Слухати

Українська економіка ще не досягла дна, але сповільнила падіння – Павло Шеремета

25 серпня 2015 - 09:31 2782
Facebook Twitter Google+
Падіння на фондових ринках Китаю і Америки разом з падінням російського рубля і цін на нафту вплинуть на нас не так сильно, як, домовленість з кредиторами, якої можуть досягти найближчими днями

Анастасія Багаліка: Що було спершу: падіння фондових ринків Китаю чи падіння цін на нафту?

Павло Шеремета: Сьогодні напружений день на фондових ринках. Хвиля пішла ще з п’ятниці і продовжилась сьогодні. Відбуваються нормальні ринкові тенденції. І китайські, і американські ринки йшли певний час занадто вгору, тому зараз вони мають процес корекції. Тут же падає ціна на нафту, відбувається девальвація різних валют. Все це впливає і на Україну також. Впливає негативно, тому що Китай почав ставати великим ринком для української сировини.

Анастасія Багаліка: Україна сьогодні спостерігає за всім з відстороненою позицією. Це, напевно, пов’язано з тим, що у нас свято і наші фондові ринки сьогодні не працювали.

Павло Шеремета: По — перше, відсторонено дивились через наше свято. По — друге, все це далеко. По-третє, наші фондові ринки настільки слабкі, що не є пов’язаними з такими речами.

Анастасія Багаліка: Тобто якщо у нас зараз відбудеться якесь падіння, то воно не буде пов’язане з подіями, що відбуваються у світовій економіці?

Павло Шеремета: Воно буде пов’язане не в першу чергу. Ті процеси, які є в Україні, впливають на економіку значно більше, ніж ті, що у світі.

Анастасія Багаліка: Почала падати ціна на нафту. З чим це пов’язано?

Павло Шеремета: Це пов’язано із послабленням економіки в Китаї. Це означатиме, що попит на нафту буде слабший протягом кількох місяців, якщо не років. З іншого боку ми бачимо збільшення пропозиції, яка пов’язана з новими технологіями. Більшість економістів здивовані занадто низьким рівнем цін. Якщо закладати якісь прогнози на ціну на нафту, то, думаю, треба ставити 50-60 доларів.

Анастасія Багаліка: Російські економісти теж дали оцінку, що падіння тимчасове.

Павло Шеремета: На місці російських економістів я б думав, що це постійний фактор. Я зараз беру більш консервативний, більш негативний аналіз для України.

Анастасія Багаліка: Ціна на нафту падає не вперше такими гігантськими темпами. Наскільки російська економіка зрозуміла, що ціна на нафту падає і що треба пристосовуватися?

Павло Шеремета: З того, що я слідкую, таке враження, що вони тішать себе тим, що це тимчасовий процес і вона відкотиться наверх. Я не бачу зараз структурних реформ, необхідних російській економіці. Я більше хвилююся про те, що не дуже бачу структурні зміни в українській економіці. В цей святковий день добре подумати де ми є, де ми є у порівнянні з іншими країнами, а де могли б бути і що нам робити, щоб прискорити наш розвиток.

Анастасія Багаліка: У переддень незалежності в українських ЗМІ з’явилися матеріали про те, наскільки відкотилася українська економіка за ці 24 роки. Чи слід це оцінювати в великих пропорціях?

Павло Шеремета: Слід. Донедавна найгірший показник був у Молдови, але ми побили цей поріг також. Я не хотів би посипати голову попелом, а зібратися, струсити попіл і рухатися далі. Тому ми повертаємось до теми структурних реформ, які необхідні Україні. Мова йде про полегшення ведення бізнесу, забезпечення економічних свобод. Україна залишається найменш економічно вільною країною в регіоні. Це соромно, тому що ми одна з найбільш політично вільних країн в регіоні. Ми не можемо бути політично вільними, якщо ми є економічно залежними.

Анастасія Багаліка: Те, що відбувається з російським рублем на фоні подій у світі, може на нас відобразитись? Від цієї валюти ми економічно незалежні?

Павло Шеремета: Ми не є повністю незалежні, але ця залежність зменшується. Падіння рубля є загальносвітовою тенденцією, посиленою проблемами в Росії. Воно негативно впливатиме і на українську валюту також, але те, що відбувається всередині для гривні є важливішим.

Анастасія Багаліка:Сьогодні була заява про те, що з 1 січня Росія може ввести ембарго на українські продукти. Як це може відобразитися на стосунках між Україною та Росією?

