Слухати

У Марокко вирішать, чи Україна дотрималась Кіотської угоди

11 листопада 2016 - 21:24 216
Facebook Twitter Google+
Це питання внесено до порядку денного конференції зі змін клімату у Марракеші

Виконання Україною її зобов’язань за Кіотським протоколом, а також прогрес України у риториці щодо відновлювальної енергетики коментує голова відділу зі зміни клімату Національного екологічного центру України, членкиня альтернативної — експертної — делегації на кліматичній конференції Ірина Ставчук.

Ольга Веснянка: Чого очікувати Україні від конференції і як поводить себе офіційна українська делегація?

Ірина Ставчук: Україна на початку переговорів вже провела офіційний сайд-івент з презентацією реформ і напрацювань, які відбуваються в Україні, щодо енергоефективності й відновлювальної енергетики.

Ми вітаємо такі дії України: хоча ми лише починаємо реформи, але шлях обраний правильно, тому що енергозбереження й відновлювальна енергетика — це в першу чергу скорочення платежів населення на опалення, менша залежність від імпортування носіїв енергії.

Ольга Веснянка: Україна була однією з перших держав, що ратифікували Паризьку угоду. Водночас Україна визнана державою, що не виконує зобов’язання за Кіотським протоколом.

Ірина Ставчук: З одного боку, в Україні є позитивні процеси, з іншого — Україна внесена до порядку денного на розгляд щодо невиконання Кіотського протоколу.

Після розпаду СРСР в Україні сильно впала економіка. У Кіотському протоколі у нас були набагато більші дозволи на викиди, ніж країна викидала, і ми ще продавали Японії.

Але через певну недбалість і через те, що Україна вчасно не подала звіти, у вересні цього року експертний комітет Рамкової конвенції зі зміни клімату визнав Україну як невиконувача зобов’язань за Кіотським протоколом.

На обговорення винесуть питання, чи дозволити прийняти ті звіти і виконати операцію по списанню одиниць, які не були викинені.

Ольга Веснянка: В Україні часто говорять про перспективи вугільної галузі. Як це пов’язано з Паризькою угодою і її імплементацією в Україні?

Ірина Ставчук: З точки зору довгострокового розвитку української енергетики, цю галузь потрібно закривати. У більшості країн світу відкрито говорять, що від вугілля потрібно відмовлятися і закривати навіть відкриті родовища.

Це пов’язано з інвестиційними ризиками. Більшість міжнародних фондів відмовляються інвестувати у вугільну енергетику і забирають звідти свої інвестиції. За рік, що минув від підписання Паризької угоди, багато шахт, зокрема найбільша шахта США, оголосили себе банкрутами і закриваються. Тобто майбутнього у вугільної галузі немає.

Українським політикам потрібно відверто на це дивитися. Зважаючи на те, що у нас вугільна галузь останні роки була дотаційною, вона не є економічно доцільною. Крім того, більшість шахт є у зоні АТО, і робити ставку у розвитку енергосектора на джерело, яке треба буде звідкись імпортувати, неправильно.

Ольга Веснянка: Чого ви очікуєте від української делегації у Марракеші і як оцінюєте її склад?

Ірина Ставчук: Склад репрезентативний: є представник парламенту, представники Міністерства екології, які працюють над цими напрямками. Ніяких сенсацій у Марракеші не очікується. Це буде робоча зустріч для розробки правил і процедур, завдяки яким працюватиме Паризька угода.

Наприклад, у Кіотському протоколі були механізми «чистого впровадження», завдяки яким підприємства могли реалізовувати проекти і продавати квоти. У Паризькій угоді є стаття про ринкові механізми, але чи вони будуть такі самі, чи інші — це і будуть вирішувати.

Найважливішим для української делегації є якісне виконання «домашньої роботи»: чим краще Україна запроваджуватиме політику енергоефективності (виділятиме на це кошти, допомагатиме ОСББ утеплювати будинки, а приватному бізнесу — розвивати відновлювальні джерела енергії), тим легше українській делегації буде брати амбітні цілі і виступати з конструктивною позицією.

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.