Слухати

В законі щодо кіно «протягнули» блокування інтернет-сайтів, — експерт

31 січня 2016 - 08:01 247
Facebook Twitter Google+
Ми всі пам’ятаємо «закони 16 січня». Порівняно з текстом закону щодо підтримки кіно, закони Януковича — дитячий лепет, — Олександр Ольшанський

У першому читанні ВР підтримала законопроект щодо державної підтримки кінематографу в Україні. Але, на думку окремих експертів, в тексті законопроекту міститься суперечливий пункт, який уможливлює блокування інтернет-ресурсів за звинуваченням у піратстві, без рішення суду. Текст проекту закону вже опрацьований парламентським комітетом і має пройти друге читання у ВР. Ситуацію щодо законопроекту коментує член Інтернет асоціації України Олександр Ольшанський.

aleksandr_olshanskyy_0_0.jpg

Олександр Ольшанський / «Громадське радіо»
Олександр Ольшанський
«Громадське радіо»

Анастасія Багаліка: Що саме небезпечного, на ваш погляд, міститься у законі щодо підтримки кіно?

Олександр Ольшанський:  Цій історії вже 5 або 6 років. В Україні постійно намагаються «просунути» який-небудь закон, який дозволятиме блокувати інтернет-сайти без рішення суду. На практиці, хостерів будуть змушувати видаляти певний контент, який за чиєюсь думкою порушує чиїсь права.  Ми всі пам’ятаємо закони «16 січня». Порівняно з текстом закону щодо підтримки кіно, закони Януковича — дитячий лепет. Згідно з текстом цього закону, будь-хто може назвати себе володарем права власності і вимагати видаляти той чи інший контент, а з’ясовувати наявність права власності доведеться безпосередньо хостеру, адже саме він нестиме за це відповідальність. В зв’язку з чим хостер буде вимушений просто блокувати певні сайти.

Анастасія Багаліка: Мова йде про того, хто заявить права на контент?  Який саме контент?              

Олександр Ольшанський: На все, що завгодно: відео, аудіо, фотографії, шрифти, тексти та згадування у тексті торгових марок. Справа тут в іншому — треба зрозуміти звідки такі норми з’явилися в цьому законопроекті.

Зазвичай вилучення контенту відбувається наступним чином: йдемо в суд і отримуємо ухвалу суду щодо блокування ресурсу, якщо контент, який знаходиться на ресурсі наносить нам шкоду. Це може відбуватися ще до розгляду справи по суті. Логіка власників прав полягає в тому, що так як у суди ходити довго, то необхідно ввести певний досудовий механізм. Тут важливе слово „досудовий”, тому що в Україні зараз за допомогою цього закону намагаються „просунути” „позасудовий”.

Досудовий механізм полягає в тому, що після того, як за вашим зверненням певний ресурс або контент був заблокований, ви маєте йти в суд і доводити свою позицію. Якщо ви не звернулися до суду, або суд вас не підтримав, то ви самі несете відповідальність за збитки, спричинені вашими діями.  В новому законі щодо кіно намагаються просунути механізм, який дозволятиме блокувати і не зобов’язуватиме ходити до суду.

Анастасія Багаліка: Хто, згідно з законом, має блокувати сайти або контент?

Олександр Ольшанський: Рішення щодо блокування має приймати в першу чергу власник сайту. Якщо він протягом певного періоду (24 або 48 годин) не прийме такого рішення, то це зробить хостер.

Анастасія Багаліка: А яка відповідальність передбачена для хостера у разі невиконання вимог щодо блокування певного ресурсу?

Олександр Ольшанський: Там досить значні суми штрафів, але справа навіть не в цьому. Сама ідея вивести регуляторний механізм поза компетенцією суду є ущербною за своєю суттю. Це можна розцінювати як застосування сили. А як можна застосовувати силу без рішення суду? Таким чином держава втрачає монополію на застосування сили.

На піратів такий закон не матиме жодного впливу. Ми можемо це простежити на прикладі Росії, де законодавство в Інтернет-сфері набагато жорсткіше. Але при цьому піратство у них процвітає. Але будь-який політично значущий контент може бути за допомогою механізму цього закону легко заблокований.

Ольга Веснянка: А чому, на вашу думку, така норма з’явилася у законі щодо кінематографії? Хтось з авторів закону пояснює для чого потрібна ця норма?

Олександр Ольшанський: Все стає зрозумілим, якщо прочитати цей закон. Він поділяється на дві частини. Перша дійсно стосується підтримки кінематографії, а друга — блокування ресурсів. В першій частині йдеться про те, що виробники кінопродукції отримають певний відсоток з держбюджету у тому числі, і у вигляді субсидій, які не треба буде повертати. А у другій частині йдеться саме про блокування Інтернет-ресурсів. Мені здається, що тут є певна змова. Тобто, закон відповідає своїй назві лише у першій частині.

Ольга Веснянка: А чи буде з цього закону користь для українських кінематографістів?

Олександр Ольшанський: А які галузі у державі не мають підтримуватися державою? Покажіть мені хоч одну галузь, яка отримує з держбюджету субсидії, які не треба повертати? А згідно з текстом закону, це може бути не державна і, навіть, не українська компанія.

Анастасія Багаліка: Які саме ресурси можна буде заблокувати згідно цього закону?

Олександр Ольшанський: Заблокувати можна буде лише ресурси, які знаходяться на території Україні, інші просто фізично заблокувати з України неможливо. Прийняття цього закону призведе до того, що весь бізнес, пов’язаний з контентом, буде виведений за територію України.

Анастасія Багаліка: Перед другим читанням закон має ще раз пройти парламентський комітет. Це буде комітет у справах культури та духовності. Але ж це не фаховий комітет, чому так?

Олександр Ольшанський: Там досить складна система. Цей комітет є фаховим щодо першої частини закону.

Ольга Веснянка: Ви пробували працювати з членами комітету з питань культури, аби змінити ці норми?

Олександр Ольшанський: Це вже не другий і не третій законопроект, що містить подібні норми. Ми вже кілька років цим переймаємося. У цих законопроектів постійно різні автори, але зроблені вони всі однаково.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.