Слухати

Сучасний композитор не відрізняється від первісної людини, що мала потребу постукати по кістках, — Алла Загайкевич

01 квітня 2017 - 07:39 322
Facebook Twitter Google+
Про електроакустичну музику розповідає композиторка, викладачка кафедри музично-інформаційних технологій Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського Алла Загайкевич

zagaykevych.jpg

Алла Загайкевич // Громадське радіо
Алла Загайкевич
Громадське радіо

Алла Загайкевич: 20 років тому виникла можливість створити студію електроакустичної музики. Музично-інформаційні технології ― напрямок сучасної музики, пов’язаний з технікою. За фінансової підтримки фонду «Відродження» у композиторів виникла можливість поринути у це море.

У всьому світі електроакустична музика є обов’язковою частиною композиторської освіти.

Людина, яка вивчає академічну музику, повинна знати, як формується звук, має розумітися на синтезі звуку, монтажі, як інструментальний звук відрізняється від вокального, як із цим працювати.

Звучить уривок електроакустичної композиції Алли Загайкевич

Алла Загайкевич: Ця композиція називається «Voice/Way». Подібна мелодія звучить в одній з кінцевих сцен фільму «Поводир». У мене після фільму залишилось багато матеріалу, і я зрозуміла, що мені хочеться з цієї ниточки витягнути такий твір.

Василь Шандро: Атмосфера ― це одна з найважливіших рис електроакустичної музики?

Алла Загайкевич: Ні, є електроакустичні твори, які ще більш структуровані, ніж інструментальні, тому що в інструментальних творах присутня людина, а електроакустична музика має іншу природу, в ній можливі дуже точні, алгоритмічні речі.

Тетяна Трощинська: З чого робиться ця музика?

Алла Загайкевич: Конкретно ця композиція зроблена із голосів, які звучали у фільмі. Голос Джамали тут ніхто не впізнає, але з маленької ноти ре, яка триває максимум 2-3 с, виростає початок. Це робота на основі семплювання.

Василь Шандро: Електроакустична музика концертна?

Алла Загайкевич: Так, але як в інструментальній музиці є деконцертні жанри ― людина може вийти на площу чи походити бібліотеками, і це вже буде не концертний простір, так само в електронній музиці є дуже концертні форми і неконцертні форми ― перформанси, інсталяції, саунд-пасажі тощо.

 

 

Василь Шандро: Електроакустика змінила філософію музики?

Алла Загайкевич: У ній менше ритуалів. Ця музика з’явилася приблизно 1946-1947 р. на радіо. Ідея була у тому, що людина не повинна нічого бачити. П’єр Шеффер як ідеолог конкретної музики (це перший вид електроакустичної музики) придумав, що у нас нема необхідності у ритуалах, у тому, щоб бачити музикантів.

Василь Шандро: А для цього потрібна академічна музична освіта?

Алла Загайкевич: Так. Електроакустична музика часто викладається у художніх інститутах у напрямку sound art ― звуковий дизайн. Але це відрізняється від нашої роботи, як дизайн від живопису.

Василь Шандро: Електроакустичні композиції можна записати на папері, щоб хтось зміг прочитати і відтворити це?

Алла Загайкевич: Є сонограма. Електроакустичні партитури фіксуються у вигляді спектру звуків. Якщо ви послухаєте один звук, подивитесь на його картинку, послухаєте інший і подивитесь на нього, то чітко побачите, чим вони відрізняються.

Василь Шандро: Україна має якийсь стосунок до творення електроакустичної музики, крім останніх років? Як це розвивалося у радянські роки, чи це було забороненим мистецтвом, як абстракціонізм у живописі?

Алла Загайкевич: Можна говорити про потужний старт артистів, які могли бути попередниками електроакустичної музики. Найбільше таких зразків було у 1920-ті роки і серед людей, що емігрували з України. В Україні на електроакустичну музику звертали увагу тільки тому, що композитори читали про неї у пресі як про антихудожню, беззмістовну музику.

У 1964 р. в Україні був створений перший твір конкретної музики Віталія Годзяцького «Чотири домашніх скерцо» на основі побутових звуків, і це фантастично звучить. Ми грали це в Арсеналі на Гогольфесті, і публіка не зрозуміла, що це 1964 р. ― звучить як нормальна електроакустика.

Василь Шандро: Чи є це поверненням до витоків інструментальної музики?

Алла Загайкевич: Сучасний композитор нічим не відрізняється від людини, яка мала потребу постукати по кістках. Фірма «Мелодія» якось випустила диск «Первісна музика», бо відомий археолог неподалік від Києва на місці стоянки первісних людей знайшов таку конфігурацію, що вирішив, що це музичні інструменти. Не думаю, що наше сприйняття музики відрізняється від первісних людей.

Василь Шандро: Академічна класична музика іде в розріз з електроакустикою?

Алла Загайкевич: Коли музиканти, які працюють у класичному напрямку, заходять у студію і вслухаються у звук, можуть почути його інакше ― це неймовірне щастя для них, що вони можуть відкрити нові деталі звуку.

Василь Шандро: Де реалізують себе композитори, що вирішують працювати у цьому жанрі?

Алла Загайкевич: Дуже плідною є співпраця з кіно і театром. Дуже добре, коли композитор може написати партитуру і працювати з електронікою.

Послухати електроакустичну музику можна 7-8 квітня у малій залі Національної музичної академії. Початок о 19:00, вхід вільний.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.