Слухати

Українські архіви були визначальними при дослідженні Катинської трагедії, - польська архівістка

23 листопада 2016 - 07:30
FacebookTwitterGoogle+
Про результати діяльності спільної україно-польської групи, яка 20 років досліджує архіви комуністичних спецслужб

У студії Громадського радіо директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України Андрій Когут та виконувачка обов’язків директора архіву Інституту національної пам’яті Республіки Польща Мажена Крук.

Сергій Стуканов: 20 років працює ця спільна група. На чому вона акцентує увагу?

Андрій Когут: Завданням групи є видання в широкий науковий обіг раніше невідомих таємних документів комуністичних спецслужб. Це має допомогти по-новому подивитися на історію, оцінити ті сторінки, котрі, можливо, були спотворені комуністичною пропагандою, і спробувати відновити правду настільки, наскільки це можливо з точки зору історичної науки. Робота нашої групи – це те, без чого не можуть працювати історики.

unnamed.jpg

Андрій Когут // Громадське радіо
Андрій Когут
Громадське радіо

Євген Павлюковський: Якщо говорити про конкретні історичні епізоди, то йдеться про який час в історії України і Польщі?

Андрій Когут: Останні 20 років робота стосувалась 30-х та 40-х років XX століття. Фокус був на найбільш криваві та складні роки. Якщо говоримо про Радянський союз, то це роки Великого терору та Голодомору. Коли ми говоримо про Україну та Польщу – це Друга світова війна та всі нещастя і трагедії, які їй передували.

Сергій Стуканов: На початку 90-х у Польщі відкрилися архіви комуністичних спецслужб. Як відбувалося дослідження цих раніше таємних документів?

Мажена Крук: Насправді для широкого загалу архіви комуністичних спецслужб у Польщі були відкриті лише на початку 2000-х років.

Сергій Стуканов: Що вдалося за цей час напрацювати, відколи відкрили архіви?

Мажена Крук: 90-ті роки – це коли наше співробітництво у рамках робочої групи лише розпочалося. Після цього ми продовжували роботу, яка підтверджувала історичні тези і допомагала історикам краще зрозуміти ті механізми, які відбувалися у найскладніші роки нашої спільної історії. Тобто, механізми репресії і депортації.

dsc01826_0.jpg

Мажена Крук // Громадське радіо
Мажена Крук
Громадське радіо

Андрій Когут: Наша спільна робота, з однієї сторони, дала можливість підтвердити ті тези, котрі звучали як гіпотези. З іншої, допомогла відкрити нові невідомі сторінки історії. Було відомо, що у Радянському союзі були репресії, але  не відомо які саме та їх вимір і характер.

Наприклад, завдяки українським архівам стала відома інформація про польську операцію під час Великого терору. Фактично, за етнічними ознаками громадян Радянського союзу було репресовано, вивезено і знищено. Це одне із наших спільних відкриттів.

Євген Павлюковський: Велика частина архівних документів у різні роки була  цілеспрямовано знищена. Яка частина насправді дійшла до нас і наскільки вона дає зрозуміти загалом ту ситуацію, яка відбувалася протягом цих років?

Андрій Когут: Справді, після того як у Німеччині був захоплений архів у Штазі, то у Радянському союзі почали готуватися до того, що таке може відбутися у союзних республіках. І коли ми дивимося на ті документи, які збереглися, то ситуація така, що чим ближче до сьогодення, тим менше збережених документів. Це якщо ми говоримо про Україну.

Мажена Крук: Якщо  говорити про знищення документів комуністичного періоду в Польщі, зокрема, документів, які стосувалися органів безпеки, то ситуація відрізняється і від регіону, і від часового проміжку. Наприклад, є регіони, у яких 90-95% документів було знищено. Також це стосується кінця існування комуністичного режиму. Тобто, чим ближче до кінця, тим менше документів збереглося. І навпаки. Найбільше документів збереглося із 30-х років.

Якщо говорити про Другу світову війну,то, на жаль, із об’єктивних причин величезна кількість таких документів була знищена. Власне, через це для нас дуже важливе значення мають ті документи, які збереглися в Українських архівах.

Сергій Стуканов: Ми дуже добре знаємо про чорну сторінку у польській історії, пов’язану із розстрілом польської еліти у Катині. Але ми також знаємо, що чимало із розстріляних там людей були поховані в Україні. Як українські архіви допомогли встановити деталі цієї трагедії?

Мажена Крук: Зараз під Катинською трагедією розуміють не тільки безпосередні розстріли у лісі, що у Катині, але і більш широкі акції, спрямовані на знищення польської еліти, фізичну ліквідацію поляків. Якщо говорити про опрацьовані документи із архівів України, то вони надали безцінну допомогу у встановленні конкретних прізвищ тих поляків, яких було знищено. Це також має важливе значення для родин.

Сергій Стуканов: У польських архівах комуністичних спецслужб, зберігаються цікаві документи, корі є важливими для нашої історії?

Андрій Когут: Одним із томів для нашої серії була книга, присвячена акції «Вісла». Це можливість тим людям, котрі були виселені, отримати інформацію про те, як і чому це сталося. І коли ми говоримо про архіви польської сторони, то тут є та частина історії, котра зв’язана з польськими комуністичними спецслужбами та їхньої діяльності проти українців та українського підпілля.

Євген Павлюковський: Документи взаємно вивчаються, чи також відбувається і обмін українською та польськими сторонами?

Андрій Когут: Так, ми не тільки вивчаємо і видаємо документи. Ми здійснюємо обмін документами, які є важливі для історичних досліджень і в Польщі, і в Україні. Це ще один вимір нашої роботи. 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.