Слухати

Світ до 2050 року має відмовитися від використання викопного палива

15 грудня 2015 - 08:17 167
Facebook Twitter Google+
Результати кліматичної конференції COP21 коментує Ірина Ставчук, голова відділу з питань зміни клімату Національного екологічного центру

Прийнята резолюція COP21 є дуже великою подією — це стратегічний документ, який має бути ратифікований до 2020 року та визначатиме кліматичну політику до 2050 року. Головне завдання прийнятої резолюції — допомогти утримати поступ глобального потепління в межах 1,5-2 градусів за Цельсієм.

Згідно з положенням резолюції, світ до 2050 року має відмовитися від використання викопного палива та перейти лише на відновлювані джерела енергії. Україна, в свою чергу, зобов’язана обмежити до 60% (порівняно з 1990-м роком) шкідливі викиди, що означатиме потребу розвивати альтернативні джерела енергії.

Ірина Славінська: Якою є ваша оцінка прийнятої резолюції?

Ірина Ставчук: Це дуже серйозна історична подія, адже даний міжнародний договір розпочинає нову світову еру у боротьбі із проблемою зміни клімату. Він має вступити в дію у 2020 році. Тобто, наразі поставлено довгострокову ціль — утримати поступ глобального потепління в межах 1,5-2 градусів за Цельсієм.

Для того, щоб це зробити, необхідно відмовитися від використання викопного палива до 2050 року та перейти лише на відновлювальні джерела енергії.

Лариса Денисенко: На скільки це проблематично для країн?

Ірина Ставчук: Найбільш проблематичним це є для Саудівської Аравії, адже вони видобувають багато нафти, тому вона блокує будь-який прогрес у цьому питанні.

Ірина Славінська: Який внесок України для вирішення цією проблеми?

Ірина Ставчук: Україна представила програму, за якою має обмежити шкідливі викиди до 60%  порівняно з 1990-м роком. Позиції громадських організацій зійшлися на тому, що це зобов’язання не є зобов’язанням, адже зараз ми викидаємо 40% від рівня 1990-го року.

stavchuk_0_0_0.jpg

Ірина Ставчук
Ірина Ставчук
Громадське радіо

Ірина Славінська: На які галузі в Україні це може вплинути?

Ірина Ставчук: Ми можемо скорочувати викиди шкідливих газів, але це не означає, що маємо жити гірше. Що таке кліматоохоронні дії? Це, в першу чергу, енергозбереження. Україна одна із найменш енергоефективних країн світу.  В нас неефективна промисловість, і ще більше неефективна сфера житлово-комунального господарства.

По-друге, має бути розвиток відновлювальних джерел енергії. У світі ця тенденція швидко та успішно поширюється і технології стають дешевшими. Тобто, запроваджувати відновлювальну енергетику стане вигідніше, ніж видобувати вугілля чи будувати атомні електростанції. Єдине, що потрібно — політична воля та далекоглядне бачення стратегії, аби ефективніше йти в ногу зі світом.

Лариса Денисенко: Як зараз розглядається Крим українськими екологами?

Ірина Ставчук: З Кримом незрозуміла ситуація, особливо, в контексті кліматичного договору. Україна вважає Крим своєю територією і в інвентаризації, звітах він включений. Росія ж цього приводу напередодні конференції подала документи про те, що Крим — це її територія. Тобто, півострів фігурує і в українських, і в російських звітах.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.