Слухати

У НАЗК немає завдання зараз перевірити всі 100 тисяч декларацій – Рябошапка

02 листопада 2016 - 23:12 157
Facebook Twitter Google+
Перевіряти декларації, згідно чинного законодавства, можна протягом періоду знаходження чиновника на посаді і ще три роки після того

Як Національна агенція з питань запобігання корупції перевірятиме електронні декларації за 2015 рік Громадському радіо пояснив член НАЗК Руслан Рябошапка.

Любомир Ференс: Вчора на брифінгу генеральний прокурор сказав, що НАЗК працювало в жахливих умовах і його гроші могли розікрасти. Він наводить, як приклад, те, що агентству довелося працювати на китайських комп’ютерах, без власних роутерів, зі старими меблями і зношеними енергетичними мережами.

Руслан Рябошапка: Я згоден з генеральним прокурором. Кілька разів постив на своїй сторінці фотографії тих умов, в яких ми працюємо. Дійсно правда, що довгий час ми працювали на власних комп’ютерах, роутерах і зі своїм інтернетом. Але я не згоден з генпрокурором, що нібито були розтрачені гроші Програми розвитку ООН, які надійшли до НАЗК. Наші стосунки з ПР ООН розвивалися без грошей і жодної копійки від них нам не надійшло.

Якщо ж були розтрачені якісь інші кошти, а очевидно, що мова йде про бюджетні гроші, то прокуратура має право перевірити цільове використання. І звісно, що НАЗК надасть повне сприяння в такій перевірці.

Любомир Ференс: Поясніть нашим слухачам, куди надійшли гроші ПР ООН. Це були державні рахунки чи приватні?

Руслан Рябошапка: Жодної копійки з ПР ООН до НАЗК не надійшло. І не могло надійти  тому що наші стосунки формувалися в безгрошовій формі. Наведу приклади. Нам потрібен був brand wall в  зал засідань. Ми звернулися до ПР ООН, вони зробили заміри і підготували такий brand wall власним коштом і встановили. При цьому жодної копійки вони не направили на наші рахунки і жодної бюджетної копійки ми не витратили.

Сергій Стуканов: Зараз прокуратура міста Києва відкрила проти вас кримінальне провадження. За інформацією bihus.info Йдеться про звернення депутата від БПП Івана Вінника, який вказує, що на ваш рахунок 30 жовтня 2015 року було перераховано 270 тисяч гривень від ПР ООН. І він вказує, що ви не задекларували ці гроші в своїй е-декларації.

Руслан Рябошапка: Я сьогодні був в прокуратурі Києва, пояснював цю ситуацію слідчому. В 2015 році я не працював на державній посаді. Я звільнився в 2014 році і до березня 2016 року не перебував в Україні взагалі. Тобто ніякого незаконно збагачення там не було, тому що таке збагачення стосується чиновників.

Інше, що інкримінує мені прокуратура – це те, що джерела збагачення не можуть бути підтверджені. Але якраз тут всі джерела підтверджені офіційними контрактами. І у мене є довідка від ПР ООН про те, що ці контракти були украдені, а суми – виплачені.

До того ж вся сума, отримана мною від ПР ООН була вказана мною у декларації. Я показував той розділ, де вона вказана. А оскільки ПР ООН не є резидентом України, це кошти не українські, то вони були вказані мною, як кошти отримані за межами України.  В той час я жив і працював у Франції. Сума з контрактів з ПР ООН до копійки збігається з моєю паперовою декларацією.

Сергій Стуканов: Тобто ваша справа в прокуратурі припинена?

Руслан Рябошапка: Після моїх відповідей  слідчого запитань не залишилося. Тепер мають бути процесуальні рішення.

Любомир Ференс: Журналісти «Радіо Свобода» робили розслідування, в якому йдеться про те, що голова НАЗК Наталія Корчак самовільно виписувала премії собі і членам НАЗК. Що це за гроші і яке їхнє походження? І взагалі скільки коштів було спрямовано на НАЗК, ви можете озвучити суму?

