій освіті.

dsc08198-1.jpg

Галина Усатенко // «Громадське радіо»
Галина Усатенко
«Громадське радіо»

Андрій Куликов: Що означає «стандарти писатимуться від першої особи учня»?

Галина Усатенко: Оскільки ми, суспільство, бачимо реформу освіти через сучасну потребу компетентного підходу, то стандарти пишуться не від того, що учень мусить знати, а в тому, що я, як той, хто отримує знання, буду знати, вміти і застосовувати у результаті навчання.


Андрій Куликов: От би такі стандарти 45 років тому, коли я був у старших класах тодішньої середньої школи, то я б не вчив фізику, хімію та астрономію. Я правильно розумію, що буде вибір?


Галина Усатенко: Буде вибір, але буде і базовий набір компетентностей, які учень 21-го століття мусить знати. І таких компетентностей – 10. Вони корелюються із Європейськими компетентностями, але є актуальні і для України – це спілкування державною мовою, у разі відмінностей. Також іноземні мови, математична грамотність, вміння навчатися впродовж життя, екологічна грамотність і таке інше.

Євген Павлюковський: Тобто ми вже говоримо не про якусь кількість обов’язкових предметів, а компетентності. Це дещо більше. Якщо ми говоримо про математичну грамотність — це і алгебра, і тригонометрія, і якісь інші предмети. Усе це має знати сучасна освічена людина?

Галина Усатенко: Звичайно. Кількість предметів – це питання уже механізму впровадження. Воно не вирішується із сьогодні на завтра. Адже багато складових у цьому процесі. Але потреба зменшення предметів є дуже актуальною у сучасній школі. Тому що більше 20-ти предметів, які має учень загальної середньої освіти – це забагато.

Євген Павлюкоський: Ця реформа, як і більшість інших реформ у цьому секторі передбачають скорочення посад, штатів. Чи багато освітян по її закінченню, чи у її ході втратять свої робочі місця або будуть вимушені перекваліфіковуватися?

Галина Усатенко:  Я не думаю, що це така категорія вимушеності. Це, скоріше, відповідь на виклики часу. Звісно, перекваліфіковуватися потрібно буде і сучасні мислячі вчителі постійно перебувають у підвищення своєї кваліфікації. А це – оволодіння тими знаннями і компетентностями, які потрібні сучасному вчителю. Як на мене, компетентність навчання впродовж життя є чи не ключова.

Євген Павлюковський: Якщо говорити і про компетентності, і про підвищення кваліфікації, то є ідея переходу на електронні підручники. Є також багато інших речей, до яких досить важко звикнути людям певного віку, які, скажімо, не дуже знаються на комп’ютерах. Як впровадити подібну реформу із електронними книжками, якщо самі ж учителі не знатимуть як їх увімкнути?

 
Галина Усатенко:
Питання у тому, що ця реформа освіти, зокрема, загальної середньої освіти,  постала не стільки згори, скільки стала певним оформленням ініціативи батьків і дітей з боку Міністерства. Це запит від суспільства.

Якщо ви говорите про ґаджети, то діти користуються ними значно раніше, ніж вони починають писати. Така вкоріненість уже молодих людей, дітей та їхніх батьків у нові технологічні стратегії якраз підштовхує цю реформу. Нам скоріше потрібно знайти відповідь на цей запит, аніж його впроваджувати. Я думаю, що вчителі, які, як ви кажете, менше користуються електронними засобами, навчаться ними користуватись, якщо мають намір працювати далі. Інакше вони потребуватимуть перекваліфікації.

У новому проекті закону про освіту якраз закладена норма про добровільну сертифікацію, яка дасть змогу вчителям підвищувати зарплату та свій кваліфікаційний рівень. Це якраз дає можливість розвитку і оновлення вчителя.

Андрій Куликов: Президент  зустрічався із освітянами і сказав, що зарплату будемо піднімати не на 5, і не на 10 відсотків. На вашу думку, як людини, яка працює в освіті, якою має бути зарплата вчительки/вчителя?

