Слухати

Фото Максим Блінов / Скачати зображення

Справу малайзійського боїнгу можуть розслідувати десятиліття, – експерт

22 листопада 2015 - 01:15 317
Facebook Twitter Google+
​Юрист, фахівець із авіакатастроф А.Козлов розповідає про напад на директора НДІ судових експертиз Мін'юсту О.Рувіна

Василь Шандро: На директора науково-дослідного інституту судових експертиз Мін’юсту Олександра Рувіна кілька днів тому відбувся збройний напад – три кулі… Розкажіть, експертом із яких питань він є і що він може знати такого, через що було здійснено цей напад.

kozlov_andriy.jpg

Андрій Козлов
Андрій Козлов
Фото «Громадського радіо»

Андрій Козлов: Він є одним із найкращих вибухотехніків. Олександр Рувін – міжнародно сертифікована, знана у світі людина, яку поважають.  Один з тих міліціонерів, за яких не соромно і які займаються інтелектуальною діяльністю.  Через його руку проходило багато судових експертиз, і, в тому числі, по резонансних справах. Не можна наполягати на жодній з версій, але ми знаємо, що він займався катастрофою Іл-76, яка відбулась у червні 2014 року, військово тактичною експертизою подій під Іловайськом, і, звісно, катастрофою малайзійського Боїнга. Також справа літака Ту-154 компанії «Сибір»…

Василь Шандро: Розкажіть про цю справу, бо ця історія вже відносно давня.

Андрій Козлов: Після того, як відбулася катастрофа, і через 25 днів із порушенням процедури (коли не надавалась можливість сторонам надати свої зауваження і коментарі) російська сторона дійшла висновку, що це була українська ракета ракетно-зенітного комплексу С-200В. Начебто це сталося через помилку бойової обслуги, коли була прийнята одна ціль за іншу. Після цього був ряд судових позовів. Була справа, за позовом компанії «Сибір», що дійшла до Верховного суду України. Цікавий момент, що жодна зі сторін, яка відстоювала позицію «збили», програвши ці справи, не подавала позовів до Європейского суду з прав людини. Процес тривав 10 років.

vgolos.com_.ua_.jpg

Олександр Рувін
Олександр Рувін
Фото з сайту vgolos.com.ua

Василь Шандро: Чи можна говорити про те, що науково-дослідному інституту була відома певна інформація, яка не розголошувалася?

Андрій Козлов: Мене насторожило, що протягом одного тижня спочатку з’являється якийсь лист родичів загиблих у катастрофі Ту-154 до президента Росії і генпрокурора з вимогою поновити розслідування цієї справи в Росії, хоча свого часу  вона передала справу Україні, але її було закрито через недоведеність злочину.

І в «Буці», і в С-200В ракета завжди наводиться спереду літака. Подивіться на уламки Боїнга… На другий день після катастрофи Боїнга сплила фотокартка, де зрещітчена кабіна пілотів, і це означає, що ракета була направлена спереду.  Якщо подивитися на історію Ту-154 – там ракета зайшла ззаду чомусь. Так не буває. Це може означати дуже просту річ. Так як було з Боїнгом, буває так, і тільки так; а так як це було із Ту-154,  цей комплекс не стріляє.

Рувін дуже багато займався Боїнгом і це видно зі звіту голландської Ради безпеки. І там окремо згадується внесок науково-дослідницького інституту судових експертиз, який, в тому числі, проводив дослідження, де був той район, з якого випустили ракету. Далі розслідування проводитиме спільна команда слідчих з 5 держав, якою керує процесуальна прокуратура Нідерландів. Вона буде встановлювати винних. Зрозуміло, що такі фахівці, як Рувін, гратимуть ключову роль в експертних дослідженнях, якщо буде створено трибунал, гібридний чи негібридний.

Тетяна Трощинська: Що таке гідридний/негібридний трибунал?

Андрій Козлов: Створити міжнародний трибунал під егідою Радбезу ООН не вдалося. Є й інші варіанти, коли трибунал створювався за допомогою рішення Генеральної асамблеї ООН, або укладався договір з ООН, і Радбез уповноважував Генсекретаря призначити суддів. Є два таких варіанти:  надзвичайні палати в судах Камбоджі і спеціальні суди у Сьєрра-Леоне. Оце називається гібридний трибунал, в якому судді часто є іноземцями , і який знаходиться на нейтральній території.

Проблема в тому, що поки Росію не припруть до стінки, вона не визнає юрисдикцію цього трибуналу і не буде з ним співпрацювати.   

Шандро: Чи можна підозрювати, що Україна володіє якимись дуже важливими доказами/фактами, які невідомі міжнародним слідчим?

Андрій Козлов: Комплекс «Бук» в західному світі стояв лише на озброєнні Фінляндії. Цей комплекс найкраще знають в колишньому Радянському Союзі. В Україні його знають чи не найкраще з усіх. Тому наші можуть знати щось таке, про що іноземні експерти через те, що в них немає практики належної, можуть лише здогадуватися. В інших справах, які вів цей експерт, можливі подібні варіанти.

Здається мені, що його все-таки лякали. Я думаю, що Олександр Григорович, коли прийде до тями, сам розповість, як все було. Мені здається, що це через професійну діяльність.

Хочу сказати, що носіїв великого інтелекту треба охороняти. Це стосується таких людей як Рувін і деяких інших фахівців. Тому що якщо ми візьмемо той самий Боїнг, це найбільший елемент всієї зовнішньополітичної гри, яка зараз розгортається.

Тетяна Трощинська: Родичам загиблих важко пояснити чому слідство відбувається так довго і чи не може Україні бути якось непрямо визнана стороною, на яку легше тиснути для того, щоб зняти цей суспільний негатив у Нідерландах?

Андрій Козлов: За рік емоції змінюються. З’являється спочатку жага помсти. Потім люди починають мислити більш прагматично і десь через 1,5-2 роки люди починають чекати компенсації. В питанні компенсації , є сторони які ховаються і навпаки. Наприклад, авіакомпанія не буде ховатися. Україна, до якої є певні питання, також не буде ховатися.

Ніхто не буде з якихось там дипломатичних міркувань, замовчувати цю справу. Ми можемо говорити про десятиліття у кримінальному розслідуванні цієї справи. Це реальний прогноз.

Повний варіант бесіди слухайте у звуковому файлі.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.