Слухати

Українська енергетика потребує демонополізації, — Світлана Голикова

03 березня 2016 - 07:45
FacebookTwitterGoogle+
Сьогодні «Обленерго» тримають всі свої бізнеси монопольно. Компанія має створити окремі бізнеси, і зробити так, щоб інші компанії теж прийшли на цей ринок, — Світлана Голикова

На початку першої години програми «Громадська хвиля» спілкуємося з директоркою компанії «ТрансЕнергоКонсалтинг» Світланою Голиковою, яка коментує ситуацію з підвищенням з 1 березня ціни на електроенергію для населення, законопроект про ринок електроенергетики в Україні, розповідає про загальну ситуацію на енергетичному ринку України і наголошує на необхідності демонополізації ринку та приведення його до європейських стандартів.

golikova_1 389 360 208_0.png

Світлана Голикова / Фото сайту eircenter.com
Світлана Голикова
Фото сайту eircenter.com

Андрій Гарасим: На скільки виправдане підвищення тарифів на електроенергію. І чи відповідає зараз собівартість електроенергії, яку отримає населення тій ціні, яку воно за неї платить?

Світлана Голикова: Підвищення цін на електроенергію є плановим. Ми ще будемо мати два підвищення до 2017 року. Це рішення Національної комісії з регулювання електроенергетики і комунальних послуг. Отож, кожні півроку ще буде на 25% підвищення. Насправді воно вже триває у нас два роки. Тобто це не щось раптове.

Наталя Соколенко: Які стоять причини за підвищенням цін, хто укладав подібний план. Наскільки він справедливий?

Світлана Голикова: Ми маємо багато років оптовий ринок електроенергії, де є єдиний покупець і продавець. Там немає великої конкуренції серед виробників. Багато урядів, які були раніше, сприймали електричну енергію як певний соціальний продукт.

Колись за радянських часів електроенергія коштувала для населення 4 копійки за кВт/год, а для промисловості 2 копійки. Тобто це є економічно обґрунтована різниця між ціною електроенергії, що постачається побутовому споживачу і промисловому. Бо це дорожче — довести до дрібного споживача таку електричну енергію. А для промислового споживача електрична енергія є дешевшою і у всьому світі є така практика.

За такої політики ми мали велике перехресне субсидіювання між тарифом для побутового споживача і промислового. Тобто все перекладалося на промисловість. Минулого року таке перехресне субсидіювання в енергоринку досягло 40 млрд грн.  Тому такий крок був певною мірою вимушений. Хоча я вважаю, що одразу було б доцільно розпочати реформу ринку електроенергії, щоб споживачі могли обрати собі постачальника за найнижчою ціною, щоб була конкуренція серед виробників. І навіть закон був прийнятий про новий енергетичний ринок, він вступив в дію, але ми його не спромоглися втілити в життя. Зараз я сподіваюсь буде прийнята нова редакція закону.

Андрій Гарасим: Чому спостерігається велика різниця тарифів у виробників електроенергії?

Світлана Голикова: Майже 50% електричної енергії виробляється атомними станціями. І була у нас така політика, що атомна енергія є найбільш дешевою. Хоча у світі вона за ціною така ж, як енергія на теплову генерацію, тому що атомні станції повинні закладати в тарифи витрати на вивезення відходів, їхню захорону і переробку. У нас є потужна гідроелектроенергія, яка теж є дуже дешевою, хоча спрацьовує у пікові години і має бути найдорожча.

Андрій Гарасим: Тарифи у нас встановлює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Наскільки цей орган у своїх діях є незалежним і прозорим?

Світлана Голикова: Зараз у ВР знаходиться на розгляді новий закон щодо Національної комісії з регулювання енергетики і комунальних послуг і там закладені нові принципи формування комісії. Ми сподіваємося, що цей незалежний регулятор буде оновлено і йому буде довіра більша у суспільства, ніж вона існує зараз. 

Що стосується тарифів і повноважень регулятора, то на новому ринку у регулятора мають бути повноваження щодо тарифів, обмежені тільки суб’єктами природних монополій. Тільки там, де не можна зробити конкурентне середовище — там регулятор і має працювати. Атомна генерація повинна конкурувати з тепловою тощо. Ось тоді може бути справжній ринок. У майбутньому нам не потрібні такі застарілі та величезні комплекси, які виробляють електричну енергію. Можливо, майбутнє за розподіленою генерацією, за когенерацією, коли до споживача генерація доходить ближче, як до сусіднього магазину.

Андрій Гарасим: На засіданні Кабміну був схвалений проект закону про ринок електричної енергії. Розкажіть детальніше про законопроект, адже навколо нього йшла боротьба.

Світлана Голикова: У нас був прийнятий закон про ринок електричної енергії, за яким впроваджувалася схема ринку двосторонніх договорів: коли виробник може постачати безпосередньо електричну енергію споживачеві по прямих контрактах. Частина ринку — біржа, де кожен день встановлюються ціни, а виробники, постачальники і споживачі приходять на цю так звану біржу і можуть купувати за ринковою ціною те, що вони не купили за прямими контрактами. І ще є балансуючий ринок, на якому вже технічно і фінансово визначається ціна, за якою ви купуєте чи продаєте електричну енергію.

Україна кілька років тому зробила хороший крок до європейської моделі ринку. Після того, як Україна підписала угоду про асоціацію з ЄС, ми повинні були вже виконати третій енергетичний пакет, тобто налагодити ще більш лібералізований і конкурентний ринок, який мав би задовольнити ще більше потреб споживача.

Тому нова версія закону про енергетичний ринок і з’явилася, бо був супротив.

Андрій Гарасим: Зі сторони кого?

Світлана Голикова: По-перше, закон важкий для сприйняття людьми, які не працюють в цьому секторі. По-друге, було намагання енергетичних копаній прописати закон під себе. Але найбільша проблема буде існувати серед «Обленерго», тобто серед компаній, які мають бути розділені.

Наталя Соколенко: А розділені як?

Світлана Голикова: Європейська політика єдина щодо природних монополій. Тобто передачею електричної енергії, або мережею, має займатися окрема компанія. Немає сенсу мати 4 мережі, щоб подати вам електричну енергію. Тобто мережа — це один монопольний бізнес, який має регулюватися регулятором. Інший бізнес, який є конкурентним — це збутова діяльність. Сьогодні “Обленерго” тримають обидва бізнеси монопольно. А цей закон розмежовує ці два бізнеси. Тобто компанія має створити два окремих бізнеси, і зробити так, щоб інші компанії теж прийшли на цей ринок.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.