Слухати

Тепер повідомлення щодо загроз життю російських політбіженців сприйматимуться скептично, - Буткевич

31 травня 2018 - 09:30
Facebook Twitter Google+
Зараз дуже багато залежить від того, чи продовжить СБУ оприлюднювати точні дані стосовно операції російських спецслужб, про яку вони говорили, - каже правозахисник
Тепер повідомлення щодо загроз життю російських політбіженців сприйматимуться скептично, - Буткевич / Програми на Громадському радіо

Вчора акція на Майдані, що спочатку мала бути присвячена вшануванню вбитого російського журналіста Аркадія Бабченка, перетворилася на справжнє свято — святкували, друзі та колеги журналіста, правозахисна спільнота та просто всі небайдужі, адже СБУ повідомило про те, що розкрили план нападу на журналіста перед його скоєнням, а журналіст Аркадій Бабченко живий.

Не забули на акції пригадати й бранців Кремля, зокрема Олега Сенцова, який голодує 18 день.

Телефоном про сам захід та події останніх днів учора поспілкувалися із правозахисником Максимом Буткевичем, який вийшов на зв’язок, ще перебуваючи на Майдані.

 

Дмитро Тузов: СБУ організувала свято на Майдані?

Максим Буткевич: Насправді, не знаю, наскільки можна сказати, що вона влаштувала свято, враховуючи що мені за останню добу написали колеги та колежанки з правозахисних, медійних організацій з приводу, як вони думали, вбивства Аркадія. Не перебільшу: від Парижа до Тбілісі включно. Люди були в розпачі й в горі через цю новину не лише в Україні.

Дмитро Тузов: А зараз яка в них реакція?

Максим Буткевич: Безумовно величезне полегшення й радість, тому що багато людей знають Аркадія особисто, те, що він живий, — це свято. Звісно, й певне спантеличення з приводу того, які все-таки дані будуть оприлюднені в результаті цього розслідування.

Поки що зава СБУ дуже гучна: мова йде про велику спецоперацію російських сецслужб щодо знищення опонентів путінського режиму, не лише Аркадія. Але ми чекаємо на більш детальні результати. Звісно, з’являються питання щодо того, наскільки це може позначитися на довірі до заяв офіційних органів України щодо дії російських спецслужб в Україні, зокрема в міжнародному масштабі. Але зараз новина про те, що Аркадій живий, головна.

Читайте також: Читайте також: Про планування нападу я дізнався два місяці тому, - Бабченко

Ірина Соломко: Чи вдалося вам поспілкуватися з Аркадієм?

Максим Буткевич: Поки що ні. Чесно кажучи, я й не дуже намагаюся. Розумію, скільки людей зараз хочуть його знайти й бути з ним на контакті. Тим більше, мені важко оцінити, наскільки для нього зараз безпечно чи небезпечно бути в якомусь навіть обмеженому публічному доступі.

Ірина Соломко: Під час прес-конференції було повідомлено, що це частина спецоперації, була інформація про те, що всього десь 30 росіян, які зараз перебувають в Україні, під прицілом спецслужб РФ. Чи спілкувалися ви з іншими колегами, російськими журналістами?

Максим Буткевич: Щодо кількості не пам’ятаю, але нагадую, що наша організація — Проект «Без кордонів» — передусім опікується наданням допомоги біженцям і шукачам притулку. Чимало політемігрантів, біженців із РФ до нас зверталися протягом останніх чотирьох років.

Одна людина після оприлюднення новини про те, що Аркадій живий, сказала, що це була доба жаху, фактично тортур, тому що новина про вбивство Аркадія означала, що будь-хто з них може бути наступним. У цьому плані те, про що розповів на прес-конференції зокрема очільник СБУ, не заспокоїло цих людей, вони ще раз переконалися, що Україна, в якої вони просять притулок (і багато хто з них не отримав його) залишається небезпечною для них країною.

Ірина Соломко: Ця спецоперація, як на мене, може зіграти проти цих людей: це просто роздратує ФСБ і вони, можливо, можуть почати більш активні дії на території України.

Максим Буткевич: Я не фахівець із логіки ФСБ і не думаю, що вони керуються емоціями, але безумовно той компонент, що тепер будь-яке повідомлення про загрозу російському біженцю, політемігранту на території України із боку російських спецслужб буде сприйматися міжнародною громадськістю або структурами більш скептично. Мабуть, на це варто очікувати. Це може бути одним із побічних негативних наслідків цієї спецоперації.

Дмитро Тузов: Чи можна це виправдати тим, що в країні бойові дії та тим, що ми в центрі гібридної війни? Чи зрозуміють нас наші партнери?

