Слухати

Щоб вийти на ринки ЄС, нашим експортерам слід знайти покупця, — Трофімцева

28 жовтня 2016 - 22:45
FacebookTwitterGoogle+
Більше 200 українських компаній постачають продукцію до ЄС, та відчуття гордості, що це українська продукція, у них нема: каже Ольга Трофімцева, заступниця міністра аграрної політики та продовольства

Тетяна Трощинська: Як ви осмислили свою роботу у цій системі і як вам перехід із приватного сектора у державний?

Ольга Трофімцева: У державному секторі є певні особливості, які виглядають не зовсім ефективними. Хочеться, щоб робота виконувалась швидше і був краще налагоджений зв’язок між підрозділами.

За два місяці роботи вдалося налагодити контакт з бізнесом — цей контакт у мене вже був, але тепер я виступаю у новій ролі.

Тетяна Трощинська: Чи задоволені ви збільшенням квот, оголошеним недавно Єврокомісією?

Ольга Трофімцева: Це не моє досягнення, тому що роботу почала ще попередня команда. Те, що ми отримали перші результати вже восени, є досить нетиповим для Єврокомісії, тому що вони зазвичай довго розглядають такі питання і були досить закритими до цієї теми.

Основним здобутком є не ті тонни, які вони нам дали, а сам процес перемовин, у які вони вступили.

inf_1.jpg

Збільшення квот для України у рамках ЗВТ з ЄС //
Збільшення квот для України у рамках ЗВТ з ЄС

Тетяна Трощинська: Часто складається враження, що інтереси українських експортерів слабше представлені у цих переговорах. Нам справді надають квоти на експорт тих продуктів, які ми готові експортувати?

Ольга Трофімцева: У квотах, які нам надали на сьогодні — перероблені томати і соки, і нехай квоти невеликі, але це позитивний приклад, тому що це додаткова вартість, яку ми створюємо в Україні.

Звичайно, список продуктів, на які ми хотіли отримати квоти, був більший. Але це постійний процес, який триватиме ще роками.

Щодо представлення інтересів експортерів — ми вчимося. В ЄС, США чи будь-якій розвиненій країні просування експорту — це речі, які давно пропрацьовані, в яких в одній зв’язці працюють усі установи. У нас це тільки починається.

У нас добре розвиваються профільні асоціації, поступово прокидаються виробники. Часто представництво наших експортерів залежить від ініціативи бізнесу — це вирішує не міністерство, а самі виробники мають хотіти щось продавати на той чи інший ринок, тоді ми будемо боротися за це.

Це стосується не тільки квот ЄС. У нас була зустріч із заступником міністра закордонних справ Ірану — Іран також великий і цікавий для нас ринок. Там великі шанси для наших насіннєвих компаній, молочників, але має бути зацікавленість від виробників.

Тетяна Трощинська: Що варто знати малим і середнім виробникам, аби вийти на ринки ЄС?

Ольга Трофімцева: У нашому ланцюгу ще відсутня ланка, на якій ми можемо зводити наших продавців і європейських покупців.

Насамперед виробник повинен знайти покупця. Це можна зробити напряму або звернутися до центру підтримки експорту до ЄС, який надає допомогу через веб-сайт чи по телефону.

У рамках цього проекту був виданий практичний довідник для агроекспортера до ЄС, у якому можна подивитися елементарні речі — чи підлягає товар під квоту, які є нетарифні бар’єри для продукту.

Коли ви знаходите покупця, він зазвичай володіє усією необхідною інформацією щодо того, що вам потрібно зробити. Можливо, вам будуть потрібні інші чи не всі сертифікати. Головними у торгівлі з європейцями є вимоги імпортера.

Європейці нарікають, що українські постачальники є дуже необов’язковими. Нашим виробникам потрібно дбати про свою репутацію, тому що це вартість його компанії. У нас поки що немає розуміння цього поняття, але, сподіваюся, воно з’явиться найближчим часом.

inf_2.jpg

Товари, щодо яких триває діалог з ЄК про збільшення квот //
Товари, щодо яких триває діалог з ЄК про збільшення квот

Тетяна Трощинська: Це міф, що наш споживач менш уважний до того, що він їсть, ніж європейський?

Ольга Трофімцева: Це частково відповідає дійсності. Є абсолютно об’єктивна соціальна складова: місячний дохід змушує людину думати, як нагодувати дитину, а не що вона купує.

З іншого боку, це проблема освіченості. В Україні, як і в Європі, люди в основному високоосвічені, мають інформацію і добре вміють її обробляти. Тому все більше українців, особливо молодих, звертають увагу на те, що вони їдять.

Тетяна Трощинська: Чи завжди вихід на європейські ринки для виробника пов’язаний із вкладенням у виробництво додаткових коштів?

Ольга Трофімцева: Залежить від того, що це за виробництво. Зазвичай так. Але виробники модернізують своє виробництво не тільки для експорту, але й для себе, що збільшує їх конкурентоспроможність на інших ринках.

Якщо це вироблення сировини, у це потрібно вкладати менше грошей, якщо переробка — це буде більш затратна справа, але вона того варта.

Тетяна Трощинська: Нещодавно ви оприлюднили топ-5 країн-імпортерів української агропродукції в ЄС — це Іспанія, Нідерланди, Італія, Польща і Німеччина.

Чому саме ці країни і чи варто звертати увагу на інші країни?

Ольга Трофімцева: Для цього є об’єктивна причина: Нідерланди й Іспанія — це просто морські ворота. Якщо продукти заходять в ці країни, це не означає, що вони там залишаються.

inf_3.jpg

Топ-5 країн-імпортерів української агропродукції в ЄС //
Топ-5 країн-імпортерів української агропродукції в ЄС

Для Німеччини ми цікаві тим, що наші продукти відносно недорогі. Цих трохи більше 200 компаній, які мають право постачити продукти до ЄС, відповідають стандартам європейської якості. Це для них є ключовими моментами.

Нам потрібно працювати над розширенням ринку збуту. Навіть те, що постачається зараз, не лейбується «made in Ukraine».

Тетяна Трощинська: Із цих 200 компаній більшість працює і на внутрішній ринок. Якість продукції для внутрішнього ринку така ж, як і та, що для зовнішнього ринку?

Ольга Трофімцева: Зазвичай так. Це ще один із несправедливих міфів щодо наших виробників-експортерів до ЄС. Це одна і та ж продукція, але по-іншому маркована для ЄС. Це було б навіть важко зробити технологічно.

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.