Слухати

Угода СОТ про держзакупівлі відкриває Україні ринок в $1,7 трлн, — Бугай

18 червня 2016 - 09:12 133
Facebook Twitter Google+
У травні цього року Україна приєдналася до Угоди СОТ про держзакупівлі. Проте існують технічні перешкоди для найкращого використання переваг цієї угоди, кажуть експерти

Про угоду говоримо із Юрієм Бугаєм, відповідальним за міжнародну співпрацю системи державних електронних закупівель Prozorro, і Тато Урджумелашвілі, експертом ЄБРР, екс-головою Агентства держзакупівель Грузії

yuriy_bugay.jpg

Юрій Бугай // «Громадське радіо»
Юрій Бугай
«Громадське радіо»

Андрій Гарасим: Розкажіть про угоду про держзакупівлі із СОТ.

Юрій Бугай: Основною ціллю цієї угоди є відкриття взаємних ринків. Для бізнесу це означає, що у нього тепер є можливість брати участь у закупівлях у країнах-підписантах угоди — ЄС, Штати, Канада, Південна Корея, Японія, Сінгапур.

Обсяг цього ринку складає близько 1,7 трлн доларів.

Андрій Гарасим: Як працюватиме ця система?

Тато Урджумелашвілі: К сожалению, с технической стороны ситуация не такая радужная, как с правовой. Клуб дополнения в экономическим выгодам — это элитный клуб, и членство в этом клубе подтверждает полное соответствие украинского законодательства лучшим международным практикам в сфере госзакупок.

Если исходить из соглашения — да, рынки открыты, но почти у всех стран, которые являются сторонами этого соглашения, есть электронные ресурсы, где можно найти объявления о тендерах. Но сама информация разбросана, ее довольно сложно найти.

К этому добавляются разные правовые режимы, которые действуют в этих странах, и для того, чтобы украинские компании успешно воспользовались этим великолепным шансом, им нужна хотя бы на первом этапе мощная техническая и правовая поддержка.

Юрій Бугай: Зазвичай країни, які вступають до цього клубу, намагаються принести щось своє. І Україна пропонує упорядкувати інформацію про закупівлі. Наша система володіє трьома унікальними речами — повною відкритістю, використанням міжнародного коду і повним відкриттям інформації про контрактування.

Дмитро Тузов: Багато корупційних схем відбувалося у сфері держзакупівель. Як вся ця система зможе допомогти побороти корупцію у цій сфері?

Юрій Бугай: Система ProZorro скерована на подолання внутрішньої корупції. Вона базується на грузинській системі. Щодо міжнародних закупівель — у цих країнах із корупцією боряться насамперед правоохоронні органи.

Ми ж, розуміючи якість роботи наших правоохоронних органів, намагаємось боротися із корупцією через відкриття інформації. І ми пропонуємо цей інструмент світові, і він ніби із нами погоджується.

Дмитро Тузов: Сьогодні було затримано Олександра Кацубу, фігуранта у справі «вишок Бойка»

Юрій Бугай: Цю ситуацію мають коментувати правоохоронні органи.

За нашими оцінками, щороку через корупцію та обмежену конкуренцію ми втрачаємо близько 20% від загального розміру закупівель — це близько 50 млрд грн.

Андрій Гарасим: У Грузії були факти, коли грузинські підприємства брали участь у тендерах в інших країнах, доступних згідно з цією угодою?

tato_urdzhumenashvili_1.jpg

Тато Урджумелашвілі // «Громадське радіо»
Тато Урджумелашвілі
«Громадське радіо»

Тато Урджумелашвілі: Грузия не является членом этого соглашения, оно пока что на стадии переговоров.

Андрій Гарасим: Коли у Грузії були запроваджені прозорі держзакупівлі і який це дало результат?

Тато Урджумелашвілі: В Грузии очень многие реформы были проведены за последнее десятилетие. Если судить по цифрам — они показывают рост числа удачных тендеров, также постоянный рост числа участников тендеров.

Андрій Гарасим: Чи варто підприємцям можна очікувати на можливість брати участь у тендерах поза Україною?

Юрій Бугай: Прикладів тих підприємств, які вже взяли участь у закупівлях у GPA країнах, дуже мало, тому що ця угода розширила можливості для постачальників. Оскільки угода вступила в силу 18 травня, таких прикладів немає.

Ми ставимо за ціль популяризувати це і показати українському бізнесу, що це реально. Більшість українських підприємців навіть не знає, що це можливо. Коли у нас будуть успішні приклади, ми зможемо це популяризувати і намагатися зрозуміти, які є перешкоди для експорту.

Андрій Гарасим: Чи є уніфікація в умовах тендерів з юридичної позиції?

Тато Урджумелашвілі: Унификация на уровне принципов и требований соглашения, конечно, есть. Но есть нормы, которые государства могут применять по своему усмотрению, и там есть большая разница.

Например, в Грузии больше всего иноземных кампаний, зарегистрированных с Украины. Это тоже показатель, что для них было просто в системе зарегистрироваться, и не надо открывать филиал в стране, чтобы участвовать в тендере.

Такой простоты вы не встретите в многих странах. В основном для участия в тендере нужно пройти много бюрократических процедур.

Дмитро Тузов: Українські компанії вже працюють на міжнародному ринку?

Юрій Бугай: Ми побачили, що таких прикладів небагато. З нашої точки зору, просто експорт — це легший спосіб виходу на міжнародний ринок, тому що не потрібна маркетингова підтримка, у більшості випадків не потрібно мати місцевого представництва, не потрібно платити за потрапляння на поличку.

Тато Урджумелашвілі: Если посмотреть процент иностранных кампаний, которые выигрывают тендера в Европе, он невысок — меньше 5%. Это указывает на то, что без технической и юридической поддержки проникнуть на этот рынок не так уже й легко.

Тем более, конкуренция там тоже есть, и кроме желания выиграть тендер, надо соответствовать довольно жестким требованиям.

Юрій Бугай: Тому ми вважаємо, що галузі із більш-менш простими товарами — базові меблі, канцелярія, туалетний папір — де ключовим критерієм є ціна, вони є пріоритетними для українського бізнесу. Особливо зважаючи на те, що у нас відбувалося з валютою, ми стали набагато конкурентніші за кордоном. Інші напрямки, які можуть бути цікаві — це, звичайно, будівельні роботи.

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.