Слухати

«У суспільстві розкол, але поляки зуміють знайти вихід», — Маркіян Желяк

10 січня 2016 - 12:27 131
Facebook Twitter Google+
У Варшаві масові протести проти нового закону щодо суспільних медіа, який дає уряду суттєві важелі впливу на ЗМІ. Про ситуацію розповів Маркіян Желяк, керівник фонду Міжнародної солідарності у Києві

zhelyak_markian_0_0_0.jpg

Маркіян Желяк /
Маркіян Желяк

Андрій Сайчук: Багато поляків сьогодні вийшли з демонстраціями. Чи можуть демонстрації якось вплинути на рішення? Я знаю що президент Анджей Дуда все-таки підписав цей скандальний законопроект. І чи справді він настільки звужує свободу слова, як казали сьогодні деякі з демонстрантів?

Маркіян Желяк: У близько 20 містах Польщі відбулися демонстрації. Головним організатором цих демонстрацій є Комітет оборони демократії. Він був створений у всій Польщі після того, як «Право та Справедливість» одержала перемогу. Це почалося ще влітку, коли президентом був вибраний пан Анджей Дуда, який стартував як представник цієї партії. Пізніше у виборах наприкінці жовтня «Право та Справедливість» одержало більшість мандатів у сеймі та у сенаті, сформувало уряд на чолі з Беатою Шидло. Натомість лідером партії є Ярослав Качинський, якого в Польщі вважають найпотужнішим політиком, брат покійного президента Лєха Качинського.

Перші контраверсійні ухвали нового парламенту були навколо призначень конституційного трибуналу. Парламент попереднього скликання в останніх тижнях своєї роботи призначив п’яти суддів конституційного трибуналу. Пан президент Анджей Дуда не підписав їхніх номінацій, що не дало їм можливостей вступити у виконання своїх функцій. Пізніше новообраний парламент відхилив ці призначення, проголосував нові закони, на основі яких вибрав 5 інших суддів Конституційного трибуналу, присяги від них президент прийняв.

Натомість Конституційний трибунал підтвердив відповідність до Конституції цих законів і призначень. 12 січня мало відбутися засідання Конституційного трибуналу щодо останніх ухвал сейму, проте після зустрічі з пррезидентом голова Конституційного трибуналу скасував слухання. Конституційний трибунал — це орган, який повинен давати остаточне рішення щодо відповідності чи невідповідності до Конституції законів, які голосуються у сеймі та сенаті. І це була перша лінія конфлікту.

zavorushky_0.jpg

Протести проти закону про ЗМІ у Варшаві / «Громадське радіо»
Протести проти закону про ЗМІ у Варшаві
Facebook Paweł Kwaśniewski

Для Польщі такі регулярні демонстрації, як і інтенсивність конфлікту в парламенті є нетиповими. Зараз ми маємо чергову ситуацію — зміни закону про ЗМІ. У п’ятницю вже були призначені і новий голова правління Державного телебачення, і нова голова правління Державного радіо. Також позміняли редакторів ведучих каналів телебачення і радіо.

Андрій Сайчук: Для нас завжди Польща була прикладом перетворень, взірцем свободи слова, стандартів телебачення і суспільного мовлення. І зараз ми спостерігаємо за цим усім з певним подивом. Що насправді відбувається?

Маркіян Желяк: Закінчується великий цикл з 1989 року. Теперішні партії політичного істеблішменту Польщі вийшли з руху «Солідарність».  Існувало порозуміння, домовленість, в тому числі з посткомуністичними силами, заради розвитку Польщі. Тепер праве крило «Солідарності» — теперішній «ПіС» — хочуть реваншу, завершення процесу люстрації, повернення до традиційних «польських цінностей, пов’язаних з Церквою. Тобто це є конфлікт не тільки політичний, це є конфлікт світогляду, це є конфлікт щодо питання місця Польщі в світі і на Заході.

Анастасія Багаліка: Наскільки однозначно ці події сприймаються поляками? Чи існує розкол суспільства у цьому питанні?

Так, дуже велика розділеність суспільства у цьому питанні, так само як і в питанні Конституційного трибуналу, і в питанні змін до закону про цивільну державну службу. Одна частина суспільства виходить на мітинги і дуже жорстоко критикує ці зміни, призначення. Так само є певна група інтелектуалістів, громадянських діячів і так далі. І маємо другу частину суспільства, яка абсолютно ці зміни підтримує і вважає, що це справді є необхідна ціна для побудови Четвертої Речі Посполитої.

Анастасія Багаліка: Європейські цінності — це також питання для польського суспільства?

«Право та справедливість» — це партія, яка позиціонує себе як консервативна. З іншого боку, ми маємо Дональда Туска, який займає одну з очільних позицій в Європейському Союзі. Тобто не можна говорити, що ані одна, ані друга сторона є представником усіх поляків, і тільки така чорно-біла картинка, що тільки такі цінності є. Зараз дискусія між цими сторонами відбувається дуже гостра.

Анастасія Багаліка: Яке вирішення цієї ситуації є можливим?

Я думаю, не треба спішити. Нехай суспільство приймає рішення щодо своїх виборів. Я думаю, поляки є достатньо зрілим суспільством з довгою політичною традицією, яке зуміє зробити для себе конструктивні висновки з цієї ситуації.

Ще варто додати, що ця внутрішня польська ситуація в принципі не повинна якимось  чином значно змінювати зовнішньої політики Польщі щодо України, тобто тут Польща буде залишатися дуже сильним партнером України і підтримувати українські реформи, українську боротьбу за інтегрованість і незалежність.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.