Треба створювати нові суди і брати суддів за відкритим конкурсом, — експерт

11 листопада 2015 - 08:57 228
Facebook Twitter Google+
Судову реформу в Україні треба проводити ретельніше, ніж реформу прокуратури, але швидко і рішуче, як поліції, — вважає експерт групи «Судова реформа» Реанімаційного пакету реформ

Михайло Жернаков: Ідея очищення суддівського корпусу не є новою. Очевидно, що люстрація, як держслужбовців, так і суддів, оновлення корпусів тих органів, що мають забезпечувати верховенство права в Україні — це було вимогою Майдану і це залишається вимогою українського суспільства, тому це тема номер один наразі.

Останнім часом йде дискусія, яким чином оновлювати суддівський корпус: чи це має бути атестація суддів на їх робочих місцях, чи це має бути прозорий конкурс на кожну посаду судді, як це пропонуємо ми.

Лариса Денисенко: Розкажіть про вашу ідею докладно. Як буде відбуватися заміна суддів, на ваш погляд? Як РПР бачить переатестацію суддівства?

Михайло Жернаков: Не дивлячись на те, що ми послідовно виступаємо прибічниками ефективного оновлення суддівського корпусу, ми не пропонуємо звільни всіх суддів. Очевидно, що серед них також є порядні та професійні люди.

До того ж Венеціанська комісія написала, що взяти і звільнити всіх за раз — це не відповідає верховенству права. І ми з нею абсолютно погоджуємося. Також Венеціанська комісія у висновку щодо  проекту змін Конституції України написала, що у випадку реорганізації судів, судді мають право піти у відставку за власним бажанням, або податися на новий конкурс. І ми це, власне, і пропонуємо

Давайте подивимося на результати, як відбувалася люстрація чи оновлення суддівської влади. З часів Революції Гідності не було звільнено жодного судді в порядку передбаченому цілими трьома законами, які передбачають процедури оновлення суддівського корпусу, але вони не спрацювали.

Тому іншого виходу не має, окрім створювати нові суди шляхом реорганізації старих і оголошення конкурсу у нових судах. Це, власне, було створено з новою поліцією. Прозорий конкурс на нові посади — це єдине, що працює в цій країні.  

Анастасія Багаліка: Запустили процес переатестації прокурорів. І, можливо, комусь це ззовні нагадує те, що відбувалося з патрульною поліцією. Наскільки тут є доречним порівняння з реформою суддівської гілки влади?

Михайло Жернаков: Ви знаєте, тут представлені два приклади. У першому випадку — вдалий. Це поліція, де вдалося набрати новий людей з правильною мотивацією. Те, що відбулося в прокуратурі, то поки що це схоже на приклад неуспіху.

Адже, щонайменше 75% прокурорів пройшли загальний тест, де не беруться до уваги щось, що вони робили в прокуратурі кожного дня. Тобто тут не мало б бути великої різниці між людиною з прокуратури і не з прокуратури.

І зараз досить багато джерел інформації свідчить про те, що ці процеси були сфальшовані, тобто вони знали наперед відповіді на тести. Іншого варіанту просто не можу знайти, чому 75% здали тест на загальні, розмовні або психологічні, речі краще, ніж інші конкурсанти.

В контексті судової реформи буде дуже важливо зробити так, щоб цей конкурс був правдивим. Потрібно зробити окрему комісію, яка могла б за принципом доброчесності могла би допустити, або не допустити суддів до конкурсу, який вже буде проводити спеціалізований орган.

Анастасія Багаліка: Це одне з ключових питань: хто може оцінювати і хто цього достойний?

Михайло Жернаков: Безумовно. Більше того скажу, щоб була чіткість і зрозумілість в цьому питанні — це не предмет регулювання Конституції. В Конституції не можна детально прописати всі ці механізми. Має бути прийнятий окремий закон.

Спочатку ми критично ставилися до змін в Конституції, як до самого процесу, так і до результату, який був. Зараз той текст, який ми маємо, можна підтримувати, хоча до нього теж можуть бути певні зауваження.

Лариса Денисенко: За якою процедурою призначення суддів? Чи можна говорити, що закон про реорганізації судів буде ефективно виписаний?

Михайло Жернаков: У мені зараз бореться двоє людей: ідеаліст і прагматик. Світ не ідеальний. Ще менш ідеальною є політична ситуація сьогодні в країні. І якість законів — це дзеркальне відображення  парламенту, який ці закони приймає.

З цим парламентом, який ми маємо, той текст, який напрацьований Конституційною комісією, є гідним і таким, який можна приймати.

Щодо закону, то ми бачимо як вихолощується закони на етапі другого читання. У мене немає панацеї чи відповіді на питання, як гарантувати, що закон ідеальний чи буде такий, як треба. Цього ніхто не може гарантувати.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.