Слухати

Україна може бути цінною для регіону як приклад позитивних трансформацій, — К. Зарембо

23 грудня 2016 - 09:08 83
Facebook Twitter Google+
Заклик до того, що ми нещасні, на нас нападають і треба нам допомагати, абсолютно виснажений. Він працював 2014 році, але зараз не спрацьовує, — каже Катерина Зарембо

21 грудня Інститут світової політики презентував фінальне дослідження у межах проекту «Аудит зовнішньої політики України». Про сильні і слабкі сторони української дипломатії розповідає заступниця голови Інституту світової політики Катерина Зарембо.

Сергій Стуканов: В аудиті було залучено думки 102 експертів і ⅔ із них — іноземні. Як ви їх шукали?

Катерина Зарембо: Це наймасштабніший проект за всю історію Інституту світової політики. Ми спирались на думки експертів із нашої бази — тих, із ким давно співпрацюємо. Також намагалися залучити ті регіони і країни, котрі зазвичай не є у фокусі української зовнішньої політики — це і Японія, і Австралія тощо. Окрема група — лідери громадської думки у світі. Наприклад, Олександр Кваснєвський відгукнувся на наше прохання.

Сергій Стуканов: Поговорімо про те, що експерти визначають як болючі точки в українській зовнішній політиці. Тут ваше дослідження показало, що наша внутрішня думка і зовнішня розбігаються.

Катерина Зарембо: Топ-3 відповіді щодо проблем української зовнішньої політики, на думку іноземних експертів, — це внутрішня політика (поступ позитивних трансформацій не такий швидкий), конфлікт з Росією і відсутність стратегії зовнішньої політики.

Українські експерти виносять на перше місце проблему відсутності стратегії зовнішньої політики. На другому місці вони визначають слабкий дипломатичний корпус. І аж на третьому місці — агресія проти України. Внутрішні перетворення взагалі не вважаються українськими експертами проблемою.

Сергій Стуканов: У вашому дослідженні наводяться цифри щодо фінансування МЗС. У відсотковому співвідношенні стосовно цілого бюджету воно складає 0,12% — більше, ніж у Польщі. Але в абсолютному вимірі ми Польщі поступаємось, адже її бюджет на порядок більший.

Катерина Зарембо: Дійсно, якщо дивитись на абсолютні цифри і відсотки — картина різна. У відсотках Україна виділяє більше, ніж Польща, і на тому самому рівні, що й Німеччина. Але в реальних цифрах це абсолютно різні суми.

Фінансова складова — це проблема, але це не все. Так. посольство України в Німеччині в політичному відділі нараховує 2 людей, котрі мають співпрацювати з усіма партіями, усіма землями. Це місія неможлива, якщо задуматися. А от у німецькому МЗС відділ, котрий займається тільки Україною, нараховує 10 осіб.

o-00 110 149-a-00 002 159.jpg

Проект «Аудит зовнішньої політики України» // http://iwp.org.ua/ukr/public/2159.html
Проект «Аудит зовнішньої політики України»
http://iwp.org.ua/ukr/public/2159.html

Сергій Стуканов: Отже, потрібно збільшувати цю кількість. А як щодо якості, фаховості — чи є зараз люди, котрі могли б виконувати цю роботу на високому професійному рівні?

Катерина Зарембо: Якість — це також проблема. Дуже багато залежить від індивідуальної мотивації дипломата. Коли ми говоримо про перелік формальних вимог, то в цьому дипломатичний корпус складений стандартно і згідно із законодавством. Однак що має робити посол — залежить від самого дипломата. Не завжди є циркуляри, вказівки стосовно того, як треба діяти.

Сергій Стуканов: Яке уявлення стосовно України домінує? Вона жертва чи активний гравець і контриб’ютор?

Катерина Зарембо: Опитування дуже чітко показало, наскільки виснаженою є ідея щодо України як форпосту оборони Європи. Насправді, Україна взагалі не є у фокусі думок багатьох держав. Заклик до того, що ми нещасні, на нас нападають і треба нам допомагати — абсолютно виснажений. Він працював  2014 році, але зараз не спрацьовує.

Ти цікавий тоді, коли можеш щось запропонувати. З одного боку, багато експертів вказували на роль України у трансформації Східної Європи. Тобто демократичні перетворення — це дуже велика відповідальність України в регіоні. З іншого боку, можемо говорити про цінний військовий досвід, котрий Україна набула в реальних бойових діях. Потрібно пропонувати його НАТО, в якихось регіональних безпекових союзах, але не як якусь жертовність, а як здобуток. 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.