Павло Шеремета: Я так розумію, що це вже майже прийняте рішення. Ми знаходимось у стані війни. Ми по-різному називаємо ці процеси, але щодо торгівлі ми є в стані війни. Негативний сценарій, який варто було б закладати українським підприємствам – це те, що цього ринку протягом найближчої перспективи може не бути. Це мінус. Тим не менш, нам необхідно переорієнтовуватись на інші країни. Це важко. Але плюс полягає у тому, що інші ринки зростуть набагато краще.

Андрій Сайчук:  Президент України Петро Порошенко сьогодні під час привітальної промови казав, що ми уже подолали кризу, дісталися дна і далі піде зростання. Чи не занадто оптимістичні були слова Президента?

Павло Шеремета: Поки відсоткові ставки знаходяться у нас на високому рівні, я не думаю, що ми досягли дна. Можливо, він має на увазі, що ми не будемо падати настільки сильно як падали. Перший квартал був — 17%, а перше півріччя вже – — 14%. На мій погляд, це все ще не дно.

Андрій Сайчук: Що має стати передумовою зростань?

 Павло Шеремета: Моя точку зору – забезпечення економічної свободи в країні. Ця свобода поки не забезпечена. Робити бізнес в країні все ще важко, ринки все ще монополізовані. Ставлення держави залишається віджимаюче, а не розвиваюче. Як мінімум, треба змінити ці речі. Як показує досвід Польщі та Грузії, це може дати достатньо потужний стимул для української економіки.

Андрій Сайчук: Чи вдарить російське ембарго українських товарів по самій Росії?

Павло Шеремета: Будь-яке ембарго негативно впливає на обидві сторони, тому що торгівля взаємовигідна. Росіяни сподіваються, що ембарго на продуктові товари може пожвавити російський агросектор. Але для цього також потрібен час. І у Росії трохи менші, але ті самі структурні проблеми, про які я тільки-но говорив.

Анастасія Багаліка: З одного боку Росія намагається переключитись на товари-заміщення, а з іншого боку хочуть ввести для своїх селян обмеження у поголов’ї скота і курей. На що тоді сподіватися?

Павло Шеремета: Давайте ми займемося нашим ринком і нашими регуляціями. Ми вже є одним з найбільш врегульованим ринком у Східній Європі. Давайте зосередимось на тих питаннях, які є в економіці: дерегуляція, спрощення бізнесу, забезпечення економічної свободи, вільного доступу конкуренції, які не дають українському підприємництву розквітнути.

Анастасія Багаліка: Якщо говорити про пріоритетні галузі, то їх взагалі немає?

Павло Шеремета: Вони є. Економіка складається таким чином, що хтось має відносну перевагу. Україна має перевагу – наша агрогалузь, енергетика, ІТ – галузь.

Андрій Сайчук: Не так давно з’явилася інформація, що кредитори пропонують списати 20% з вартості українських державних зобов’язань. Це прийнятні умови?

Павло Шеремета: Український уряд добивається 40%, а кредитори говорили про 5%. Ми бачимо зближення позицій. Це хороша новина. Переговори триватимуть, але по строках наближаються фінальної строчки. Це дасть нам можливість уникнути найжорсткішого сценарію дефолту і в той же час вдасться зекономити частину коштів.

Анастасія Багаліка: Коли Україна перетне критичну дату?

Павло Шеремета: Це питання тижнів, якщо не днів.

Анастасія Багаліка: Де українська продукція буде доречна?

Павло Шеремета: Я би в першу чергу дивився на 2 фактори: географічна близькість та ринки, які ростуть. Втрачаючи російський ринок, найпривабливішим може бути ринок ЄС. Але нам треба буде конкурувати з їхніми національними виробниками та з глобальними виробниками.

Андрій Сайчук: Чи є у нас ще шанс сісти у останній вагон «Золотого мільярда»? Наш потенціал остаточно втрачений?

Павло Шеремета: Все залежить від нас самих. Потенціал потрібно переводити на результат, так як це робить Польща, Естонія та ряд інших країн. Ми робимо повністю аномальні речі. Ніхто так не відживає бізнес у світі, як це робиться в Україні. Якщо ми знімемо суто українські обмеження, які є, то ми достатньо швидко можемо вискочити до того рівня, де є Білорусь та Росія. Народна мудрість вчить, що навіть поле бідняка може зробити хороший урожай, тільки несправедливість забирає його геть. Так, як ми забезпечили політичну свободу, так само необхідно забезпечити економічну свободу.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.