Слухати

Литва та Австрія сприятимуть ефективній роботі офісу Уповноваженого з прав людини

09 лютого 2017 - 22:50 185
Facebook Twitter Google+
У студії Громадського радіо голова Секретаріату Уповноваженого з прав людини Богдан Крикливенко та представниця проекту ЄС Аушра Раулічкіте

Лариса Денисенко: Як проект ЄС позначиться на роботі Уповноваженого омбудсмена?

Богдан Крикливенко: Проект розрахований на два роки і має чітку мету і очікування. Це проект, на який ми подали заявку до Європейського Союзу ще у 2014 році. Після тривалих процедур узгодження і проведення конкурсу третього лютого ми офіційно презентували проект. Його буде реалізовувати цілий консорціум з боку країн ЄС. Із країн туди входить Литва і Австрія. Окрім того із кожної країни є представництва декількох інститутів.  Від Литви буде омбудсмен та інституція, що здійснює захист персональних даних, також буде інституція, що протидіє дискримінації, інститут права і експерти, які працюють на постійній основі у сфері захисту прав людини.

Суть проекту полягає у тому, що його практичним результатом буде партнерська взаємодія двох базових інституцій: українського та литовського омбудсменів. В результаті чого має бути підвищено потенціал і спроможність Секретаріату Уповноваженого з прав людини  в попередженні та реагуванні на порушення таких прав.

Якщо говорити про матеріальні речі, то в результаті проекту мають переглянути і запропонувати проект, який буде дуже наближувати нас до стандартів і процедури, яка існує у країнах ЄС.

В Україні є закон про Уповноваженого із прав людини із 1997 року. Ми розуміємо, що є певні статті і параграфи у ньому, які потребують коригування. А наступний етапом буде налагодження нашої внутрішньої роботи в секретаріаті.

Андрій Куликов: У мене таке уявлення: кожна масштабна перебудова має приводити або до скорочення штату, або навпаки. Що із цим буде?

Богдан Крикливенко: Наразі важко говорити про структурні зміни. Думаю, що ніякого збільшення однозначно не буде. Наразі проект спрямований на оптимізацію того, що вже є.

Лариса Денисенко: Аушра, наскільки ви ознайомлені із системою законодавства України? Що потрібно змінювати у нашому законодавстві? Чи, може, питання тільки у ефективному управлінні?  

Аушра Раулічкіте: На це питання зможу відповісти через деякий час. Тому що відповідь на нього – це і є частина проекту. Ми будемо працювати у трьох напрямах: перегляд законодавчої бази, внутрішня методологія та кращі практики для секретаріату і створення системи навчання. Щодо першого – ми будемо аналізувати законодавство і потім висувати пропозиції, які будемо обговорювати із правлінням та інституціями. І вже після цього будемо розробляти проекти закону.

Наша перша група експертів уже почала працювати. І ми помітили, що омбудсмену весь час доручали різноманітні функції, які між собою не гармонували. Видно, що немає у цьому системності.

Ми також будемо працювати у трьох основних напрямах: антидискримінація, персональні дані і доступ до публічної інформації.

Андрій Куликов: А ви в Україну приїхали серйозно і на довго? Чи ви будете приїжджати час від часу?

Аушра Раулічкіте: На два роки я тут. І буду працювати разом із інститутом Уповноваженого.

Лариса Денисенко:  В Уповноваженого із прав людини в Україні не так багато інструментів, щоб впливати на ситуацію. Так, можна моніторити те, що відбувається в Україні, але Уповноважений є не суб’єктом законодавчої ініціативи. Тобто, впливати він може на законодавство тільки з допомогою конституційних звернень. Як це відбувається у Литві? Наскільки там Уповноважений впливає на систему?  

Аушра Раулічкіте: Якщо порівнювати Литву і Австрію із Україною, то між нами є різниця. В Україні дуже централізований омбудсмен, а у нас децентралізована система. У Литві є омбудсмен по правах дітей, є омбудсмен по правах рівності, а також інспектори по захисту персональних даних. Це і є перевага. Дуже спеціалізовані інституції, які мають свої спеціальні практики.  

Як у Литві суспільство прийняло проект по антидискримінації? У нас була схожа ситуація як в Україні. Суспільство важко сприймало ці проблеми. Вони могли зрозуміти дискримінацію між чоловіками і жінками, але інші форми дискримінації важко сприймалися. Але загалом можу сказати, що у нас омбудсмен у питаннях рівності став найбільш симпатичним в очах суспільства після декількох років роботи.

Лариса Денисенко: Які практики із Лити та Австрії  можна уже позичити для України? І що, можливо, не потребує змін у законодавстві, а можна використовувати за рахунок мобілізації зусиль?

Богдан Крикливенко: Ми із Аушрою часто обговорюємо українські кейси і як би це працювало у ЄС. Наприклад, наша взаємодія із Конституційним судом є дуже цікавою, бо омбудсмен у Литві навіть не має повноважень звернення до Конституційного суду, які маємо ми. Ми вчимося у колег із ЄС практичних навичок через навчання, але, можливо, є якісь речі, які вони із зацікавленістю запозичать у нас.  

Аушра Раулічкіте: Проект має конкретний план роботи. Ми починаємо із аналізу ситуації, потім робимо пропозиції, які обговорюються, потім тренінги і уже конкретні пропозиції.  І на кожен із цих етапів буде приїздити група із Литви та Австрії.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.