Слухати

Україна в рейтингу сприйняття корупції: бізнес відзначає діяльність СБУ як один із ризиків

23 лютого 2018 - 08:47
Facebook Twitter Google+
Україна посіла 130 місце у рейтингу «Індекс сприйняття корупції» від Transparency International. Цьогоріч країна отримала 30 балів (0 балів – найгірший можливий показник, 100 – найкращий)
Україна в рейтингу сприйняття корупції: бізнес відзначає діяльність СБУ як один із ризиків / Програми на Громадському радіо

Цей показник на бал кращий, аніж минулого року. Ми вперше з 2010 року обігнали Росію.

«Але є і «ложка дьогтю» в таких, здавалось б, достатньо хороших показниках – для того, щоб наблизитися до країн ЄС за рівнем подолання корупції,  нам потрібно набирати не менше трьох балів на рік, один бал – це мало», — говорить Ярослав Юрчишин, виконавчий директор Transparency International Україна.

 

Лариса Денисенко: Чому рейтинг так називається і який рік поспіль Україна входить у цей перелік?

Ярослав Юрчишин: Чому сприйняття корупції? Дуже важко виміряти саму корупцію, щоб не зайти у відносні величини, тобто за кількістю людей, притягнених до відповідальності. Це залежить від ефективності правоохоронних органів, від величини країни. Якщо ж за кількістю повернутих коштів, то мільйон доларів у США, в Україні та в Арубі буде різним мільйоном.

Тому на початку 90-х була ідея щодо того, як можна порахувати корупцію: зрозуміли, що корупція найбільш впливова своїм відображенням. Тобто тим, наскільки бізнес, експерти, державні чиновники інших країн, особливо розвинутих, сприймають ту чи іншу країну корумпованою і наскільки через це готові з нею мати справи.

Таким чином було сформовано перший «Індекс сприйняття корупції», який було запущено в 1995 році. Україна приєдналася в 1997 році.

Він складається з понад 12 показників. Це показники стану юрисдикції, верховенства права в різних країнах. Це оцінювання Freedom House нації в перехідному періоді: наскільки громадяни впливають на владу, беруть участь у прийнятті політичних рішень, наскільки відкритою є політична система. Це дослідження аналітичного центру журналу The Economist: наскільки бізнес може працювати з державою без залучення якихось корупційних схем.

Ірина Славінська: Всі ці характеристики скоріше якісні, ніж кількісні? Йдеться про своєрідні оціночні судження пулу експертів?

Ярослав Юрчишин: Насправді так. Це оцінка тих, хто цим користується або дуже глибоко досліджує. Але всі ці показники намагаються переводити в цифру, при тому в цифру не абсолютну, а усереднену.

Кожен із цих рейтингів має свою шкалу від нуля до ста (сто — це повна перемога). Щоб потрапити у світовий рейтинг сприйняття корупції, країна має пройти мінімум за трьома рейтингами, і сумарний усереднений показник буде показником цієї країни.

Україна оцінювалася дев’ятьма інституціями. В результаті найбільше досягнення ми маємо в сфері взаємостосунків держави і бізнесу, як це не дивно. А Світовий економічний форум у Давосі та опитування понад 19 000 власників бізнесу показали, що вперше за тривалий час корупція в Україні опустилася з першого рівня проблем, із якими стикається бізнес, на друге. Перше цього року зайняла інфляція. Також було зафіксовано зменшення кількості хабарів, які змушений давати бізнес.

Позитивно було відзначено те, що в контексті взаємостосунків держави і бізнесу можна електронно отримати довідки, певні дозволи, а негативно – те, що немає доступу до верховенства права. І надалі бізнес (це підтвердили громадяни, експерти) сумнівається в можливості відстояти законні права в українському суді.

Зросло критичне ставлення до правоохоронної системи, але не до всієї. Позитивно оцінюється антикорупційна складова — антикорупційні інституції дали позитивний внесок у позиції України. А ось правоохоронна система загалом погіршує ситуацію. Особливо небезпечним стало те, що і Службу безпеки бізнес зараз згадує як ризик. Навіть в останньому опитуванні Американської торгівельної палати в Україні зазначено, що понад 19% бізнесменів стикалися з проблемами через Службу безпеки.

Лариса Денисенко: Це пояснюється зокрема й збройним конфліктом?

Ярослав Юрчишин: Насправді це пояснюється тим, що правоохоронні органи здійснюють непритаманну їм в розвинутих країнах функцію розслідування економічних злочинів. Для цього переважно виводяться більше аналітичні, ніж правоохоронні структури. Ще два роки тому влада пообіцяла суспільству (і ми як країна пообіцяли на міжнародній арені) створити більш аналітичну службу фінансових розслідувань. На жаль, поки віз і нині там. Кабмін пропонував свій варіант закону, але він не пройшов через Національну раду реформ при президентові України, якщо я не помиляюсь.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі. 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.