Руслан Рябошапка: Я не можу назвати зараз точну суму. Це виключно бюджетні кошти. Жодних іноземних, донорських коштів у нас немає. У нас є певний фонд економії заробітної плати. Це пов’язано з тим, що фактично працювати ми почали з травня місяця і досі не маємо повного штату. Тобто у нас є сума на рахунках, яка може бути використана для преміювання. Порядок преміювання встановлений законодавством і підзаконними актами. Рішення приймається двома людьми: це голова і керівник апарату. Тобто це Наталя Корчак і Ігор Ткаченко. Часто директори департаментів бувають незадоволені і не розуміють, чому їхні працівники отримали такі премії.

Нещодавно у нас виникла конфліктна ситуація. Керівник одного з департаментів не бачить підстав для преміювання своїх працівників, але вони ці премії отримали. Виникає питання: на підставі чого?

Процедура така: керівники відділів подають пропозиції по своїм людям керівнику департаменту. Керівник департаменту визначає чи він погоджується і далі ці подання йдуть на підпис керівнику апарату і голові агентства. На фінальній стадії все це може бути змінено цими двома людьми, що й відбувалося неодноразово. І призводило до конфліктних ситуацій. Я не бачу жодних раціональних пояснень цьому.

Любомир Ференс: Сьогодні Наталя Корчак пояснила на брифінгу механізм перевірки електронних декларацій. Вона пояснила, що процес може зайняти кілька місяців. Хто буде перевіряти достовірність даних? Яка процедура діятиме, якщо будуть виявлені порушення?

Руслан Рябошапка: У нас буде круглий стіл, на якому ми обговоримо з громадськістю три порядки: повної перевірки декларацій, перевірки своєчасності подання і порядку здійснення моніторингу способу життя. Я думаю, що в четвер ми зможемо ці порядки прийняти, заюстувати і почати застосовувати.

Любомир Ференс: Тобто алгоритму ще немає?

Руслан Рябошапка: Алгоритм є у законі. Але він має бути детально і покроково розписаний в наших підзаконних актах. Практику ми маємо зараз врегулювати в наших підзаконних актах. Процедура абсолютно нова і я не думаю, що хтось в країні окрім нашого агентства знає, як це повинно відбуватися.

Сергій Стуканов: Чи є якісь приблизні часові терміни?

Руслан Рябошапка: Законом граничні терміни перевірки визначені як час перебування на державній службі плюс ще три роки. Тобто навіть якщо ми зараз не перевіримо цю декларацію, а через рік надійде повідомлення від журналістів чи викривачів, то ми все одно зможемо відкрити декларацію і встановити достовірність даних.

Сергій Стуканов: Тобто наразі не стоїть завдання перевірити всі 100 тисяч декларацій?

Руслан Рябошапка: Немає сенсу.

Сергій Стуканов: З кого будете починати? З депутатів?

Руслан Рябошапка: З тих, чиї декларації викликають найбільше запитань, де найбільші ризики. А потім, категоризуючи ступінь ризиків, ми будемо аналізувати всі інші.

Сергій Стуканов: Хто потрапить до категорії найбільшого ризику?

Руслан Рябошапка: Не хочу зараз про це говорити. Тим більше, що я не спрямовую напрям декларування.

Сергій Стуканов: Зараз кримінальне провадження окрім вас відкрито проти ще одного члена НАЗК, Олександра Скопича. Йдеться про голосування щодо призначення його на посаду. Ви висловили побоювання, що такі провадження можуть стати підставою для блокування роботи агентства.

Руслан Рябошапка: Давайте одразу визначимося. Проти Олександра Скопича немає кримінального провадження. Рішення уряду про його призначення оскаржується в адміністративному суді. Ця скарга перебуває у фінальній стадії, рішення може бути прийняте дуже швидко. І я не виключаю, що якщо Скопич буде виведений зі складу НАЗК, а провадження щодо мене не зупинять, то НАЗК втратить можливість прийняття легітимних рішень, оскільки процес відбору п’ятого члену у нас ще не закінчився, нас четверо з п’яти.

