Слухати

Ватага «Шафа Шамана»: український фанк, рок та блюз

05 вересня 2015 - 10:14 244
Facebook Twitter Google+
Вокаліст ватаги «Шафа Шамана» Микола Шпаковський та PR - директор гурту Анна Салій розповідають про історію гурту, музичні жанри та плани на майбутнє

Галина Бабій: Ви себе називаєте фанк, рок, блюз ватага. Чому ватаги? І чим вона відрізняється від банди, гурту?

Анна Салій: Насправді, це піар хід. Коли ми контактуємо з радіостанціями і в темі листа вказуємо нашу назву, думаю, це звучить цікавіше.

Тетяна Трощинська: Адже таким чином ви робите заявку на широкий жанровий спектр. Це вимагає певної спеціалізації.

Микола Шпаковський: Але не завжди людина, яка закінчила музичну школу займається музикою.

Тетяна Трощинська: Скільки років ви існуєте як ватага?

Микола Шпаковський: У новому складі ми існуємо від кінця лютого цього року. А в старому почали ще в 2008 чи 2009 році.

Галина Бабій: Ви маєте серйозну філософську освіту. Чому ви вирішили присвятити себе виступам у гурті?

Микола Шпаковський: Я закінчив психологію. А психологія — це завжди про людину і для людини. Будучи на навчанні в Польщі я почав цікавитись українською літературою, українською музикою. Я писав вірші. Мій сусід по кімнаті показав кілька акордів на гітарі. І я почав ці слова переробляти на музику.

Галина Бабій: Отже, ви прийшли до того, що утворився гурт «Шафа Шамана», але у вас, здається, є така збірка. Ви спочатку почали писати тексти? Це вірші? Лірика?

Микола Шпаковський: Це різні тексти. Там багато соціалки. Лірика само собою. Музика є надбудовою над тими словами, тому що текст з музикою легше сприймається, легше слухається.

Галина Бабій: Що для вас зараз головне: виступи наживо чи робота у студії?

Микола Шпаковський: Виступи наживо. На жаль, цього року ми не встигли подати заявки, тому не потрапили на фестивалі. Зараз ведуться перемовини за виступи в київських клубах та клубах Західної України.

Галина Бабій: Аню, розкажіть нам, чим ви займаєтесь? Чому ви на жіночі плечі взвалили цю ватагу?

Анна Салій: Я хочу, щоб української музики у нашому просторі було більше. Я працюю з радіостанціями. Пісні гурту вже ротуються на 20-ти станціях.

Галина Бабій: Ви платили гроші за ротацію?

Анна Салій: Ніколи. Це мало б працювати в іншому ключі — мали платити б музикантам. Існує думка, що радіо закрите для української пісні, але я б радила всім музикантам надсилати свої пісні. Станції теж хочуть грати якісну українську музику.

Галина Бабій: Що ви вкладаєте у поняття якісна?

Анна Салій: Коли ти чуєш цікаві нестандартні акорди. Вона має мати душу та щирість, професіоналізм, голос, який буде запам’ятовуватись.

Галина Бабій: Ви з кимось займалися вокалом чи ви просто стаєте і співаєте?

Микола Шпаковський: Я колись ходив у сільський хор. Ми ходили щедрувати, колядувати. Чи я вмію співати чи ні, не мені судити. Я знаю, що є люди, які набагато краще співають. У мене є улюблені композиції, які я вмикаю і намагаюсь дотягнути ті ноти, які виконавці добре співають.

Галина Бабій: Як відбулося фестивальне літо?

Микола Шпаковський: Подія, про яку можна сказати, що це фестиваль — «АРТДВІР» Бучача. Там є люди на місцях, які дуже зацікавлені в культурному розвитку свого суспільства. На більшості фестивалях ми не виступали, тому що напрацьовували матеріал, шліфували записи.  Щодо культурного життя в Тернополі скажу так, ініціативна група у нас є і ми проводили 6 разів збір для АТО.

Галина Бабій: А чи ви не їздили в зону АТО з концертами?

Микола Шпаковський: Зараз йдуть переговори за Маріуполь. 1820 вересня буде Червона Рута у Маріуполі. Також у Коломиї є такий фестиваль «Арт — Візія», який проходитиме у квітні.

Галина Бабій: Вже назбирали пісень на дебютний альбом?

Микола Шпаковський: Є 9 пісень, які ми граємо на сцені. Але є люди, які випускають сингли.

Галина Бабій: Назвіть решту вашої ватаги.

Микола Шпаковський: Барабанщик Олег Грубий, Андрій Яхніцький та Ігор Харченко. 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.