Максим Буткевич: Мені важко сказати, чи можна це виправдати. Думаю, дуже багато залежить від того, чи продовжить зокрема СБУ оприлюднювати точні наступні дані стосовно цієї операції російських спецслужб, про яку вони говорили. Якщо це залишиться на рівні загальних заяв, про те, що є така небезпека і не буде конкретики та фактажу, боюся, що довіру буде відчутно підірвано.

Ірина Соломко: Дуже багато колег, із яким я спілкувалася, сприйняли цю новину дуже близько, всі також згадували Павла Шеремета. Це було важко. І не тільки для журналістів, а для всієї країни. Ми відчули загрозу та незахищеність. У цьому контексті, чи не занадто жорстко з нами вчинили, говорячи про вбивство, адже в ході цієї операції його можна було «поранити»?.

Максим Буткевич: Мабуть, поки що найкритичніші думки і висловлювання стосовно цієї спецоперації я читав і чув від психологів і психологинь. Ті, хто працює з травмою, стресом, ПТСР, у тому числі в цивільного населення, майже одразу почали наголошувати на негативних наслідках подій цієї доби.

Якщо казати про те, як сприйняли новину ті, хто безпосередньо залучений до медійної роботи або правозахисту, тим більше, хто особисто знає Аркадія, я думаю, в них це забрало відчутний шмат життя.

Я не був ініціатором зустрічі на Майдані, просто комусь треба було зареєструвати фейсбук-подію, а ідея виникла у великої кількості людей одночасно. Мобілізація відбулася величезна. Це показує, наскільки люди все ще здатні до солідарних дій, до співпереживання, наскільки розвинута емпатія. Але це має зворотну сторону: це безумовно забирає здоров’я.

Зараз треба дивитися, чи буде нам розповідати держава, чи будуть розповідати силові структури, для чого вони це зробили з великою кількістю людей. Я особисто дуже чекаю на детальні повідомлення про те, що саме вдалося попередити цією спецоперацією.

Читайте також: Если с Сенцовым что-то случится, то виноват будет не только Путин, но и Порошенко, - Томак

Дмитро Тузов: Окрім того, що святкували «повернення до життя» Аркадія Бабченка, на Майдані лунали й тривожні нотки, оскільки згадували долю Олега Сенцова та інших українських бранців, які перебувають у в’язницях РФ. Розкажи про цю частину зустрічі.

Максим Буткевич: Тема українських політв’язнів у російських тюрмах — одна з основних тем для українського суспільства щонайменше останні два тижні — відтоді, як оголосив голодування Олег Сенцов із вимогою звільнити українських бранців Кремля.

Є різні форми солідарності, тут було фотографування людей на підтримку Олега Сенцова — акція розрахована на поширення в соцмережах як вияв солідарності. Але поки що, на жаль, ми бачимо, що реакція на голодування Олега з боку Кремля – передбачлива глухота. Мене також хвилює те, що українська влада, до якої зверталися родичі бранців, активісти та активістки з простими вимогами ще 22 травня під час акції солідарності з Олегом на Банковій, не відповіла на ці вимоги. Це не може не турбувати. Взагалі голодування Олега, вимога звільнити українських бранців не дуже знаходить відгук поміж українських політиків.

Дмитро Тузов: Може бути якесь пояснення цьому?

Максим Буткевич: Як завжди є гарні та погані пояснення. Гарні — все-таки ведеться робота, як нам пояснювали представники держави кілька разів, в тому числі в ефірах, зі звільнення українських бранців, але вона конфіденційна і не треба про неї говорити. Якщо говорити про ширше коло політиків, цинічніше пояснення: на даний момент на темі звільнення українських бранців дуже важко заробити політичний капітал, дуже важко щось пообіцяти, але щоб воно було якось схоже на ті обіцянки, які можна реалізувати. На жаль, мушу сказати, що поки виглядає так, що більшості українських політиків доля українських бранців Кремля просто нецікава.

Дмитро Тузов:  Чи були вчора на Майдані намічені якісь кроки, як тиснути на владу, звертатися, щоб активізувати процес?

Максим Буткевич: Оскільки те, що відбувалося на Майдані, мало такий характер, що люди приходили та йшли, я не бачив якихось нарад. Але насправді різні ініціативні групи проводять зустрічі та наради майже що два – що три дні. Я знаю, що позавчора була така нарада – передусім митців зі світу кіно, правозахисних ініціатив. Продовження кампанії солідарності в різних формах – це те, на що треба розраховувати. Але всі так чи інакше готуються до всесвітніх днів солідарності, які оголосила ініціатива Save Oleg Sentsov — це перше й друге червня. В різних містах, у різних країнах, у різних форматах плануються акції солідарності, щоб показати всесвітній масштаб, розголос цієї справи та солідарність із Олегом та з українськими бранцями. 

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.