Любомир Ференс: Хто ці люди, які мають перевіряти декларації? Це члени НАЗК?

Руслан Рябошапка: Ні. Це люди, які працюють у департаменті фінансового контролю і моніторингу способу життя. Вони робитимуть левову частку роботи. Ще частину роботи покладено у компетенцію департаменту моніторингу виконання законодавства щодо конфлікту інтересів. Ми маємо по штату на два цих департаменти 112 посад. І близько 80-90 посад вже зайнято, кістяк сформовано. Наші колеги з НАБУ проводили нам тренінги щодо того, як працювати з реєстрами, здійснювати перевірку декларацій. І я думаю, що ці люди готові до такої роботи.

Любомир Ференс: А що відбувається, коли виявлено недостовірність в декларації?

Руслан Рябошапка: Маємо взяти пояснення у людини, яка вносила данні. Потім перевіряємо інформацію у державних реєстрах. І далі є три варіанти: порушення не виявлено; є незначне порушення, сума не становить великого розміру і це адміністративне провадження; сума велика і готується справа, яка спрямовується в поліцію, якщо це чиновник не великого рангу або до НАБУ, якщо це топ-чиновник.

Любомир Ференс: Якою має бути ця сума для кримінального провадження?

Руслан Рябошапка: Здається близько 300 000 тисяч гривень.

Любомир Ференс: Який механізм відкриття кримінальних проваджень щодо  народних депутатів, які мають недоторканність? Наприклад нардеп Сергій Мельничук задекларував трильйон гривень готівки.

Руслан Рябошапка: Це питання до Руслана Радецького, який скеровує цей напрямок. Головне встановити недостовірність цих даних. У випадку з Сергієм Мельничуком очевидно, що трильйона гривень готівки в Україні бути не може. Я думаю, що в першу чергу мій колега має запитати у пана Мельничука, чи не помилився він. І якщо вже він наполягатиме, що має трильйон готівки, тоді має бути ініційоване притягнення до кримінальної відповідальності.

Любомир Ференс: Але чи реальна ця справа з нардепом?

Руслан Рябошапка: Абсолютно. Спочатку така справа має бути сформована і ухвалена на засіданні НАЗК, а потім вона спрямовується до НАБУ, оскільки це їхня підслідність.

Можливо в департаменті мого колеги Руслана Радецького вже встановили пріоритетність і порядок перевірки декларацій. Я б, наприклад, однією з перших перевірив би декларацію, про яку ми говорили, з трильйоном гривень. Також це можуть бути декларації з великими сумами готівки, коштовними подарунками, те, про що говорив генеральний прокурор.

Сергій Стуканов: Але ж може бути і так, що людина задекларувала невеликі суми, а, насправді, має в рази більші.

Руслан Рябошапка: Може бути і таке. Як ми можемо про це дізнатися? Це може бути сигнал від викривача чи від ЗМІ. У НАЗК немає повноважень прийти додому і перевірити. Тому мають бути достатні підстави почати кримінальне провадження, а вже в рамках провадження можна буде перевірити.

Любомир Ференс: А як тоді перевіряти достовірність даних?

Руслан Рябошапка: Йдеться ж не тільки проте, що зберігається у людини вдома. Таке майно, як автомобілі, нерухомість, земельні ділянки, яхти має бути зареєстроване. Якщо в реєстрах є щось, зареєстроване на особу, а в декларації воно не вказано, то це легко документально перевірити. Те, що стосується незареєстрованого майна але такого, яким людина користується, то його насправді теж потрібно декларувати. Це вже стосується моніторингу способу життя. І ЗМІ, наприклад, можуть повідомляти про те, що нардеп не задекларував машину на якій їздить. 

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.