Слухати

Україна-ЄС та Туреччина-ЄС - дві різні історії, - Ігор Семиволос

28 листопада 2016 - 07:30 168
Facebook Twitter Google+
Обговорюємо рішення ЄС за призупинення переговорів щодо вступу Туреччини в ЄС. Та внутрішню і зовнішню політику країни.

У студії Громадського радіо директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос. За його словами, Європарламент пояснює своє рішення тими процесами, що зараз відбуваються у Туреччині. Зокрема, розправи із опонентами після невдалого військового перевороту. На думку Ігоря Семиволоса такі масштабні репресії, арешти великої кількості журналістів та утиски свободи слова стали причиною рішення Європарламенту щодо призупинення переговорів. 

Любомир Ференс: Все те, що відбувається, можна сказати, що любов між ЄС і Туреччиною закінчується? У Ердогана здали нерви, так? Бо уже близько 20 років Туреччина намагається увійти у Євопейський Союз.

Ігор Семиволос: Думаю, що для Туреччини, якщо простежити трансформацію поглядів Ердогана і його політики, то можна зауважити, що на початковому етапі саме євроінтеграція слугувала таким чітким і зрозумілим вказівником. Бо Туреччина виконувала всі правила, які їй пропонував Європейський Союз. Можна довго дискутувати для чого це робив Ердоган. Багато дослідників вважає, що це було для того, щоб боротися із армією, яка на той момент була найсильнішим інститутом. А імплементація європейських практик дозволила швидко подолати наслідки режиму Кемаля Ататюрка.

Разом із тим, Турчечина змогла зробити дуже потужний крок уперед, застосовуючи європейські практики. І десь в середині нульових років відбувається поступово відхід Ердогана від цієї політики. Власне, тоді починається охолодження відносин між Європейським Союзом і Ердоганом. У свою чергу, Ердоган починає доволі активно тиснути на ЄС, вимагаючи пришвидшити процес вступу. А союз, натомість, пригальмовував діяльність. Можна сказати, що це політика зволікання Європейського Союзу.

Любомир Ференс: Можна сказати, що шлях Туреччини до Європейського Союзу вже закритий?

Ігор Семиволос: На сьогоднішній момент це буде зробити складно. Бо одним із важливих моментів європейської інтеграції була свобода слова, звільнення усіх журналістів, які зараз перебувають у тюрмах. Це робить цей процес неможливим.

Лариса Денисенко: Яка може бути внутрішня і зовнішня політика Туреччини за таких умов?

Ігор Семиволос: Сьогодні Туреччина опинилася у вирі дуже складних процесів на Близькому Сході. Якщо згадати колишнього президента Туреччини Кемаля Ататюрка, ключова ідея його держави була європеїзація. А це значить, як мінімум, що ми закриваємо для себе Близький Схід, говорив він. І поступово вони мали ставати частиною європейської культури.

Очевидно, що при тій політиці, яку проводить Ердоган, і, враховуючи те, що він хоче посилити свою владу через Конституцію, євроінтеграція неможлива.

Ідея його держава була європеїзація. А теперішній уряд трохи по-іншому подивися на Близький Схід. Я думаю, що вони вирішили, що Близький Схід може бути таким ресурсом, з допомогою якого Туреччина могла би боротися із Європейським Союзом. І залучення Туреччини на Близький Схід, яке поступово ставало усе більшим, призвело до того, що ця країна зараз є повноцінним учасником війни у Сирії, з якої вийти чим далі, тим складніше. Зрозуміло, що ці процеси призвели до дуже складних відносин із курдами. Війна із ними без упину триває уже декілька років, і не має перспективи припинення. Тому, Туреччина опинилася у доволі складній ситуації.

Лариса Денисенко: Останній час президенти Росії і Туреччини знаходять спільну мову. Чи може Путін разом із президентом Туреччини започаткувати політичні територіальні інтриги стосовно України?

Ігор Семиволос: Значною мірою, це покращення відносин було пов’язано із лобістськими структурами у самій РФ, які працюють у Туреччині, і були зацікавлені у покращенні цих відносин. Але я не можу сказати, що вони на 90% влаштовують обидві країни. Насправді це не так. Позиція Ердогана дуже мінлива. Вона залежить від емоційного настрою. Він дуже емоційний політик, і відповідно до цього часто приймає рішення.

Любомир Ференс: Туреччина, маючи не дуже стабільні відносини і з Росією, і з Європейським Союзом, може залишитися сама на політичні карті?

Ігор Семиволос: Це складне питання, бо ми бачимо дуже різні заяви збоку Туреччини. Це свідчить про серйозну невпевненість. Враховуючи внутрішні проблеми, які накопичуються і не вирішуються, тобто, економічна криза, війна на кордонах, то для Туреччини перспектива опинитися сам на сам дуже небезпечна. Звісно, вони будуть шукати партнерів.

Любомир Ференс: Чи варто Україні взяти до уваги історію відносин Туреччини і Європейського Союзу, і очікувати, на найгірше, що може бути. Тобто, що ми можемо не отримати безвіз? 

Ігор Семиволос: Я думаю, що це дві різні історії. По-перше, Україна виконала усі взяті на себе зобов’язання, про що однозначно говорять європейці. По-друге, ми знаємо, що причина відтермінування у значній мірі пов’язана із внутрішніми процедурами. Триває  боротьба між комісією і парламентом щодо того, хто буде приймати це рішення. Думаю, що для нас важливо у цих турецько-європейських стосунках зрозуміти, яким чином ми можемо запозичити із Європи максимально процедури та інвестиції, щоб стати якщо не 17-ю, то  20-ю країною економіки світу. 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.