У суспільстві є схвалення щодо участі українських жінок у політиці, — Комарова

13 липня 2016 - 07:40 114
Facebook Twitter Google+
Політологиня Юлія Комарова каже, що жінок найбільше стримують від участі в політиці стереотипи та невіра в себе

У проекті «Повага» говоримо про рівні права та можливості жінок у політиці.

Соціологічна група «Рейтинг» опублікувала свіжі дані про рівень підтримки українськими громадянами політиків. Його очолює жінка. Її ім’я  — Надія Савченко, депутатка від фракції «Батьківщина». Позитивно до неї ставляться 45% опитуваних, тоді як на другому місці перебуває Андрій Садовий, якого підтримують 33%.

Про це говоримо з одним із авторів даного рейтингу, керівником Соціологічної групи «Рейтинг» Олексієм Антиповичем.

Наталя Соколенко: Пане Олексію, що ви думаєте про те, що саме жінка опинилася на чолі рейтингу політиків, які мають підтримку громадян України?

Олексій Антипович: Українці вже почали помічати гендерну рівність й відзначати, голосувати за жінок, вітають їх присутність в українській політиці. Але разом із тим хочу й розчарувати. Надія Савченко очолила рейтинг довіри політиків в Україні не завдяки тому, що вона жінка, а через те, що була українською бранкою, яка перебувала в полоні. Власне, медійна складова зробила з неї великого Героя України і коли її звільнили, вона очолила цей рейтинг.

Насправді, Надія Савченко не політик. Вона є моральним авторитетом, має довіру серед українців. До політичного істеблішменту Надія Савченко зможе бути зарахована тільки через певний період присутності в цій політиці. А вже далі українці дивитимуться на її заяви, кроки і на неї як на політика. Поки що її сприймають як військову льотчицю, яка перебувала в полоні.

До політичного істеблішменту Надія Савченко зможе бути зарахована тільки через певний період присутності в цій політиці

В нас були періоди, коли рейтинги довіри до політиків очолювала Юлія Тимошенко. Окрім неї, жінок-політиків, які б очолювали цей рейтинг я не пригадую. В основному українські політики — чоловіки. Але все частіше українці хотіли б, щоб жінки були при владі, на високих посадах. Проте все ж жінку вважають берегинею сімейного вогнища, берегинею тилів, а на таку війну як політика відряджають чоловіків.

Ірина Соломко: Наскільки гендерне питання важливе при  голосуванні?

Олексій  Антипович: Коли в українця є вибір голосувати за жінку чи чоловіка, він голосуватиме все одно за того, хто йому більше подобається. Виграє той, кого більше знають, кому більше довіряють.

Тому чим більше жінки йтимуть в політику, тим більше за них будуть голосувати. Це процес взаємопов’язаний. Не можна говорити, що в українця зростають настрої щодо підтримки жінок. Тобто треба про це говорити, але якщо жінок немає у електоральному виборі, у переліку кандидатів — зрозуміло, що обиратимуть серед тих, хто присутній у переліку. Якщо там у більшості чоловіки — значить обиратимуть серед чоловіків. Жінкам потрібно йти в політику, щоб розбавляти цей «чоловічий конгломерат».

Наталя Соколенко: А для вас особисто на виборчій дільниці важливо, жінкою є кандидатка чи кандидат є чоловіком?

Чим більше жінки йтимуть в політику, тим більше за них будуть голосувати

Олексій Антипович: Чесно, абсолютно не важливо. Не можу сказати, що я обираю за гендерним підходом — нічого подібного. І більшості українців байдуже, чи чоловік це, чи жінка — тільки б це була людина, якій можна довіряти, за яку можна проголосувати і не буде соромно.

Жінки в рази менше йдуть в політику і демонструють певні м’які риси, чесність. Виборці можуть бути до них більш прихильними. Інша справа, що дуже мало жінок йдуть в політику. До прикладу, на місцевих виборах політичні партії були змушені шукати жінку-кандидатку у свій список. Це свідчить про те, що жінки не хочуть йти в політику.

З політологинею Юлією Комаровою продвожуємо спілкуватися на цю тему.

Наталя Соколенко: Пані Юліє, ви чули розмову. Що вас вразило, що хотіли б додати чи прокоментувати?

Юлія Комарова: З почутого хочеться погодитись із тим, що дійсно українці обирають політиків за функціональним критерієм —  не так важливо, жінка це чи чоловік. Вони аналізують програмну позицію кандидата чи кандидатки.

На жаль, Олексій зауважив, що для більшості українців при виборі не функціональний критерій є домінуючим, а критерій особистої симпатії і довіри. Через це часто страждає якість українського політикуму. Поки що дуже легко людині, яка не відповідає високим вимогам до професії народного представника, політика, отримати мандат, користуючись однією лише симпатією до себе.

3ffdaf23-2328-41a0-876e-5488f5a80 345.jpg

Юлія Комарова // «Громадське радіо»
Юлія Комарова
«Громадське радіо»

Тим не менше, це все елементи зростання громадянської культури, це наш політико-культурний досвід. Наші компетенції зростатимуть. Я маю сказати, що український виборець — дуже спокушений виборець. Він багато чого бачив і те, що він дозволяє собі такий дитячий привілей як прийти і все одно проголосувати за щось фейкове, фріківське — це ігри росту. З мірою зрілості нашого громадянського суспільства це минатиме.