Галина Усатенко: Якщо відсторонитись від Міністерства фінансів, Міністерства освіти, КМДА та всього іншого, то, як на мене, зарплата повинна бути середньою по промисловості. Вона має мати ринкову релевантність.

Андрій Куликов: Впроваджували 7 тисяч контрактних для військовослужбовців, мовляв, це гідна заплата. Наскільки може бути гідна зарплата для учителя?

Галина Усатенко: Певна усереднена зарплата, яка є у промисловості і бізнесі мусить бути і у вчителя. Інакше ми маємо проблему із молоддю, яка шукає іншу роботу, а не йде у школу. Хоча, працюючи зі студентами, я зустрічаю молодь, яка свідомо на старших курсах іде в школу працювати та із задоволенням це робить. Єдине, що не бачать подальшої можливості залишатися в професії. 

Окрім того, якщо студентам педагогічних освітніх програм будуть підвищені стипендії, то це значною мірою зможе підняти статус самої професії.

Андрій Куликов: Щодо ґаджетів. В деяких європейських країнах розвантажували від підручників не за рахунок ґаджетів, а за рахунок того, що підручники залишались у школі. Діти залишались трошки довше у школі, щоб виконати завдання, і проблему вирішено.

Галина Усатенко: З домашніми завданнями – це окреме складне питання, яке стосується не тільки змісту і методів навчання, але і умов роботи вчителя. Якщо київський вчитель працює із класом 25-30 осіб, і це середній клас, то вимагати від нього відпрацьований урок та ще й і виконане завдання – потрібно ставити себе місце цього учителя.

Тут питання скоріше до Міністерства фінансів про наповненість класів, визначення штатного навантаження як для вчителя, так і викладача вищої школи. Тут цілий комплекс питань, які не такі прості для вирішення, як можуть здатися на перший погляд.

Євген Павлюковський: Чи достатньо лише фінансового фактору, для того, щоб престижність професії була справді на гідному рівні?

Галина Усатенко: Я впевнена, що не лише фінансування системи освіти є причиною низького суспільного статусу вчителя. Все-таки, впродовж останніх десятиліть змінились суспільні орієнтири. І, на жаль, статус учителя дещо деформувався.

Є успіхи у тому, як учителі проводять уроки, як діти формуються як особистості із ними. Є багато надзвичайно позитивних прикладів громадянської активності вчителів та їхніх учнів, чи студентів. Мені здається, дуже важливо, аби суспільство та інформаційний простір наповнився такими позитивними та успішними прикладами громадянського служіння вчителя. І це поряд із гідною зарплатою також сприятиме зміні статусу учителя, поваги до нього.

Євген Павлюковський: У нас на зв’язку скайпом директор Інституту розвитку освіти Георгій Касьянов. Ми говорили про престиж професії. На вашу думку, що, крім фінансового чинника, може вплинути на те, щоб престиж став хоч би на середньоєвропейський рівень?

Георгій Касьянов: Я вважаю, що з тією зарплатою, яку отримують вчителі, говорити про якісь інші варіанти та чинники піднесення статусу вчителя немає сенсу. Спочатку треба забезпечити вчителя гідною зарплатою.

17.30georgyy_kasyanov.jpg

Георгій Касьянов // «Громадське радіо»
Георгій Касьянов
«Громадське радіо»

Євген Павлюковський: На вашу думку, на скільки має бути підвищена зарплата вчителя? Наша гостя Галина Усатенко, висловлюється, що це має бути на рівні зарплати промислового працівника. Це, очевидно, більше 10 тисяч гривень.

Георгій Касьянов: Така зарплата повинна бути згідно законодавства, яке у нас хронічно не виконується не тільки у цій сфері. Якщо говорити про гідний рівень, то початкова учительська зарплата за нинішніми цінами і курсом валют має складати хоча б 20 тисяч гривень. А зарплата вчителя зі стажем і кваліфікаціями повинна доходити до 50-ти 60-ти тисяч гривень.

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.