Слухати

В Україні розпочала роботу Громадська гендерна рада

30 березня 2016 - 08:49 258
Facebook Twitter Google+
З народною депутаткою Іриною Сусловою руйнуємо гендерні стереотипи і говоримо про створення Громадської гендерної ради в рамках проекту «Повага», що виходить за фінансової підтримки уряду Швеції

Андрій Сайчук: Створили гендерну раду. Що це означає? Які її повноваження? Хто туди увійшов?

suslova_iryna_0_0_0_0_0_0_0_0_0_0_0_0_0.jpg

Суслова Ірина // «Громадське радіо»
Суслова Ірина
«Громадське радіо»

Ірина Суслова: Гендерна рада — це таке собі об’єднання депутатів міжфракційного депутатського об’єднання «Рівні можливості», представників міжнародних громадських організацій, представників експертного середовища та інших колег, що реалізовують проекти пов’язані з правами людини, гендерною рівністю та недискримінацією.

Було ухвалено рішення, що на базі міжфракційного депутатського об’єднання буде створена така група, яка дозволить нам провести аудит проектів, що реалізовує кожна з громадських організацій і депутатів чи депутаток.

У нас є дуже чітке розуміння того, що кожен з нас робить щось важливе — громадські організації, наші міжнародні партнери, депутати, що входять до міжфракційного об’єднання. Нажаль ми не розуміємо, наскільки системно ми це робимо. Саме тому об’єднання на базі громадської ради дозволить зрозуміти, яка наша стратегія, визначити, хто які проекти реалізовує, зрозуміти, як ми будемо діяти далі і за ким будуть закріплені майбутні проекти.

На сьогодні вже створено 6 груп, які будуть займатись внесенням змін до законодавства і реалізацією тих чи інших проектів, які стосуються гендерної рівності та недискримінації.

Зокрема, це група у справах Стамбульської конвенції. Ми розуміємо, що Україна має ратифікувати цю конвенцію, ми розуміємо, що для її ратифікації треба внести зміни у велику кількість законопроектів. Деякі законопроекти необхідно доопрацювати, тому це окремий блок питань і окрема робоча група, до складу якої входять народні депутатки і міжнародні експерти.

Є група, що займається політичною участю. Ми розуміємо, що на сьогодні представленість жінок у політичних партіях і виконавчих органах влади є дуже низькою. В деяких європейських країнах це показник сягає 40-45%.

Дмитро Тузов: Проект «Повага» виходить за фінансової підтримки уряду Швеції. Саме в політиці скандинавських країн найвищий відсоток жінок. Там майже повний паритет із чоловіками.

Ірина Суслова: В країнах, які входять до складу європейського союзу цей показник починається з 30-40%. В скандинавських країнах цей показник найвищий — і в законодавчих органах влади, і у виконавчих.

Ми до цього поступово приходимо. Поступово розробляємо і вносимо зміни до відповідних законів, передбачаємо, що в разі ухвалення закону про державну службу необхідно внести певну квоту.

Необхідно проводити роботу у структурах, які пов’язані з бізнесом і підприємницькою діяльністю, щоб залучати більше представниць жіночої статі.

Дмитро Тузов: Згідно зі статистикою, рівень життя в країнах, де є значна кількість жінок в політиці, набагато вищий.

Андрій Сайчук: Це через те, що політика — дуже шкідлива праця. Чоловіки беруть на себе цей тягар і через те менше живуть.

Ірина Суслова: Всі соціологічні дослідження відображають такі результати, що жінки є більш працездатними і витривалими. Участь жінок у перемовинах у військових конфліктах на 40% підвищує вірогідність досягнення поставлених цілей.

Андрій Сайчук: Не можу не згадати Ірину Геращенко, яка є членом контактної групи в Мінську.

Ірина Суслова: Так, з одного боку жінки більш емоційні, з іншого — більш стримані, вони вміють балансувати.

Дмитро Тузов: А що, в Скандинавії чоловіки вирішили абстрагуватись і займатись, наприклад, творчістю?