Я не погоджуюся з Олексієм у тому, що, за його оцінкою, Надія Савченко ще не є політиком і частиною політичного істеблішменту. Коли людина говорить від імені спільноти як цілісності про якісь речі, що є загальнолюдськими, апелює до цінностей — то можна сказати, що кар’єра Надії Савченко почалася ще в російському ув’язненні.

Політична кар’єра Надії Савченко почалася ще в російському ув’язненні

Її моральний авторитет є беззаперечним, але водночас вона є і політиком, якого вже аналізують за критеріями компетентності, ефективності. Ми пам’ятаємо перші дні Надії в парламенті, де її фотографували з усіх ракурсів. Високі очікування не позбавленні раціональності та сенсу і стосовно дрес-коду, і певних поведінкових манер. Це вже ті критерії, які українці висувають саме до політика. Це не просто моральний авторитет, якому можна було б пробачити певні огріхи.

Дуже прискіпливо аналізується кожне слово Надії, до неї постійно прикута увага. Не всі оцінки, в тому числі й експертні, є позитивними. З уст Надії останнім часом пролунало багато заяв, які свідчать, що вона ще не є досвідченим політиком. Але знову ж таки вона зростатиме.

Я неодноразово говорила і це викликало неоднозначну реакцію користувачів Інтернету про те, що українці хотіли б бачити президентом таку людину, як Надія Савченко. Мається на увазі, не власне особистість Надії, а саме того лідера, який демонструє найвищий рівень вольових і аскетичних якостей на своїй високій посаді. І от ідеалом цього я б назвала великого друга України — пані Далію Грібаускайте.

Наталя Соколенко: Що маєте на увазі під аскетизмом?

Юлія Комарова: Відчуття розумної помірності стосовно тих азіатських моментів розкошів, які, на жаль, не в кращу сторону відрізняють наших політиків від європейського політбомонду, частиною якого вони так істерично хочуть стати. Українці хочуть мати більш помірну, шляхетну людину.

Ірина Соломко: Гендерна складова все ж впливає на оцінку Надії Савченко як політикині?

Юлія Комарова: Так, на жаль, було багато коментарів стосовно того, що ми не сприймаємо як жінок тих жінок, які палять, які позбулися взуття чи сидять, підігнувши ногу. Мені здається, що політик йде в публічний простір не для того, щоб сприйматися як жінка чи як чоловік. Це народний обранець, функціональна одиниця, тож слідкуймо за коефіцієнтом її корисної дії у парламентській діяльності.

Політик йде в публічний простір не для того, щоб сприйматися як жінка чи як чоловік

Все-таки Надія дуже резонно постійно наголошує на тому, що не позиціонує себе як жінка, яка хоче подобатися. Вона постійно намагається привернути увагу до своїх якостей виконавської парламентської дисципліни і на тому, що вона активно працює.

В завтрашньому дні ми хочемо бачити політиків, які відповідають критеріям профпридатності, а не театрально-медійності та апеляції до симпатії виборців.

Наталя Соколенко: Як, на ваш погляд, вплине на суспільні настрої те, що Надія так увірвалася в політику. Можливо, це надихне й інших жінок?

Юлія Комарова: Безумовно, це стане генеруючим чинником, по-перше, більш молодих, свіжих, здорових сил. Так само, це позитивний приклад і для жінок. Приклад того, що жінкам потрібно і служити в армії, і не боятися брати на себе політичні представницькі місії. Насправді, українці лояльно ставляться до жінки, яка бере на себе невластиву, з точки зору архетипів, функцію, якщо вона дуже високо і достойно виконує свої обов’язки.

Ми бачимо, що жінок відрізняють ті якості, які громадянське суспільство хоче бачити в політиках. Це добросовісність, високий рівень виконавської, парламентської дисципліни, більш толерантна дипломатична манера спілкування, високий рівень конвергентної політичної комунікації.

Що стримує жінок — певні стереотипи та нерішучість. Треба пробувати свої сили тут і тепер, знаходитися в центрі софітів уваги.

Ірина Соломко: Що ви думає про законо про квотування?

Юлія Комарова: Наскільки я бачу по своїх колежанках з експертного середовища, по громадських активістках —  це все-таки рівень самонедовіри. Чомусь вважається, що не треба жінкам часто публікуватись, виступати на певних громадських заходах, привертати до себе зайву увагу, що треба приділяти більше ваги родинним питанням.

Насправді, є високий рівень схвалення жінок у політиці і квотування допомагає не стільки тому, що бути обраним, а тому, щоб саме обиратись, подаватись, не боятись. Надзвичайно позитивний законодавчий момент, який позбавляє комплексів тих політичних пані, які відчувають свій потенціал, але самі його стримують.

Це стосується і такої великої жінки як Україна. Вона могла б досягти набагато більшого на міжнародній політичній арені, займаючи більш наполегливу позицію. Але ми намагаємося завжди бути добрими сусідами, зважуємо симпатії, хочемо усім подобатись. От і маємо територіальні втрати.

Швеція

За фінансової підтримки Уряду Швеції. 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.