Слухати

Україна у топ-5 країн-годувальниць всього світу, — заступниця міністра АПК Трофімцева

11 травня 2017 - 08:07 263
Facebook Twitter Google+
Сьогодні Україна проводитиме перемовини щодо збільшення квот на ринку ЄС для своїх виробників. Зокрема, щодо такої продукції: меду, кукурудзи, ячменю, вівса, борошна і виноградного соку

Гість студії – заступниця міністра аграрної політики Ольга Трофімцева

Наталя Соколенко: На сайті Міністерства аграрної політики з’явилася новина, що ЄС може надати більше квот для виходу українських товарів на європейський ринок. Але не йдеться про те, які саме це квоти. Про що будуть говорити завтра на перемовинах?

Ольга Трофімцева: Про це говорять із вересня 2016 року. Ще тоді представники ЄС запропонували пропозиції із 8 продуктів – про це просили українські аграрії. Ми спілкувались із нашими профільними асоціаціями: від цукру – до тваринницької продукції. Вони пропонували свої пропозиції щодо можливостей продажу на ринку ЄС, ми це сфокусовано обробляли і відправляли наші пропозиції до Міністерства економічного розвитку та торгівлі, який веде основні перемовини. 

Дмитро Тузов: Мені доводилось чути від українських аграріїв, що квоти доволі незначні і вони вичерпуються досить швидко. Зокрема, я чув про це від виробників курятини.

Ольга Трофімцева: Це дійсно стосується певних позицій, зважаючи на той обсяг продукції, який ми експортуємо до Європи. Мед, соки, цукор, м’ясо птиці – квоти на ці продукти вибрані у перші місяці цього року.

Але хочу наголосити на іншому аспекті. Незважаючи на те, що квоти не великі, наприклад, 5 тисяч тон на мед, то ми все рівно експортуємо більше меду. Це означає, що квота не є вирішальною для українського експортера. Це свідчить про те, що ми залишаємось конкурентоспроможними, інакше ми б його не везли поза квотою. Просто збільшується ставка імпортного мита, яке сплачують експортери.

Сьогодні мова йде про черговий етап цієї новини щодо збільшення квот. Зокрема про те, що Комітет із міжнародної торгівлі Європейського парламенту проголосував наприкінці тижня за розширення автономних преференцій для України. У тому числі, по аграрних продуктах. Єдине, що Єврокомісія відхилила дві позиції із восьми. Це, на жаль, оброблені томати і пшениця. На пшеницю було запропоновано розширення на 100 тисяч тон, а на оброблені томати – всього 5 тисяч тон.   

Якщо дивитись на структуру двосторонньої торгівлі між Україною і ЄС за результатами 2016 року, то в Євросоюз ми експортували більш ніж на 4 мільярди доларів  аграрної продукції, а імпортували менше ніж на 2 мільярди. З іншого боку, із ЄС ми імпортуємо більше високотехнологічних речей, які коштують більше і приносять європейським виробникам більше грошей.

Окрім того, Євросоюз зайняв друге місце серед імпортерів нашої аграрної продукції.

Наталя Соколенко: А хто зайняв друге місце?

Ольга Трофімцева: Країни Азії. Там є два сильні гравця: Індія і Китай. Коли ми говоримо про аграрну політику із Європейським Союзом, то Міністерство АПК притримуємося політики диверсифікації. Я думаю, що ми не можемо повторити помилку, як було із торгівлею з Росією, коли велика частина нашого експорту йшла в цю країну. І коли цей ринок закрився – аграрії понесли великих збитків.

Дмитро Тузов: Ви сказали, що є квоти на продукцію із доданою вартістю. У нас є проблема, що наші експортери, як правило, продають сировину. Наприклад, Україна експортує багато збіжжя. А вже десь у Італії роблять із нього, наприклад, макаронні вироби. Це політика захисту, яку проводить Європейський Союз. Але нам цікаво, щоб експортувалась продукція переробки.

Ольга Трофімцева: Мінагрополітики зараз дійсно працює над стратегією диверсифікації. При цьому йдеться мова не тільки про географічну диверсифікацію нашого експорту, але і товарну. Незважаючи, на те, що Україна є одним із найбільших експортерів, ми маємо розвивати переробку.

Нам потрібно створювати в державі такі умови для виробників, щоб їм було вигідно робити переробку. Але це має бути комплекс заходів. Не означає, що ми маємо якимось чином тільки щось закривати, чи обмежувати. У сьогоднішньому світі це так не спрацює. Тому що торговельні потоки будь-якої продукції стали глобальними.

Наталя Соколенко: Ви згадали про одну квоту, на яку будуть прийняті розширення – це мед. На які ще товари?

Ольга Трофімцева: Це іде мова про розширення квот щодо кукурудзи на 650 тисяч тон, також це стосується ячменю – на 350 тисяч тон, те ж стосується вівса, ще є невелике розширення квоти на виноградний сік – 500 тон і розширення квоти щодо борошна.

Дмитро Тузов: Із застосуванням світових технологій, чи не втрачаємо ми свої переваги? У мене були знайомі, які ще кілька років тому продукти харчування возили з собою із України в країни Євросоюзу, пояснюючи тим, що у нас натуральне.

Ольга Трофімцева: Це тема органічного сільського господарства. Ні, ми не втрачаємо. І тут знову можна говорити про диверсифікацію. Ідуть дві тенденції в світі продовольства. Перша тенденція: до 2030 року нам потрібно буде нагодувати певну кількість мільярдів людей. Об’єктивно Україна є однією із країн, яка буде годувати ці мільярди людей поряд із США та Бразилією. Таких країн всього десь п’ять у світі.

Друга тенденція: на розвинутих ринках із високими доходами йде мова про здорове харчування, яке включає органічну сільськогосподарську продукцію. Ця продукція коштує на 40% дорожче на ринку. І в України є природні переваги її виробляти. 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.