Ірина Суслова: Я думаю, що в Україні дуже багато стереотипів, які закладаються ще змалечку. В питаннях гендерної рівності треба починати з освіти — запроваджувати спеціальні курси і вводити їх в програму дитячих садочків і шкіл. Дівчатка повинні розуміти, що вони також можуть бути керівниками, топ-менеджерами, політиками, тобто вони мають право обирати і їх завдання полягає не в тому, щоб стати дружиною, народити дитину і готувати вечерю.

Це стереотип існує у всіх країнах пострадянського простору, саме тому ці країни йшли до змін, до гендерної рівності і введення жінок в політику через квотний принцип.

Хоч ми і намагаємось відійти від квот, але в питаннях гендерної рівності цей принцип дає можливість першого поштовху і отримання подальшого результату.

Наразі в законі про вибори до місцевих рад було внесено норму про 30% іншої статі. Це значить, що жодний список не мали б реєструвати відповідні територіальні виборчі комісії у разі недотримання цієї норми.

Дмитро Тузов: Бо він вже був би дискримінаційним.

Ірина Суслова: Сталося так, що ця норма передбачала подання списків з урахуванням квот, але суд постановив, що реєструвати списки можна навіть при недотриманні квот у 30% тому що у відповідній статті немає передумов для не реєстрації.

Дмитро Тузов: Своєрідна профанація. Якщо це не заборонено, значить це дозволено.

Ірина Суслова: Саме тому на базі Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин в профільному підкомітеті з питань гендерної рівності та недискримінації ми створили робочу групу, до складу якої ввійшли депутатки з МФО «Рівні можливості» і представники міжнародних громадських організацій, і програма «Рада».

Зараз ми розробляємо зміни до закону про вибори народних депутатів і про вибори до органів місцевого самоврядування, а також домовляємось з авторами виборчого кодексу, щоб і там була закріплена ця норма.

Крім того, ми працюємо над змінами до закону про рівні права та можливості щодо того, щоб запровадити норму 40% іншої статі і в разі недотримання цієї норми не реєструвати списки.

Андрій Сайчук: В Гендерній раді дотриманий цей принцип? Там є 40% чоловіків?

Ірина Суслова: Насправді, не дотриманий.

Ми працюємо не тільки над тим, щоб жінки усвідомлювали, що вони можуть брати на себе відповідальність, йти в політику і очолювати компанії, ми ще маємо працювати з чоловіками, бо саме вони є носіями цієї гендерної рівності. Якщо чоловіки не будуть цього розуміти, ми нічого не змінимо.

Андрій Сайчук: Стереотипи, які стосувалися жінок в зворотному боці працюють з чоловіками, наприклад, з батьками-одинаками. Наприклад, коли я хотів оформити в суді опікунські права на свою дитину при розлученні, мені сказали, що краще спустити це на гальмах.

Ірина Суслова: Судової практики насправді не існує. Наприклад, чоловік побив дружину, вона викликає правоохоронців, вони приїжджають, арештовують його, накладають адміністративний штраф у 170 грн., потім позов направляється до суду, де подружжя питають, чого вони прийшли в суд вирішувати свої сварки.

Андрій Сайчук: В правоохоронних органах дуже люблять говорити, що не втручаються в сімейні справи.

Ірина Суслова: І над цим теж треба працювати. Саме тому до складу робочої групи ми запросили практикуючу суддю і працівників освітньої сфери.

Андрій Сайчук: Всі депутатки підключилися до вашої ініціативи?

Ірина Суслова: В складі МФО «Рівні можливості» є 49 народних депутатів і серед них є навіть чоловіки.

Дмитро Тузов: Моя колега Ірина Ромалійська щойно повернулась з чеченської столиці міста Грозний, де була на судовому процесі над Карпюком і Клихом. Вона каже, що попри дотримання всіх національних традицій стосовно зовнішнього вигляду, місцеві жителі відрізнили їх по манерам і вільному погляду.

Це означає, що в Україні йде процес гендерного вирівнювання?

Ірина Суслова: Так, і такі приклади, як Надія Савченко зокрема дозволяють кожній жінці зрозуміти, що вона сильна і справжня.

За фінансової підтримки Уряду Швеції. 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.