Слухати

«В країні слід розвивати органічне виробництво і малі агроферми», — екологи

24 лютого 2016 - 08:15
Facebook Twitter Google+
Органічне виробництво сприяє поліпшенню довкілля і відновленню ґрунтів. Це є основоположні принципи органічного виробництва, — Катерина Малькова-Шор
«В країні слід розвивати органічне виробництво і малі агроферми», — екологи / Програми на Громадському радіо

Спілкуємося з екологинею, експерткою Національного екологічного центру України з напрямку тваринництво і довкілля Владленою Марцинкевич та співорганізаторкою національного павільйону України на виставці «БіоФах — консорціум трьох ключових учасників органічного ринку України» менеджеркою проектів Інформаційного центру «Зелене досьє» Катериною Мальковою-Шор. Експертки розповідають про нову аграрну стратегію України та про те, що Україні шкодять великі ферми, а державі слід розвивати малі фермерські господарства.

indexvaivvii.jpg

Владлена Марцинкевич, Катерина Малькова-Шор / «Громадське радіо»
Владлена Марцинкевич, Катерина Малькова-Шор
«Громадське радіо»

Ольга Веснянка: Сьогодні відбувалася прес-конференція щодо аграрних питань і органічної продукції в Україні. Про що саме йшлося на цьому заході?

Катерина Малькова-Шор: Головним чином на прес-конференції йшлося про результати участі Україні у найбільшій всесвітній виставці органічної продукції «БіоФах». З України на цій виставці було представлено 11 компаній. Насамперед треба сказати, що органічна продукція не є дуже дорогою. На наступний рік на цей захід ми плануємо вивести 15 компаній з України. Дещо з цієї продукції є трохи дорожчим, але така продукція і більш поживніша і корисна для людини.

Ольга Веснянка: Що це за компанії і про яку саме продукцію йдеться?

Катерина Малькова-Шор: Це компанії з різних регіонів України. Найбільше цього року була представлена Полтавщина. Також були фірми з Київщини, Чернігівщини, Житомирщини. Були підприємства з Рівного, Хмельницька, Херсона, Одеси. Половини регіонів України вже представлені на світовому органічному ринку.

Насамперед, ми сьогодні говоримо про зернові культури. Але тенденції змінюються і наші компанії вже готові надавати не лише сировину, а і готову продукцію для європейського ринку. Цього року вже були представлені сири та молочна продукція, і ковбасні вироби. Все це ми також можемо споживати і в середині країни.

Дмитро Тузов: Я чув, що в Європі існують обмеження на розміри тваринницьких ферм. Це правдиві історії чи ні?

Владлена Марцинкевич: Ми не маємо таких даних. Данські, голландські та німецькі компанії навпаки приходять зі своїм устаткуванням і допомагають нашим компаніям-гігантам. В сільськогосподарський сектор України вкладають дуже багато коштів. Зокрема це роблять міжнародні організації, європейські країни та експортно-кредитні агентства.  

Ольга Веснянка: Чому, на ваш думку, варто розвивати саме малі фермерські господарства?

Владлена Марцинкевич: Це стале господарство, воно орієнтоване на довгострокову перспективу і не приносить такої шкоди, яку створюють великі сільськогосподарські комплекси. В великих комплексах, де знаходиться багато худоби, існує проблема з відходами, які не можливо утилізувати на конкретній території, а перевозити — затратно. Це також і повітряне забруднення та великий водозабір на одинцю живої худоби. Найбільшими споживачами води, як не дивно, є кури.

Ольга Веснянка: Де нині розвиваються великі ферми, а де є перспектива для малих господарств?

Владлена Марцинкевич: У нас в усіх регіонах звиваються і великі підприємства, і маленькі.

Ольга Веснянка: З якими громадами ви конкретно працюєте?

Владлена Марцинкевич: Ми останнім часом спостерігаємо за великим виробником бройлерів. До нас звертаються з Дніпропетровської, Черкаської, Київської і Вінницької областей. Коли великі компанії намагаються розширюватися і вести нове будівництво, люди бачать це, розуміють наслідки, і звертаються до нас.

Дмитро Тузов: Процеси забруднення довкілля і спротив людей тривають багато років. Чи є приклад, коли подібні суперечки вирішувалися позитивно?

Владлена Марцинкевич: Так. Є особливо активні громади, в який люди єднаються і можуть протистояти. Такий приклад у нас був на Івано-Франківщині. Там, щоб боротися з великим свинокомплексом створили навіть територіальну громаду. Люди ініціювали референдум і в суді довели, що з компанією-забрудником було розірвано угоду.

Ольга Веснянка: А чи страждає довкілля від органічного виробництва і чи мають громади зиск від такого виробництва?

Катерина Малькова-Шор: Органічне виробництво навпаки сприяє поліпшенню довкілля і відновленню ґрунтів. Це є основоположні принципи органічного виробництва. Звичайно, є певні викиди а атмосферу. Але за рахунок того, що не використовуються пестициди і інші агрохімікати, то таких викидів, в порівнянні з традиційними господарствами, — значно менше. Загалом, органічне виробництво не інтенсивне, а екстенсивне, тобто всі процеси відбуваються природнім шляхом. 

При органічному виробництві піклуються не лише про навколишнє середовища, а і про тварин, яких вирощують. Такі господарства не можна безмежно збільшувати. Адже на кожну курку або корову має припадати певна кількість місця. За цими питаннями слідкують спеціальні сертифікаційні органи. Для того, щоб обслуговувати органічні ферми, треба мати хист, терпіння і любов до тварин, навколишнього середовища і людини.

Ольга Веснянка: Органічним може бути не лише тваринництво?

Катерина Малькова-Шор: Так. Це може бути овочівництво, ягідництво, грибівництво. Органічне виробництв охоплює всі сфери життєдіяльності. Це може бути навіть косметика, напої або одяг.

Ольга Веснянка: На виставці «БіоФах» виставляли щось, окрім органічних продуктів?

Катерина Малькова-Шор: Так, звичайно. Виставка проходить вже більше 25 років і один з її павільйонів зайнятий виключно під косметику. 

Ольга Веснянка: Що може поліпшити розвиток органічного виробництва в Україні?

Катерина Малькова-Шор: На жаль, маємо законодавчі проблеми. Закон «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини» у нас існує, але до нього не розроблені необхідні підзаконні акти. Зараз триває розробка стандартів органічного виробництва. У нас існує співпраця між громадськістю, Міністерством агрополітики та реальними органічними виробниками. Законодавчі акти розробляються на основі європейського законодавства та з урахуванням особливостей, які є в Україні. Ми сподіваємося, що найближчим часом все буде прийнято.

Ольга Веснянка: Що можна сказати про сільськогосподарську стратегію України?

Владлена Марцинкевич: Нова українська аграрна стратегія, за попередніми підрахунками дає певні преференції великим агровиробникам і є дуже експортоорієнтована.  Україна — аграрна країна і нам пропонується нагодувати весь світ.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.