Слухати

Судді не хочуть створювати прецедент по справі Кулика, — Андрій Савін

14 липня 2016 - 09:15 165
Facebook Twitter Google+
Юрист Андрій Савін пояснює, чому система суддів і чиновників чинить великий опір подібним справам

savin_andriy_0_0_0.jpg

Андрій Савін // Громадське радіо
Андрій Савін
Громадське радіо

Юрист Центру протидії корупції коментує справу Костянтина Кулика та значення судового прецеденту. 

Наталя Соколенко: У чому підозрюють Костянтина Кулика?

Андрій Савін: Його підозрюють у незаконному набутті майна. Це стаття 368-2 Кримінального кодексу України. Зараз триває досудове розслідування цього кримінального провадження. На жаль, у судовому реєстрі ще немає ухвали апеляції, яка скасувала попередню ухвалу суду першої інстанції, згідно з якою Костянтина Кулика було відсторонено від посади військового прокурора сил АТО за поданням спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Тому поки що ми не можемо проаналізувати, що саме стало підставою для ухвалення такого рішення.

Наталя Соколенко: На мою думку, важливо розібратися у самій термінології, що таке «законне» і «незаконне» збагачення.

Андрій Савін: Вперше термін «незаконне збагачення» був введений у юридичний обіг 2003 року і прописаний у статті 20 Конвенції ООН. Кожна країна-учасниця зобовя’зувалась прийняти до свого законодавства статтю про незаконне збагачення. У ній йшлася мова про те, що за значне збільшення активів державної посадової особи, яке перевищує її законні доходи і які вона не може раціонально обґрунтувати передбачається можливість вжиття таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання злочином умисне незаконне збагачення.

У Кримінальний кодекс України ця стаття була імплементована у квітні 2011 року. Однак до неї був суто формальний підхід, і вона не працювала. Диспозиція статті звучала, як «отримання неправомірної вигоди». І лише після Революції Гідності редакцію цієї статті у березні 2015 року було змінено. Тепер вона передбачає саме набуття уповноваженою особою активів, не підтверджених доказами, та передачу таких активів.

Наталя Соколенко: Тобто є людина, яка працює на державній службі і в нього раптом з’являється дорогий будинок або авто, і це ніяк не співпадає з його попередньою біографією.

Андрій Савін: У випадку з паном Куликом в ході досудового розслідування було встановлено, що саме він передавав грошові кошти, а також майно на ім’я його цивільної дружини Ірини Німець. Те, що вона є його дружиною підтверджується тим, що вони мають спільних дітей і проживають разом за однією адресою.

Наталя Соколенко: Скажіть як юрист, яка перспектива, що вперше в Україні засудять людину за цією статтею?

Андрій Савін: Ця справа є резонансною, тому що вперше проводиться розслідування за цією статтею. Система суддів і чиновників, на жаль, чинить великий опір подібним справам. За минулий рік, за статистикою Генеральної прокуратури, у нас було 16 кримінальних проваджень на всю Україну за незаконне збагачення, і жодна з цих справ не мала підозри і, відповідно, до суду не дійшла. В нас не немає такого прецеденту.

Тому ці особи не хочуть створювати таку практику. Крім того, відповідно, до пункту 2 наказу Міністерства фінансів «Про порядок перевірки фінансів чиновників», топ-посадовців перевіряє апарат фіскальної служби, інших перевіряють територіальні органи. Крам того, заборонено проводити перевірки щодо близьких осіб, зазначених в декларації.

У 2015 році Центр протидії корупції надіслав до Генеральної прокуратури 5 заяв щодо незаконного збагачення. Жодна з них не була зареєстрована в Єдиному державному реєстрі. Відмова пояснювалась тим, що податкова перевіряла, але щоразу не виявляла порушень.

У підозрі Костянтину Кулику інформація про його майно розписана на 9 сторінках. І досудовим розслідуванням було встановлено, що саме він передав кошти своїй цивільній дружині Ірині Німець. Я впевнений, що обвинувальний акт по Кулику точно буде, але чи буде вирок, це велике питання.

Наталя Соколенко: Я чула негативну оцінку слідчих НАБУ. Чи вважаєте ви, що через їх недосвідченість справа може розвалитися?

Андрій Савін: Ні. На жаль, я не бачив клопотання, тому що ця інформація не може бути у відкритому доступі. Зате я бачив намагання зі сторони Кулика та інших деяких осіб дискредитувати роботу нового антикорупційного органу.

Я не помітив жодної непрофесійності у роботі слідчих.

Наталя Соколенко: А як Костянтин Кулик пояснював походження свого майна?

Андрій Савін: А він не пояснював. Він казав, що то не його.

Наталя Соколенко: Деякі експерти говорили про несамостійність суддів. Хто і в який спосіб, на ваш погляд, зараз може впливати на суддів, зокрема на тих, які розглядали справу Кулика?

Андрій Савін: Може таке бути. Просто судді не хочуть розпочинати цю практику, бо практично до кожного з них можуть виникнути питання.

Наталя Соколенко: Чи врятувало б ситуацію швидке створення антикорупційного суду?

Андрій Савін: Звісно. Але поки що прийнятий лише закон про їх створення. Однак у ньому досі не прописані норми, які гарантують незалежність цих суддів та процедуру їх набору.

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.