Слухати

Український вертеп завжди реагує на політичну ситуацію – дослідник

08 січня 2017 - 08:08 94
Facebook Twitter Google+
Вертеп зараз перестав бути сторінкою з підручника природознавства і знову стає модним різдвяним дійством

Богдан Поліщук: Український театр вийшов з народних обрядових традицій, власне вертепу, зимової містерії. До нас дійшли саме зимові містерії, а інші періоди року, на жаль, не дійшли.

Ірина Славінська: Чи були у цих містерій режисери, постановники?

Лариса Денисенко: А також сценаристи? Тексти їм хтось прописував?

Богдан Поліщук: Є загальний ритуал Навряд чи хтось пам’ятає, коли він виник. Є загальна основа. Все інше – дописувалося. В кожному селі є хтось активний, хто любить керувати процесами, весіллями наприклад.

Вертеп християнських часів лягає на язичницьку обрядовість і виходить зовсім дивна суміш. Ляльковими вертепами опікувалися студенти Києво-Могилянського колегіуму. Так вони заробляли гроші на ярмарках і тому, чим дошкульніше були написані тексти, тим більше вони привертали увагу і приносили прибутку авторам.

Лариса Денисенко: Наскільки харизматичним у вертепах є зло?

Богдан Поліщук: Зло завжди привабливий персонаж, оскільки його вибір для людини легший. В театрі злі персонажі приписані цікаво, щоб затягнути, привабити глядача. Злий персонаж не має обмежень, соромі чи правил поведінки. Він дуже розкутий. Відповідно ним набагато більше можна зробити.

Але вертеп сакральне дійство і у нашого народу немає звички жартувати з божественним. Ангели не жартують. А от з чортами жартують традиційно. Бідних чортів завжди дурять.

Ірина Славінська: Автори сучасних вертепів, наприклад тих, які ставили під час Майдану, апелювали до сучасних реалій, політикуму і мали відповідних персонажів. Наскільки це нова річ і чи традиційно українські вертепи апелювали до таких речей?

Богдан Поліщук: Вертеп тим і цікавий сьогодні, що це поєднання релігійної теми народження Ісусу з тим, що діється на нижньому поверсі. Там розказують про соціальні або політичні проблеми. Персонажі нижнього поверху: москаль, жид, чорт, лікар, козак. У вертепах дозволялося робити все – це основне правило карнавалі і європейських також. Вертеп давав можливість через ляльок, через акторство показати соціальні реалії і стосунки.

Лариса Денисенко: Що з костюмами? Наскільки вони змінилися?

Богдан Поліщук: Можемо підійти по-музейному і відтворити вертеп 19 століття. А можемо, як в селі роблять, зробити костюми з того, що є. Наприклад з сіна робимо ангела.

Можна робити вертеп, де уособлення зла – Путін, є козак – воїн АТО і добрий ангел, який всіх врятує. А можна піти проконсультуватися у музеї Гончара і зробити традиційний вертеп, як робили в давнину. Вертеп нарешті перестав бути сторінкою з підручника народознавства. Ним почали цікавитися.

Лариса Денисенко: Якою є традиційна музика для вертепу?

Богдан Поліщук: Для вертепу використовують традиційну музичну основу коляди. Зараз є багато людей, які відтворюють автентичні вертепні співи. Але багато хто змішує сучасну музику і старі слова або навпаки.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.