Слухати

У Криму є люди, що налаштовні виїхати, однак немає куди, — Олександр Шульга

11 жовтня 2015 - 10:43 72
Facebook Twitter Google+
Соціологи дослідили, з якими проблемами стикаються кримські переселенці в материковій Україні

Соціологічне дослідження «Проблеми вимушених переселенців з Криму: інтеграція та адаптація» провели в липні-серпні 2015 року. Загалом опитали близько 80 вимушених мігрантів. Про результати дослідження розповідає його керівник, соціолог Олександр Шульга.

«Нашим завданням було опитати переселенців у точках, де вони максимально зосередженні — це Київ, Львів і Херсон, і почути їхні думки про найбільш типові проблеми. Фактично у нас було представлено всі категорії вимушених переселенців. До нашого дослідження потрапили кримчак і караїм, яких навіть в Криму дуже-дуже мало, — зазначає Олександр Шульга. — Результати будуть скеровані у відповідні державні установи, до звіту надамо і рекомендації. Так само цей звіт буде перекладено і направлено нашим міжнародним партнерам, щоб вони також розуміли ситуацію і бачили її з різних сторін», — пояснює дослідник.

Серед причин переселення респонденти називали передовсім соціально-психологічні фактори: дуже серйозна агресія у відповідь на будь-які проукраїнські настрої (зі зрозумілих причин опитування було анонімне):

«Люди стали агрессивные. Если ты пытаешься заговорить про Украину, то сразу негатив, никакой дискуссии. Либо общаемся на отдаленные темы, о политике ни слова».

«Меня очень устраивал колектив, в котором я работала в Ялте. Но каким-то чудным образом это изменилось. В Ялте общество начало очень агрессивно относиться ко всему украинскому. Все мои друзья почему-то стали выпячивать свое русское происхождение и начали относиться к моему украинскому происхождению с пренебрежением».

Переселенці студентського віку вказували ще й на те, що на півострові немає сенсу вчитися, аби отримати «фільчину грамоту». Відсутність поваги до прав людини також була не останнім фактором, який впивав на рішення покинути острів.

Пан Шульга зауважив, що фундаментальною проблемою є відсутність комплексного підходу з підтримки людей, які хотіли б покинути Крим. Переселенці з півострова казали, що проросійська ейфорія серед багатьох їхніх знайомих уже вивітрилася за місяці санкцій і погіршення економічної ситуації. Люди налаштовані виїхати, однак їхати нема куди.

Кримчани, які вже оселилися на території материкової України, досі стикаються із низкою побутових проблем. Це і житлове питання, і проблема працевлаштування. Проте не це найбільше допікає біженцям, розповідає соціолог:

«З житлом і роботою ситуація дуже погана, але тут вони розуміють, що є об’єктивні причини. А ось довідка вимушеного переселенця викликає сильне роздратування. Вони повинні носити цю довідку постійно з собою, фактично без неї їхній паспорт недійсний. Люди кажуть, що у них ніби урізане громадянство: вони громадяни, але без цієї довідки не громадяни».

Дослідження не залишило поза увагою і самоорганізацію переселенців. Вона відбувається на кількох рівнях: особистому, локальному, національному. За словами пана Шульги, найкраще організованими є кримські татари. Крім того, діють такі потужні організації як КримSOS, благодійний фонд «Хайтарма». Кримчани, об’єднані у ці організації, допомагають один одному вирішувати повсякденні проблеми. Допомагати кримчанам намагаються й інші фонди та організації — «Карітас», «Human rights», Червоний хрест.

Особливе ставлення у внутрішньо переміщених осіб сформувалося до преси. «Ці люди дуже критичні, вони не довіряють ЗМІ. Вони наїлися цієї пропаганди з того боку, і зараз можна відмітити, що, за їхніми словами, з української сторони наші ЗМІ намагаються пересмикувати, зміщувати акценти, замовчувати, гіперболізувати, коли розповідають про Крим. Вони довіряють тільки знайомим людям або тому, що бачать на власні очі», — каже гість.

Дослідник зазначив, що припинення залізничного сполучення із Кримом суттєво ускладнило перетин кордону, особливо родинам із дітьми, і зробило його дорожчим, що у їхньому становищі геть недоречно. А тим, кому вже вдалось переселитись і відносно влаштуватися на новому місці, невдовзі знову нагадають, що їх досі повністю не прийняли за «своїх»: на місцевих виборах екс-кримчани не матимуть права голосу. Хоча багато із них вже знайомі із проблемами місцевих громад, проте через кримську прописку голосувати вони не зможуть.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.