Слухати

Уряд України має ухвалити перехід кримськотатарської мови на латиницю

19 червня 2016 - 08:24 224
Facebook Twitter Google+
«Перехід на кирилицю здійснено під тиском зверху. Це був крок до асиміляції кримськотатарського народу», — Сінавер Кадиров

kadyrov_sinaver.jpg

Сінавер Кадиров // «Громадське радіо»
Сінавер Кадиров
«Громадське радіо»

Сінавер Кадиров — кримськотатарський громадський активіст, один із лідерів громадської організації «Азатлик», політв’язень часів СРСР, колишній член меджлісу кримськотатарського народу.

Василь Шандро: Хотілося б почати з історії кримськотатарської писемності і того, коли вона перейшла у кириличний стан.

Сінавер Кадиров: Якщо говорити про кримськотатарську писемність — вона починається дуже давно. Офіційно перші зафіксовані тюркські письмові джерела — руніка — це VII століття. Вона використовується до XIV століття включно, коли з прийняттям ісламу спостерігаємо перехід на арабіку.

З першою окупацією Криму Росією в 1783 році кримськотатарський народ втрачає свою державність, а разом з нею і право на освіту. Інтелігенція переслідується і знищується. У другій половині XIX століття дозволяється здобувати освіту тільки в початкових духовних школах. Для того, щоб отримувати подальшу освіту, потрібно було виїжджати. Звичайно ж, це коштувало грошей. І тоді утворюється благодійний фонд, який відбирає обдарованих дітей і посилає і на навчання.

В кінці XIX століття з’являється газета «Терджиман» кримськотатарською мовою арабікою. На початку XX століття починає видаватися журнал для дітей, для жінок. З лютневої революції ситуація стає дещо незрозумілою — починається хвиля визвольних рухів поневолених народів.

До 1928 року використовується арабіка. 1928-1929 рік — перехід на латиницю. Згідно з офіційною інформацією десь 1936-1937 рік — перехід на кирилицю. Остаточний перехід не здійснився через війну, а потім через депортацію в 1944-му. Тобто кирилицю якщо і почали використовувати —використовували вже в депортації.

Василь Шандро: Які причини переходу на латиницю зараз?

Сінавер Кадиров: По-перше, тоді перехід на кирилицю було здійснено під тиском згори. Це був крок до асиміляції кримськотатарського народу. За 230 років з дня втрати державності не більше 10 років кримськотатарська мова мала можливість розвиватися. Це приблизно в середині 30-х років.

Василь Шандро: Які перспективи є через латинізацію?

Сінавер Кадиров: Давайте не будемо говорити про перспективи, а про можливість привести мову у відповідність з фонетичним ладом, характерним для нашої мови. І тільки після цього можна говорити про розвиток.

Василь Шандро: Хто це має вирішити?

Сінавер Кадиров: Залишився один крок до цього і його має зробити уряд: прийняти постанову про перехід кримськотатарської писемності на латиницю.

Василь Шандро: Як це стосуватиметься Криму, окупованого зараз?

Сінавер Кадиров: Потрібно виходити не з того, як реалізувати це в Криму, а як створити умови для розвитку кримськотатарської мови. Якщо не зробити акту переходу на латиницю, все буде знову в підвішеному стані.

Василь Шандро: Чи погодиться російська влада?

Сінавер Кадиров: Ні, тому що вона і не приховує свого прагнення до асиміляції.

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.