Слухати

Українці не повинні боятись створювати критичні матеріали про себе: самокритика — ознака сили

Говоримо з учасниками форуму «Global Ukrainians» стосовно того, що потрібно робити для розвитку України та інтеграції її в спільноту розвинених країн світу

Світова економіка змінюється. В Китаї, наприклад, зростає рівень оплати робітників, а виробництво поступово переміщується в інші країни регіону: такі, як Бангладеш, або В’єтнам. Або й взагалі — повертається в Європу чи США — розповідають учасники форуму. Для Японії Україна ще маловідома країна. Нам потрібно посилити інформаційну присутність і проводити реформи. Коли у світі побачать нашу волю змінити Україну, буде й консолідована допомога і програми розвитку — на кшталт відомого Плану Маршалла для повоєнної Європи. В Німеччині існує інтерес до України. Німці приходять на покази українських фільмів, після яких організатори влаштовують інтелектуальні дискусії. Молоді українці, які навчались за кордоном, тяжіють до повернення додому, щоб застосувати набутий досвід. Є й багато таких, хто вже став частиною мультикультурного суспільства, працює в різних країнах, подорожує світом, знає мови. Але тримає зв»язок з Україною і час від часу приїздить на Батьківщину. 

Представники форуму «Global Ukrainians» зібралися в Києві, щоб зрозуміти, якими можуть бути нові шляхи культурної дипломатії і як можна представляти Україну за кордоном, окрім маршу вишиванок.

«В Берліні щовечора відбувається три тисячі різних подій, і я горда, що кіноклуб завжди переповнений», — розповідає історик, організаторка Українського кіноклубу в Берліні Олександра Бінерт. За її словами, інтерес до України в Німеччині є, але українцям не треба боятися представляти самокритичний модерний український продукт.

На форумі обговорили представлення українського бізнесу за кордоном та розвиток бізнес-клубів у столицях Азії. За словами Олексія Москаленка, який з 19 років мешкає в Китаї, українців та китайців об’єднує тоталітарне минуле. В Китаї, як і в Україні, домінує пострадянська модель відносин між державою і людиною. Активіст спільноти українців в Японії «Краяни» і організатор маршів у вишиванках в Токіо Павло Котенко вважає, що японці багато інвестують в Україну, але наша віддача в Японії перебуває на початкових етапах.

Українці повертаються з-за кордону в Україну, тому що бачать тут більше можливостей реалізувати освіту та вміння, набуті в інших країнах: «В азійському суспільстві є стеля, вище якої не можеш рухатися. А Україна — це плацдарм для змін, де не вистачає міжнародного досвіду. І ми б з радістю хотіли допомогти», — говорить Павло Котенко.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.